Рішення № 80107936, 13.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2197/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю:

від позивача: Зудова В.В. (на підставі ордеру);

від відповідача: не з'явились

від 3-ї особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" (65000, Одеська обл., м. Одеса, Київський р-н, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140 А);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" (03067, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Машинобудівна, буд. 50-А);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни (АДРЕСА_1)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання відмови недійсною, розірвання договору та стягнення 635173,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 10.10.2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.. №2379/18) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал", в якій просив суд визнати виконавчий напис, вчинений 05.06.2018р. Обертун С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр. №174, таким, що не підлягає виконанню, визнати відмову відповідача від договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. недійсною, розірвати договір фінансового лізингу №№281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. та стягнути з відповідача збитки у розмірі 635173,00 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2197/18 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.11.2018 року.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучено приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни.

При цьому, позивачем разом з позовною заявою було подано до суду клопотання про витребування доказів, в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (вх. ГСОО № 20673/18 від 10.10.2018р.).

У судовому засіданні від 14.11.2018 року представник позивача підтримав вищезазначене клопотання про витребування доказів та просив суд витребувати у приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни документи, на підставі яких 05.06.2018 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 174, обґрунтовуючи неможливість надання витребуваних документів усною відмовою нотаріуса та положеннями Закону України „Про нотаріат" щодо таємниці нотаріальної дії.

Ухвалою суду від 19.11.2018р. зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлану Миколаївну надати до суду належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких 05.06.2018 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 174 у строк до 07.12.2018 року та відкладено підготовче засідання на "10" грудня 2018 р. о 12:30.

12.11.2018р. до Господарського суду Одеської області представником відповідача було надано відзив на позовну заяву.

22.11.2018р. до Господарського суду Одеської області представником відповідача надано клопотання про закриття провадження у справі, у якому заявник просив суд закрити провадження по справі №916/2197/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп", оскільки даний спір підлягає розгляду у третейському суді.

Розглянувши зазначене клопотання, у судовому засіданні від 14.01.2019 року, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки воно не відповідає положенням ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а саме пункту 5 частини 1, якою передбачено закриття провадження у справі з підстав укладення між сторонами у справі угоди про передачу спору на вирішення, зокрема, третейського суду після відкриття провадження у справі, між тим, відповідачем не подано до суду відповідної угоди, яка б була укладена сторонами в порядку визначеному даними положеннями процесуального законодавства.

26.11.2018р. до Господарського суду Одеської області представником позивача подано відповідь на відзив.

03.12.2018р. до Господарського суду Одеської області від приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни надійшов відзив на позовну заяву.

10.12.2018р. до Господарського суду Одеської області позивачем було подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів, а саме представником позивача було залучено до матеріалів справи ухвалу Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.11.2018р. у справі №17/18 та заяву Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору згідно вимог ч. 2 ст. 27 ЗУ „Про третейські суди".

У відповідності до ст.183 ГПК України, судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.12.2018 року о 12:30, про що присутні у судовому засіданні представники сторін були повідомлені під розпис.

Ухвалою суду від 10.12.2018р. строк підготовчого провадження у справі № 916/2197/18 продовжено до 23.01.2019 року.

10.12.2018р. до господарського суду Одеської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" було подано заперечення.

Ухвалою суду від 11.12.2018р. повідомлено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлану Миколаївну на адресу: АДРЕСА_1 про оголошення у судовому засіданні по справі №916/2197/18 відкладення на "26" грудня 2018 р. о 12:30.

26.12.2018р. до Господарського суду Одеської області представником позивача надано заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі.

26.12.2018р. до Господарського суду Одеської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.01.19р. о 12:30, про що представник позивача, присутній у судовому засіданні, був повідомлений під розпис.

Ухвалою суду від 27.12.2018р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" на адресу: 03067, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Машинобудівна, буд. 50-А; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлану Миколаївну на адресу: АДРЕСА_1 про оголошення у судовому засіданні по справі №916/2197/18 відкладення на "14" січня 2019 р. о 12:30.

02.01.2019р. до Господарського суду Одеської області від приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни надійшли пояснення по справі.

Ухвалою суду від 14.01.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2197/18 та призначено справу до розгляду по суті в засіданнях суду "23" січня 2019 р. о 15:15 та "13" лютого 2019 року о 14:30.

