Рішення № 80109920, 21.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 569/10769/18

Провадження №2/522/173/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

представника позивача – ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання в розмірі 16 538,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 15.08.2013 року до 12.12.2016 року навчалася в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ. У 2013 році була зарахована до Університету, поставлена на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання, відповідно до наказу № 117 о/с від 15.08.2013 року. На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію», Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, затвердженого наказом МВС України № 150 від 14.05.2007 року, між відповідачем, позивачем ОСОБА_3 державним університетом внутрішніх справ та Головним Управлінням МВС України в Одеській області було укладено Договір про підготовку фахівця в Університеті.

Наказом університету від 06.11.2015 року № 165 о/с, згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ курсанта факультету підготовки фахівців для підрозділів транспортної міліції ОСОБА_2 було звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «к» (у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Проте, після прийняття наказу МВС України від 07.11.2015 року № 1392 «Про затвердження штатів установ і закладів МВС України», наказом університету від 12.11.2017 року № 171 о/с призначено прибулих з Міністерства внутрішніх справ України на посади курсантів денної форми навчання ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ по переведенню у зв’язку зі службовою необхідністю, поставивши на всі види утримання та забезпечення згідно законодавства, з 07.11.2017 року, в тому числі, ОСОБА_2

Наказом від 12.12.2016 року № 302 о/с, за результатами проведення службового розслідування за рапортом на звільнення за власним бажанням молодого фахівця ОСОБА_2, останню було відраховано з університету та звільнено з органів поліції.

Загальна сума витрат, які затрачені на навчання в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ молодого фахівця ОСОБА_2 складає 19 538,61 гривень, які відповідачка у добровільному порядку не повернула.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовну заяву задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Користуючись своїм правом, відповідачкою наданий відзив на позовну заяву, в якому вона просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що обов’язок матеріального забезпечення на час проходження її навчання покладено на позивача, з витратами щодо її утримання вона жодного разу не ознайомлювалась за весь період навчання. Крім того вважає, що договір укладений з позивачем не відповідає вимогам цивільного законодавства, розрахунок заборгованості не підтверджено доказами в справі та її провини щодо не відшкодування шкоди немає.

Представником позивача була надана відповідь на відзив відповідача, в якій представник надав спростування щодо наведених відповідачкою у її відзиві на позов доводах. Вказав щодо вимог з приводу відшкодування витрат на утримання за період навчання, котрі відповідають нормам діючого законодавства та порядок формування розрахунку утримання осіб, що навчаються.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін в справі, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі на підставі наступного.

Судом встановлено, що з 15.08.2013 року до 12.12.2016 року навчалася в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ. У 2013 році була зарахована до Університету, поставлена на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання, відповідно до наказу № 117 о/с від 15.08.2013 року.

На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію», Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, затвердженого наказом МВС України № 150 від 14.05.2007 року, між відповідачем та позивачем - ОСОБА_3 державним університетом внутрішніх справ та Головним Управлінням МВС України в Одеській області укладено Договір про підготовку фахівця в Університеті від 09.09.13 р.

Наказом університету від 06.11.2015 року № 165 о/с, згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ курсанта факультету підготовки фахівців для підрозділів транспортної міліції ОСОБА_2 звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «к» (у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Проте, після прийняття наказу МВС України від 07.11.2015 № 1392 «Про затвердження штатів установ і закладів МВС України», наказом університету від 12.11.2017 № 171 о/с призначено прибулих з Міністерства внутрішніх справ України на посади курсантів денної форми навчання ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ по переведенню у зв’язку зі службовою необхідністю, поставивши на всі види утримання та забезпечення згідно законодавства, з 07.11.2017 року, в тому числі, ОСОБА_2

Наказом від 12.12.2016 року № 302 о/с, за результатами проведення службового розслідування за рапортом на звільнення за власним бажанням молодого фахівця ОСОБА_2, останню було відраховано з університету та звільнено з органів поліції.

Як вбачається із рапорту ОСОБА_2 (ОСОБА_4С.) від 09.12.16 р. відповідачка ознайомлена про те, що зобов'язана відшкодувати фактичні витрати пов'язані з її утриманням в навчальному закладі.

Загальна сума витрат, які затрачені на навчання в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ молодого фахівця ОСОБА_2 згідно довідки про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.13 р. по 25.06.16 р. складає 19 538,61 гривень, які відповідачка у добровільному порядку не повернула.

