Рішення № 80104781, 20.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 лютого 2019 року справа №826/17397/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1)до1. Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 1, Департамент ДАБК) 2. Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач 2, ДАБІ України)третя особаДепартамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі по тексту - третя особа)про1) визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 08 жовтня 2018 року №286 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації", яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ083143310432 від 27 листопада 2014 року "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва" та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва"; 2) зобов'язання відповідача 2 вчинити дії щодо включення (відновлення) запису про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ083143310432 від 27 листопада 2014 року, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ103151660416 від 15 червня 2015 року, декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документівВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із протиправністю оскаржуваного наказу рішень, оскільки вважає, що скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації відбулося за відсутності законних підстав, зокрема передбачених статтями 29, 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а реставраційно-ремонті роботи у приміщенні по вул. Велика Житомирська, 8А проводились після отримання в установленому порядку дозволу на виконання таких робіт; оскаржуваний наказ прийнятий не за результатами архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Департаменту ДАБІ у місті Києві від 08 серпня 2018 року №10/26-1/0808/02/2; у свою чергу на підставі незаконного наказу в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, скасовано відомості про дозвільні документи позивача, що є підставою для зобов'язання ДАБІ України вчинити дії щодо включення (відновлення) відповідних записів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17397/18 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 1 подав до суду відзив на адміністративний позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив про відповідність оскаржуваного наказу вимогам законодавства та в обґрунтування підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт зазначив наступне: до ДАБК надійшов лист Департаменту ДАБІ у місті Києві від 08 серпня 2018 року №10/26-1/0808/02/2 з додатками, зокрема з копією листа Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зі змісту якого встановлено, що будинок прибутковий на вул. Великій Житомирській, 8-А наказом Міністерства культури і туризму України від 03 лютого 2010 року №58/0/16-10 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення, охоронний №563/2-Кв; крім того, Департамент ДАБІ у місті Києві повідомив, що будинок за вказаної вище адресою належав до IV категорії складності із середніми наслідками (СС2) відповідно до ДСТУ - Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", що діяв на час реєстрації декларацій на будинок, що потребувало отримання дозволу на виконання будівельних робіт; достатньою та необхідною підставою для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у ній замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Відповідач 1 також зазначив, що чинним законодавством не передбачено встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у деклараціях виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідач 2 подав відзив на адміністративний позов, у якому вказав про передчасність позовних вимог до ДАБІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Наказом ДАБК від 08 жовтня 2018 року №286 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації" відповідно до частини другої статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності", на підставі листа Департаменту ДАБІ у місті Києві від 08 серпня 2018 року №10/26-1/0808/02/2 наказано:

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва" №КВ083143310432 від 27 листопада 2014 року, замовник - ОСОБА_1;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва" №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року, замовник - ОСОБА_1

Відповідно до положень частин першої та другої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частина перша статті 39 Закону України "По регулювання містобудівної діяльності" визначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Наявні у справі докази підтверджують, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, літера А, за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 8-А, приміщення 60-61, площею 359,60 кв. м.

Департаментом ДАБІ у м. Києві зареєстровано 27 листопада 2014 року за №КВ083143310432 декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва", замовник - ОСОБА_2, категорія складності об'єкта - ІІІ.

Згідно з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 15 червня 2015 року №КВ 103151660416 відповідно до статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" повідомлено про передачу права на будівництво іншому замовникові - ОСОБА_3

Департаментом ДАБІ у м. Києві зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва" №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року, замовник - ОСОБА_1, категорія складності - ІІІ.

Досліджуючи правомірність скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Частина друга статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року №1817-VIII зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

У свою чергу пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року №1817-VIII передбачає, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;

6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацом шостим пункту 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі по тексту - Порядок №466) (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема статтею 391, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом:

об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних або помилкових даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Як встановлено вище, реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва" здійснено на підставі підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності", тобто, у зв'язку із виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Так, у відзиві на позов відповідач 1 посилається на лист Департаменту ДАБІ у місті Києві від 08 серпня 2018 року №10/26-1/0808/02/2 з додатками, зокрема з копією листа Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2018 року №060-5948, зі змісту якого встановлено, що будинок прибутковий на вул. Великій Житомирській, 8-А наказом Міністерства культури і туризму України від 03 лютого 2010 року №58/0/16-10 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення, охоронний №563/2-Кв; крім того, Департамент ДАБІ у місті Києві повідомив, що будинок за вказаної вище адресою належав до IV категорії складності із середніми наслідками (СС2) відповідно до ДСТУ - Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", що діяв на час реєстрації декларацій на будинок, що потребувало отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем 1, на якого покладено тягар доказування, не доведено належним доказами того, що об'єкт "Реставраційно-ремонтні роботи з пристосуванням під заклад для обслуговування населення частини житлового будинку по вул. Велика Житомирська, 8А, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №60), І, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №61), І, ІІ, нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщення №62), І (в літ. А) в Шевченківському р-ні м. Києва" збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без належно затвердженого проекту, тобто, не довів, що позивачем у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації зазначено недостовірні дані, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі не зазначено які саме недостовірні дані внесені позивачем до декларацій, що дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом. Так само у відзиві на позовну заяву відповідач 1 не вказав підстав вважати спірний об'єкт об'єктом самочинного будівництва.

Зі змісту відзиву відповідача 1 можливо лише припустити, що недостовірним відповідач вважає категорію складності об'єкта, а саме IV категорія замість ІІІ, однак, відповідних доказів до суду не надано.

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №826/10171/17, належність об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності виключає необхідність проведення обов'язкової експертизи проектної документації та погодження проекту з іншими органами.

Суд відхиляє посилання відповідача 1 на листи Департаменту ДАБІ у місті Києві від 08 серпня 2018 року №10/26-1/0808/02/2 та Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2018 року №060-5948, оскільки вказані листи не є підтверджують будь-яких обставин та не є доказами у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт №КВ083143310432 від 27 листопада 2014 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року відбулося за відсутності правових підстав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ ДАБК від 08 жовтня 2018 року №286 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації" суперечить приписам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ прийнятий із порушенням процедури прийняття.

Так, відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Виходячи з системного аналізу наведених правових положень, суд приходить до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку, передбаченому частиною другою статті391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як вбачається з оскаржуваного наказу, він виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Департаменту ДАБІ у місті Києві від 08 серпня 2018 року №10/26-1/0808/02/2.

Суд звертає увагу, що інформація, отримана від інших органів влади по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Однак, доказів здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду щодо спірного об'єкта будівництва, зокрема у вигляді відповідних актів перевірки, відповідачами до суду не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідачем 1 фактично не проведена перевірка з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що наказ ДАБК від 08 жовтня 2018 року №286 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації" прийнятий не на підставі та не у межах повноважень, що передбачені Законом, а тому має бути скасований як протиправний.

Щодо позовних вимог про відновлення записів у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр), як єдиної комп'ютерної бази даних визначає Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року №92 (далі по тексту - Порядок №92).

Відповідно до пункту 3 Порядку №92 ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Пункт 8 Порядку №92 визначає, що підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв'язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.

Згідно з пунктом 15 Порядку №92 передбачено, що у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.

Таким чином, до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів вносяться дані на підставі наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій; при цьому, механізм відновлення у цьому реєстрі відомостей про декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації у разі незаконного скасування їх реєстрації у Порядку не визначений.

Сторонами визнається, що на підставі оскаржуваного наказу ДАБІ України внесла до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ083143310432 від 27 листопада 2014 року, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ103151660416 від 15 червня 2015 року та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про незаконно скасовану реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, суд приходить до висновку, що ДАБІ України належить зобов'язати вчинити дії щодо відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ083143310432 від 27 листопада 2014 року, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ103151660416 від 15 червня 2015 року, декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року.

Аналогічна правова позиція щодо можливості відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №813/213/16 (провадження №К/9901/13424/18).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 1 не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу відповідач 2 має вчинити дії щодо ефективного поновлення прав позивача; а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2018 року №286 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації".

3. Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вчинити дії щодо відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ083143310432 від 27 листопада 2014 року, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ103151660416 від 15 червня 2015 року, декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143152120054 від 31 липня 2015 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контрою міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В; ідентифікаційний код 40224921);

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, вул. Лесі України, 26; ідентифікаційний код 37471912).

Суддя В.А. Кузьменко