Листом Господарського суду Одеської області на адресу Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків було скеровано запит про надання інформації щодо розгляду справи №17/18 та відповідної заяви ТОВ „Транс-Груп" щодо відсутності у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору, в порядку ч.2 ст.27 Закону України „Про третейські суди" яка перебуває в провадженні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків третейського у судді Мамченко Ю.В. в строк до 22.01.2019 року.

23.01.2019р. до Господарського суду Одеської області представником позивача надано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні 23.01.2019р. судом було оголошено перерву протокольно у судовому засіданні до 13.02.2019р. о 14:30, про що представника позивача повідомлено під розпис.

Ухвалою суду від 24.01.2019р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" на адресу: 03067, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Машинобудівна, буд. 50-А та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлану Миколаївну на адресу: АДРЕСА_1 про оголошення у судовому засіданні по справі №916/2197/18 перерви до "13" лютого 2019 р. о 14:30.

29.01.2019р. до Господарського суду Одеської області від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків надійшла відповідь, у якій було зазначено, що засідання по розгляду справи №17/18 відбулось 26.12.2018р. та винесено рішення, копії яких направлені рекомендованими поштовими відправленнями за адресами позивача та відповідача та зазначено, що стосовно ухвали щодо відсутності у Третейського суду компетенції по розгляду справи було засідання третейського суду та винесено ухвалу, яку також було надіслано на адреси учасникам справи.

13.02.2018р. до Господарського суду Одеської області представником позивача надано копії документів.

Представник позивача у судовому засіданні від 13.02.2019 року заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання від 13.02.2019р. не з'явився, про поважність причини нез'явлення суд не повідомив, між тим, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, між тим, від ТОВ „ЕСКА Капітал" надходило клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Обертун Світлана Миколаївна у судове засідання від 13.02.2019р. не з'явилась, про поважність причини нез'явлення суд не повідомила, між тим, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 13.02.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 25.02.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачаи, оцінивши належність, допустимість доказів, суд встановив:

Як встановлено матеріалами справи, 28 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" (Лізінгодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" (Лізінгоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Загальних правил фінансового лізингу Лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування (предмет лізингу) зобов'язується сплачувати Лізингодавцю періодичні лізингові платежі згідно Графіку лізингових платежів (Додаток №3 до Договору фінансового лізингу), а також інші платежі, вказані в ст. 5 Договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 3 Договору у редакції Додаткової угоди №1 від 03.11.2016р. до Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р., Лізингодавець набуває у власність Предмет лізингу: легковий автомобіль Mitsubishi Pajero Sport TD MT Invite (заводський номер: НОМЕР_2) 2016 року випуску, бувший у використанні - 1 (одна)одиниця (Специфікація Предмета лізингу та його технічні характеристики вказані в Специфікації - Додаток №2 до даного Договору), та надає його Лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах даного Договору та Правил фінансового лізингу (Додаток №1 до даного Договору).

Згідно до п. 5. Договору всі платежі за даним Договором сплачуються в українській гривні, згідно Графіку лізингових платежів (Додаток №3 до Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору загальна сума Договору лізингу - 1 219 485,83 грн.

Умовами п. 5.1. та п. 5.2. Договору сторонами погоджено, що перший лізинговий платіж 334 843,20 грн., останній лізинговий платіж - 28 323,60 грн.

У відповідності до п. 5.2. строк лізингу 24місяці, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі Предмета лізингу в лізинг.

Положеннями п. 6. Договору визначено, що Додатками, що є невід'ємними частинами даного договору лізингу є Правила фінансового лізингу, Специфікація предмета лізингу, Графік лізингових платежів, Умови страхування та Договір страхування.

05 червня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун Світланою Миколаївною за заявою відповідача про розірвання договору та витребування предмету лізингу був чинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №174, яким запропоновано повернути від Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" транспортний засіб легковий автомобіль Mitsubishi , модель Pajero Sport TD MT Invite, номер шасі: НОМЕР_2, рік виробництва 2016, об'єм двигуна 2400, державний номер - НОМЕР_1, загальною вартість 1 219 485,83 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу №2810116/ФЛ-454, який було укладено 28.10.2016р., за несплату лізингових платежів в період з 20.12.2017р.

17.07.2018р. приватним виконавцем Павлюком Н.В. при виконанні виконавчого напису №174 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. від 05.06.2018р. було складено Акт приватного виконавця.

Надалі, Постановою приватного виконавця Павлюка Н.В. від 08.08.2018р. ВП №56678388 про закінчення виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису №174 від 05.06.2018р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. було вилучено предмет лізингу та передано відповідачу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем було зазначено, що вказаний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, а відмова відповідача від договору лізингу як односторонній правочин, має бути визнана недійсною з наступних підстав.

Позивачем було зазначено, що як вбачається з оспорюваного виконавчого напису, відповідач звернувся з відповідною заявою про його видачу до нотаріуса з підстав несплати лізингових платежів за договором лізингу починаючи з 20.12.2017р.

Проте, за посиланням позивача, за період з 20.12.2017р. по 05.06.2018р. позивачем було сплачено лізингові платежі на суму 85 950, 23грн., відповідно до банківських виписок, що додані до матерів справи.

Таким чином, на думку позивача, обставини, на які посилався відповідач, як на підставу односторонньої відмови (розірвання) договору лізингу та звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, не відповідають дійсності.

Відповідно до пп. 8.2.4. п. 8.2. Загальних правил фінансового лізингу Лізингодавець має право відмовитись від Договору лізингу в односторонньому порядку без відшкодування Лізингоодержувачу будь-яких збитків, що виникли в наслідок такої відмови за умови якщо прострочення Лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів (хоча б одного місячного платежу), або по сплаті пені та інших штрафних платежів передбачених цим Договором Фінансового лізингу, перевищує 30 календарних днів, при цьому, під простроченням сплати лізингових платежів, пені та інших штрафних санкцій розуміється і часткова (неповна) сплата.

Умовами п. 8.5. Загальних правил фінансового лізингу визначено, що при настанні випадків, передбачених п.п. 8.2.4.-8.2.15 даних Правил та невиконанні умов вказаних вп. 8.3. даних Правил, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача повернення йому Предмета лізингу. При цьому, Лізингоодержувач зобов'язується протягом одного календарного місяця з дати отримання повідомлення від Лізингодавця доставити Предмет лізингу у нормальному стані (без механічних та будь-яких інших пошкоджень та недоліків, в стані придатному для нормальної експлуатації та використання за цільовим призначенням) з урахуванням нормального зносу, до місця, визначеного Лізингодавцем. Всі ризики та витрати, пов'язані з поверненням Предмета лізингу бере на себе Лізингоодержувач.

Позивачем було зазначено, що укладеним договором встановлено процедуру добровільного повернення предмета лізингу відповідачу у разі розірвання договору, в т.ч. у разі односторонньої відмови відповідача від нього, яка відповідно, згідно з приписом добросовісності та розумності має передувати зверненню до нотаріуса по виконавчий напис.

Відповідно до п. 12.6. та п. 12.7. Загальних правил фінансового лізингу всі повідомлення, що стосуються Договору лізингу вважаються дійсним, якщо вони зроблені у письмовій формі. Всі повідомлення, додатки та документація до Договору лізингу складаються українською мовою.

Позивачем було зазначено суду, що жодних повідомлень від відповідача про повернення предмету лізингу позивач не отримував.

Позивач ґрунтуючи позовні вимоги зазначив суду, що враховуючи невиконання відповідачем обов'язку повідомити позивача про відмову від договору, та ту обставину, що про відмову відповідача від договору лізингу стало відомо лише з тексту виконавчого напису нотаріуса після ознайомлення з матеріалам виконавчого провадження 05 вересня 2018р., про що представником позивача зроблено розписку, відповідною датою вчинення позивачем відмови від договору є 05 вересня 2018р.

Позивач посилався на ст. 87 Закону України „Про нотаріат", де закріплено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також на ст. 88 Закону України „Про нотаріат", відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Крім того, позивачем було зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України „Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

На думку позивача, при вчинені виконавчого напису, нотаріус не пересвідчився, чи є відмова відповідача від договору лізингу вчиненою відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг", юридичний факт, на який відповідач посилався як на підставу для відмови від договору та звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису (припинення сплати лізингових платежів починаючи з 20.12.2017р.) відсутній.

На підставі викладеного позивач вважає, що виконавчий напис, вчинений 05.06.2018р. Обертун С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за номером 174, за заявою позивача має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки відсутність обставин, на які відповідач послався в обґрунтування односторонньої відмови від договору лізингу та таку відмову, як односторонній правочин, вчинено з порушенням ст. ст. 526, 629, 651 ЦК України та ст. 7 ЗУ „Про фінансовий лізинг".

Крім того, ґрунтуючи позовні вимоги позивач посилався на ч. 2 ст. 651 ЦК України, де визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також посилаючись на ч. 5 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили та на ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, де закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), позивачем було зазначено, що діями відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" завдано збитки.

Позивач вказує, що в період дії договору лізингу було сплачено лізингові платежі на загальну суму 944 541, 11 грн., що підтверджується банківської випискою, з яких 635 173 грн. - відшкодування покупної вартості предмета лізингу.

Отже, позивач вважає, що враховуючи, що предмет лізингу було вилучено у позивача, сума, сплачена як компенсація частини вартості предмету лізингу є збитками позивача, що мають бути стягнуті з відповідача.

Позовні вимоги позивача у даній справі направлено на визнання виконавчого напису, вчиненого 05.06.2018р. Обертун С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр. №174, таким, що не підлягає виконанню, визнання відмови відповідача від договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. недійсною, розірвання договору фінансового лізингу №№281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. та стягнення з відповідача збитків у розмірі 635173,00 грн., а також стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідачем надаючи заперечення щодо заявлених позовних вимог було суду зазначено наступне.

Відповідачем було зазначено суду, що позивачем було підтверджено факт, що ним умови укладеного договору виконувались неналежним чином, оскільки плата проводилась не в повному обсязі, адже відповідно графіку лізингових платежів, який є Додатком №3 до Договору та є його невід'ємною частиною, за даний період повинен був сплатити суму, яка загалом перевищує 200 000 грн., в той час позивачем було перераховано лише 89 950,23 грн., що підтверджується документами, наданими позивачем до позовної заяви.

Також, відповідачем було зазначено, що позивачем наданими банківськими виписками було підтверджено, що черговий лізинговий платіж, терміном оплати якого, відповідно до графіку лізингових платежів, є дата 20.12.2017р., позивач оплатив лише 02.02.2018р.

З урахуванням умов укладеного договору, зокрема, п. 8.2.4. та п. 3.3.8, позивачем було порушено строки сплати лізингових платежів, а відповідач мав повне право в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вимагати повернення предмету лізингу в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Також, відповідачем було зазначено суду, що твердження позивача щодо того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" жодних повідомлень про повернення предмета лізингу від відповідача не отримувало, не відповідає дійсності.

Посилаючись на п. 12.9. Договору, відповідачем було зазначено, що ним було скеровано вимогу щодо оплати лізингових платежів вих. №030418-11 від 03.04.2018р., якою позивача було попереджено, що ним порушено строки оплати лізингових платежів та у разі невиконання умов договору, відповідач має право в односторонньому порядку розірвати Договір.

Також, відповідачем 19.04.2018р. було скеровано на адресу позивача Лист-виомгу про повернення предмета лізингу №190418-6, яким позивача було зобов'язано повернути предмет лізингу, попереджено про наявність критичного прострочення зі сплати щомісячних лізингових платежів та ще раз попереджено, що відповідач має право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі невиконання умов Договору.

05.05.2018р. на адресу позивача відповідачем було скеровано вимогу щодо оплати лізингових платежів за №050518-17.

А також, 18.05.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" на адресу позивача було скеровано Лист-вимогу про повернення предмету лізингу №180518-2, яким позивача було зобов'язано знову повернути предмет лізингу, попереджено про наявність критичного прострочення зі сплати щомісячних лізингових платежів, попереджено, що відповідач має право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі невиконання умов Договору.

Також, спростовуючи доводи позивача, відповідачем було зазначено, що відповідачем нотаріусу було надано як оригінал договору, так і засвідчені Лізингодавцем копії вимог разом з рахунками, направленими Лізингоодержувачу, що підтверджується наявними матеріалами виконавчого провадження та Листом вих. 0506/18 від 05.06.2018р., який направлений відповідачем приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Обертун Світлані Миколаївні.

Отже, як зазначає відповідач, вимога позивача про скасування виконавчого напису нотаріуса є необґрунтованою, оскільки відповідачем було надано нотаріусу встановлені законодавством документи для вчинення виконавчого напису у безспірному порядку та задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" щодо повернення предмета Договору.

На підставі викладеного, відповідач не погоджується із позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп", вважає їх хибними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Надаючи пояснення щодо заявлених позовних вимог позивача, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун Світланою Миколаївною було зазначено суду, що вчинений виконавчий напис 05 червня 2018 року за реєстровим №174, щодо повернення стягувачеві Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" предмету фінансового лізингу -автомобіля Mitsubishi , модель Pajero Sport TD MT Invite, номер шасі: НОМЕР_2, рік виробництва 2016, об'єм двигуна 2400, державний номер - НОМЕР_1, відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: Закону України „Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р.,постанові Кабінету Міністрів України від29.06.1999р. №1172 „Про затвердження переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Третьою особою було зазначено, що на підставі поданих відповідачем документів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Обертун Світлана Миколаївна дійшла висновку, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп", у зв'язку з чим і було вчинено відповідний виконавчий напис.

