Ухвала суду № 80108650, 22.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2790/19

Провадження № 1-кс/520/2187/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю слідчого Хачатуряна М.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12014160250000036 від 10.01.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, наказом ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 04.07.2005 №37-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника філії «Одеська ДЕД» з окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади заступника начальника з експлуатації.

Так, 25.11.2011 між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, надалі «Поклажодавець», в особі начальника ОСОБА_5 та Дочірнім підприємство Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», надалі «Зберігач», в особі т.в.о. начальника філії «Одеська ДЕД» ОСОБА_6, разом надалі іменуються Сторони, укладено договір зберігання № 2 (розміщення обласного резерву палива).

У відповідності із зазначеним договором між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, в особі начальника ОСОБА_5 та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», в особі т.в.о. начальника філії «Одеська ДЕД» ОСОБА_6, разом надалі іменуються Сторони підписали акт приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору від 25.11.2011.

Так, в період часу з листопада 2011 року по 11.09.2013, більш точний час встановити не надалося можливим, у начальника філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме паливно-мастильних матеріалів, отриманих відповідно до Договору зберігання № 2 (розміщення обласного резерву палива) від 25.11.2011 та акту приймання-передачі до нього.

З цією метою ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з оператором АЗС (завідуючої центральним складом) філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - ОСОБА_7

В період 2012 року, більш точний час та дату встановити не надалося можливим, філією «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України списано паливно-мастильні матеріали у кількості 61245,7 л з 199200 л, що знаходились на зберіганні філії «Одеська ДЕД», відповідно до Договору використані відповідно до розпоряджень Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (від 29.05.2012 № 7, від 29.10.2012 № 21) та актів приймання-передачі ПММ (повернення Управлінню з питань надзвичайних ситуацій) від 29.05.2012. Залишок пального, який повинен бути в наявності на зберіганні в філії «Одеська ДЕД» складає 137954,3 л.

Разом з тим, приступивши до реалізації спільного злочинного наміру, спрямованого на розтрату паливно-мастильних матеріалів, протягом часу з листопада 2011 року по 11.09.2013, точний час та дату встановити в ході досудового розслідування не надалося можливим, ОСОБА_1, будучи особою відповідальною за матеріальні цінності, що знаходяться у Філії, діючи умисно, за попередньою змовою із оператором АЗС (завідуючої центральним складом) філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_7, в порушення вимог Договору зберігання № 2 (розміщення обласного резерву палива) від 25.11.2011, Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 06.03.2012 № 210/А-2012 «Про передачу пально-мастильних матеріалів на баланс державного підприємства «Одеський облавтодор», «Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року № 308, здійснив розтрату пального, переданого на відповідальне зберігання філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в кількості 137954,3 л, на загальну суму 1 392 664,49 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинено збитки державі в особі Одеської обласної державної адміністрації.

04.02.2019 повідомлено про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Своє клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що є достатньо доказів, що вказують на вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову, під час досудового розслідування виникла необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження – арешту майна підозрюваного ОСОБА_1.

Слідчий в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що клопотання необґрунтоване, підозра необґрунтована, крім того, зазначив, що підозрюваний не має на меті відчужити належне йому майно, хоча така можливість була, оскільки судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна відкладалось.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра необґрунтована, арешт належного йому майна є дуже жорстким заходом забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до матеріалів клопотання, 04.02.2019 року ОСОБА_1, повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, легковий автомобіль марки «SKODA», модель «OCTAVIA», 2013 року випуску, номер кузова (VIN) Y6UAD2NE9EB007694, номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме мано та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, ОСОБА_1, на праві приватної власності належать: квартира № 13 в копусі 1 будинку № 77 по вул. Паркова в м. Одесі; земельна ділянка кадастровий номер 5123155100:01:003:0137 у смт. Окни Окнянського району Одеської області.

Таким чином викладене в сукупності свідчить про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_1, в цілях забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання сторони обвинувачення, за період з листопада 2011 року по вересень 2013 року, ОСОБА_1 здійснив розтрату пального переданого на відповідальне зберігання філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в кількості 137954,3 л, на загальну суму 1 392 664,49 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим було спричинено збитки державі в особі Одеської обласної державної адміністрації.

Таким чином, беручи до уваги суму збитків, завданих державі внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення, враховуючи також те, що в подальшому можуть бути заявлені цивільні позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ймовірного вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому з метою забезпечення в подальшому можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відшкодування шкоди, завданої внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, а захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна – застосуванню.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12014160250000036 від 10.01.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке належить йому на праві приватної власності, а саме на: квартиру № 13, в копусі 1, будинку № 77 по вул. Паркова в м. Одесі; земельну ділянку кадастровий номер 5123155100:01:003:0137 у смт. Окни Окнянського району Одеської області; транспортний засіб: легковий автомобіль марки «SKODA», модель «OCTAVIA», 2013 року випуску, номер кузова (VIN) Y6UAD2NE9EB007694, номерний знак НОМЕР_1.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.