Згідно умов п. п. 2.1.1., 2.1.3., 2.1.7. даного Договору, Університет зобов’язаний забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України, працевлаштування випускника (згідно з персональним розподілом) після закінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації. Особа, яка навчається, в свою чергу, згідно даного Договору, зобов’язана виконувати в повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня, сумлінно ставитися до навчання, оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками, сучасними методами роботи з обраної спеціальності, не допускати порушень службової та навчальної дисципліни, складати іспити, заліки, проходити практику та стажування, передбачені навчальними планами і програмами, виконувати навчально-методичні вимоги науково-педагогічного складу, виконувати правила внутрішнього розпорядку університету, дотримуватися вимог законодавства України та нормативно-правових актів з питань проходження служби в ОВС.

Особа, що отримує освітні послуги, згідно п. п. 2.3.2., 2.3.6. Договору, зобов'язана сумлінно ставитися до навчання, у повному обсязі виконувати навчальний план, оволодівати теоретичними знаннями і практичними навичками, а також у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до вимог договору, встановлено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі через небажання продовжувати навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 ст. 74 вище зазначеного закону передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 (що був чинним з моменту набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» і до моменту прийняття 12.04.2017 Кабінетом Міністрів України постанови №261 про затвердження нового Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських), передбачено обов'язковість відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: 1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Таким чином, у зв’язку з відрахуванням відповідача з університету на підставі невиконання вимог Договору, а саме п. п. 2.3.1, 2.3.2., 2.3.6 п. 2.3., а також порушення п. 3 Договору, в якому передбачені підстави на відшкодування витрат на підготовку, а саме дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладів МВС Україні у зв’язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни.

Відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313, Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов’язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Згідно з вищезазначеними нормативно-правовими актами, Наказу МВС від 15.02.2002 року № 148 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу міліції» від 17.11.2001 року № 1515, Постанови Кабінету Міністрів України «Про формений одяг працівників міліції» від 14.08.2013 року № 594, Постанови Кабінету Міністрів від 29.03.2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації», та Наказу від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 «Пре затвердження Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів вищих навчальних закладах», на у тримання відповідачки за період навчання, МВС України через Університет фактично витрачалися бюджетні кошти.

Так, з вищезазначеними нормативно-правовими актами, наказами МВС від 15.02.2002 року № 148 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України», від 17.11.2001 року №1515 «Про формений одяг осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальний моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу міліції», постановами Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року №594 «Про формений одяг працівників міліції», від 29.03.2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації», Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, на курсанта ОСОБА_2 за період навчання фактично витрачалися бюджетні кошти в розмірі 16 538,61 грн. про що свідчить довідка про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.13 р. по 25.06.16 р., яка підписана власноруч відповідачкою.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України», навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України, таким чином, Університет є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ. В статуті Університету, затвердженому наказом МВС України від 15.05.2012 року № 429, також зазначається, що Університет діє у складі Міністерства внутрішніх справ України та підпорядковується йому. Університет, як розпорядник бюджетних коштів згідно із нормами бюджетного законодавства, для виконання своїх обов’язків по договору, здійснювало фактичні витрати бюджетних коштів з утримання відповідача. Отже, університет як структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України, у разі невиконання договірних відносин, з боку курсантів або молодих фахівців, випускників ВНЗ, звертається до суду для відшкодування бюджетних коштів, які виділялися з державного бюджету і були витрачені на їх утримання.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 ЦК України зазначає, якщо у зобов’язанні встановленні, строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Ст. 610 ЦК України зазначає, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На день розгляду справи судом з боку відповідача не надано суду доказів про виконання обов'язку щодо сплати витрат позивача за період навчання.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані і досліджені судом докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Будь-яких конкретних правових доказів у спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

Крім того, судом встановлено та підтверджено самим відповідачем в судовому засіданні, що Договір про підготовку фахівця в Університеті від 09.09.13 р. відповідачем в судовому порядку не оскаржувався; рапорт про звільнення нею писався власноруч та відізваний не був; з довідкою про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.13 р. по 25.06.16 р. вона ознайомлювалась, про що свідчить її підпис.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Керуючись ст. ст. 1-2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, ч. 1 ст. 223, 258-259, 263-264, 265, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МЮ 435047, виданий Рівненським МВ УДМС України в Рівненській області 12.10.2016 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Державного бюджету на рахунок ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ (розрахунковий рахунок 31254233100570, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08571570) витрати на навчання в сумі 16 538,61 грн. (шістнадцять тисяч п’ятсот тридцять вісім грн.. 61 коп.). та суму сплаченого судового збору 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 26 лютого 2019 року.

Суддя К.С. Шкамерда