На підставі викладеного, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Обертун Світлана Миколаївна просить суд відмовити у позовних вимогах позивача за даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал", як Лізінгодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп", як Лізінгоодержувачем виникли на підставі укладеного між ними 28 жовтня 2016 року Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454.

Предметом лізингу є легковий автомобіль Mitsubishi Pajero Sport TD MT Invite (заводський номер: НОМЕР_2) 2016 року випуску, бувший у використанні - 1 (одна)одиниця (Специфікація Предмета лізингу та його технічні характеристики вказані в Специфікації - Додаток №2 до даного Договору) (п. 3 Договору у редакції Додаткової угоди №1 від 03.11.2016р. до Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно до ч. 2 ст. 807 Цивільного кодексу України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до п. 1.1. Загальних правил фінансового лізингу Лізингоодержувач на надане йому право володіння та користування (предмет лізингу) зобов'язується сплачувати Лізингодавцю періодичні лізингові платежі згідно Графіку лізингових платежів (Додаток №3 до Договору фінансового лізингу), а також інші платежі, вказані в ст.. 5 Договору фінансового лізингу.

Судом встановлено, що відповідно до пп.. 8.2.4. п. 8.2. Загальних правил фінансового лізингу Лізингодавець має право відмовитись від Договору лізингу в односторонньому порядку без відшкодування Лізингоодержувачу будь-яких збитків, що виникли в наслідок такої відмови за умови якщо прострочення Лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів (хоча б одного місячного платежу), або по сплаті пені та інших штрафних платежів передбачених цим Договором Фінансового лізингу, перевищує 30 календарних днів, при цьому, під простроченням сплати лізингових платежів, пені та інших штрафних санкцій розуміється і часткова (неповна) сплата.

Умовами п. 8.5. Загальних правил фінансового лізингу визначено, що при настанні випадків, передбачених п.п. 8.2.4.-8.2.15 даних Правил та невиконанні умов вказаних вп. 8.3. даних Правил, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача повернення йому Предмета лізингу. При цьому, Лізингоодержувач зобов'язується протягом одного календарного місяця з дати отримання повідомлення від Лізингодавця доставити Предмет лізингу у нормальному стані (без механічних та будь-яких інших пошкоджень та недоліків, в стані придатному для нормальної експлуатації та використання за цільовим призначенням) з урахуванням нормального зносу, до місяця, визначеного Лізингодавцем. Всі ризики та витрати, пов'язані з поверненням Предмета лізингу бере на себе Лізингоодержувач.

Також, відповідно до п. 3.3.8. Загальних правил фінансового лізингу вбачається, що Лізингодавець має право відмовитись від даного договору Фінансового лізингу в односторонньому порядку та вимагати повернення Предмета Лізингу в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив Лізинговий платіж частково або у повному обсязі або має заборгованість по сплаті пені та інших штрафних платежів передбачених даним Договором Фінансового лізингу та прострочення оплати складає більше 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивачем у позовній заяві було зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" за період з 20.12.2017р. по 05.06.2018р. було сплачено лізингові платежі на суму 85 950,23 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, проте, з наданих документів відповідачем, суд вбачає, що позивачем було допущено просочення оплати лізингових платежів, як то обумовлено умовами укладеного договору.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" неналежним чином та не в повному обсязі виконувались умови укладеного Договору щодо своєчасного здійснення лізингових платежів.

Судом також встановлено, що з урахуванням умов Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28 жовтня 2016 року відповідачем 03 квітня 2018р. за вих. №030418-11 було скеровано Вимогу щодо сплати лізингових платежів.

За матеріалами справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" 19.04.2018р. було скеровано на адресу позивача Лист-вимогу про повернення предмета лізингу №190418-6, яким позивача було зобов'язано повернути предмет лізингу, попереджено про наявність критичного прострочення зі сплати щомісячних лізингових платежів та ще раз попереджено, що відповідач має право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі невиконання умов Договору.

Надалі, 05.05.2018р. на адресу позивача Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" було скеровано Вимогу щодо оплати лізингових платежів за №050518-17.

А також, 18.05.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" на адресу Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" було скеровано Лист-вимогу про повернення предмету лізингу №180518-2, яким позивача було зобов'язано знову повернути предмет лізингу, попереджено про наявність критичного прострочення зі сплати щомісячних лізингових платежів, попереджено, що відповідач має право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі невиконання умов Договору.

Зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, засвічує отримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" Листа-вимоги про повернення предмету лізингу №180518-2 від 18.05.2018р., що було скеровано Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал".

Сукупність наведених дій та встановлені факти судом, дають можливість дійти до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" було здійснено ряд дій на виконання умов укладеного договору щодо своєчасного та належним чином повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" про існуючу заборгованість, а також вчинення відповідачем відповіних дій за для відмови від договору в односторонньому порядку та повернення предмету лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України „Про нотаріат" визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.2. п. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", визначено, що договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Судом за матеріалами справи встановлено, що, 05.06.2018р. вих. № 0506/18 Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни було скеровано супровідним листом відповідні документи за для вчинення виконавчого напису.

Надалі, 05 червня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни було вчинено виконавчий напис за реєстровим №174 щодо боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" на користь стягувача - Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" про предмет фінансового лізингу - автомобіля легковий універсал-В марки Mitsubishi, модель Pajero Sport TD MT Invite, номер шасі НОМЕР_2, 2016 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1), об'єм двигуна 2442, вартістю 221 439,18 грн., з ПДВ, що був переданий лізингоодержувачу лізингодавцем у платне володіння та користування на підставі Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал", у зв'язку з несплатою лізингових платежів, починаючи з 20.12.2017р., на підставі пп.. 8.2.4. п. 8.2., п. 8.9. Договору фінансового лізингу, ст. 651 ЦК України за ініціативою стягувача Договір фінансового лізингу достроково розірвано з 05 червня 2018р.

Враховуючи викладене, та на підставі пп. 8.2.4.. п. 8.2., п. 8.9. Договору фінансового лізингу було запропоновано задовольнити вимогу стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" щодо повернення предмета фінансового лізингу автомобіля легковий універсал-В марки Mitsubishi, модель Pajero Sport TD MT Invite, номер шасі НОМЕР_2, 2016 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1), об'єм двигуна 2442, вартістю 221 439,18 грн., з ПДВ в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса у відповідності до вимог чинного законодавства.

У подальшому, судом встановлено, що відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. від 08.08.2018р. про закінчення виконавчого провадження ВП №56678388 було згідно акту приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. від 07.08.2018р. автомобіль легковий універсал-В марки Mitsubishi, модель Pajero Sport TD MT Invite, номер шасі НОМЕР_2, 2016 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1), об'єм двигуна 2442, передано стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" чим фактично виконано виконавчий документ.

На підставі викладеного та наведеного, суд зазначає, що дослідивши матеріали справи та доводи учасників справи, суд дійшов висновку, що ряд дій, які було вчинено з-першу відповідачем, а надалі нотаріусом, є правомірними, та такими що вчинялись у відповідності до умов укладеного договору, а також норм діючого законодавства.

Судом не встановлено порушення норм Закону або невідповідності вчинення усіх дій, що у сукупності призвели до односторонньої відмови відповідача від укладеного Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р., вчинення виконавчого напису нотаріуса та у подальшому вилучення предмету лізингу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" про визнання виконавчого напису, вчиненого 05.06.2018р. Обертун С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр. №174, таким, що не підлягає виконанню та визнання відмови відповідача від договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. недійсною, не підлягають задоволенню судом у зв'язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв'язку з чим, в задоволенні позову судом відмовляється.

Позовні вимоги позивача про розірвання договору фінансового лізингу №№281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. залишаються судом без задоволення, оскільки як вже було вище встановлено та зазначено судом, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал" було правомірно здійснено відмову в односторонньому порядку від укладеного між сторонами Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р., як то визначено та передбачено відповідними положеннями такого правочину, у зв'язку з неналежним виконання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору фінансового лізингу №№281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. щодо своєчасного та в повному обсязі здійснення оплати лізингових платежів.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Однак, при цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З урахуванням того, що судом вже встановлено правомірність дій Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСКА Капітал", щодо односторонньої відмови від Договору фінансового лізингу №281016/ФЛ-454 від 28.10.2016р. та відповідно правомірною подією щодо вчинення 05 червня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун Світлани Миколаївни виконавчого напису за реєстровим №174 щодо боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" про повернення предмету лізингу, суд не вбачає правових та обґрунтованих підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення 635 173 грн. збитків, у зв'язку з чим дані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" залишаються судом без задоволення.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп" у даній справі.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити в повному обсязі.

2.Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 25 лютого 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська