Ухвала суду № 80102140, 21.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/178/19 1-кс/335/1465/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018080000000309 від 30.10.2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2019 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що в грудні 2016 року ОСОБА_3 вступив у попередню змову з ОСОБА_4 направленим на шахрайське заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 та повідомив йому обставини вчинення злочину відносно останнього. При цьому в обов’язки ОСОБА_6 входило представлятись потерпілому представником службових осіб Запорізької міської ради та прокуратури Запорізької області, який уповноважений останніми вчиняти дії направлені на державну реєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно, грошові кошти по яким передавалися потерпілим ОСОБА_3 У дійсності ОСОБА_4 не мав відповідних повноважень та у трудових відносинах з органами місцевої влади, правоохоронними органами не перебував. Таким чином в період з 2016 року по вересень 2017 року ОСОБА_7 і ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, шляхом обману заволоділи грошовим коштами ОСОБА_5 на загальну суму 1 511706,45 грн., що є особливо великим розміром. Крім того, в період з липня 2016 року по 09.01.2018 ОСОБА_4 і ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, шляхом обману заволоділи грошовим коштами ОСОБА_8 на загальну суму 387 815,48 гривень, що є великим розміром. У відповідності до вимог ст.ст. 104, 105, 106, 237, 223 КПК України, 18.02.2019 року в період часу з 10 годин 50 хвилин до 11 годин 05 хвилин, було проведено огляд документів, які були добровільно надані потерпілим ОСОБА_9 та на підставі яких можна встановити обставини вчиненого підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також збереження речових доказів, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту.

Слідчий в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Власник майна ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд клопотання слідчого без його участі, не заперечує проти накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, виходячи з такого.

Судом встановлено, що в проваджені СУ ГУНП в Запорізькій області, перебуває кримінальне провадження № 12018080000000309 від 30.10.2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученими.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 діючого КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Речі, вилучені під час проведення огляду, мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки можуть зберігати на собі сліди скоєного кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 98, 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 18.02.2019 під час проведення огляду документів, які були надані потерпілим ОСОБА_9, а саме: ордер № 314 на нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, Професора ТолокаАДРЕСА_1 серії № =/=, видане виконавчим комітетом Запорізької міської ради 20.03.2018 (підстава для видачі ордера: розпорядження Запорізької міської ради виконавчий комітет № 28 від 25.01.2018) на 1 арк.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії HAT 574603 від 03.04.2018, а саме, квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на 1 арк.; копію розпорядження виконавчого комітету Запорізької міської ради № 28 від 25.01.2018 «Про затвердження на квартирний облік громадянина ОСОБА_10, яка тимчасово мешкає за адресою: м. Запоріжжя, ЗестафонськаАДРЕСА_3».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко