Рішення № 80100792, 20.02.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5217/18

Номер провадження 2/404/2962/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Вітохіної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року позивач звернувся в Кіровський районний суд м. Кіровограда із позовною заявою, якою просить звільнити з-під арешту квартиру № 102, яка знаходиться по вул. Попова, 26, корп. 2, що накладений на підставі постанови № 48629629 Кіровоградського (Фортечного) відділу ДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області від 20 квітня 2016 року про арешт нерухомого майна боржника, що належить на праві власності ПАТ «Альфа-Банк» та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про звільнення майна з-під арешту.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання та 21 січня 2019 року закрито підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача, через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги підтримала, просила задовольнити, погодилась на ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалась.

Третя особа- Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, його представник в судове засідання не з”явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, письмових пояснень щодо позову не подав.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом( ст. 81 ЦПК України).

Судом з"ясовано, що 23 вересня 2008 року укладений кредитний договір №030/09.08/71-552К між ВАТ Сведбанк, правонаступником якого є ПАТ Сведбанк та ОСОБА_1, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 31 500,00 доларів США, на строк з 23 вересня 2008 року по 22 вересня 2033 року, включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Зобов'язання Кредитором виконано в повному обсязі (а.с. 9-12).

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

Крім того, 15.06.2012 року між ПАТ Дельта банк та ПАТ ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

Згідно вищевказаних угод (договорів) відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №030/09.08/71-552К від 23.09.2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ Сведбанк та ОСОБА_1 (а.с. 11-29).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім того, 23 вересня 2008 року вищевказані сторони уклали іпотечний договір, згідно до якого за п.2 на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: квартиру під номером 102, яка знаходиться у м. Кіровограді (м.Кропивницький), по вул. Попова космонавта, буд.26, корпус 2 (а.с. 15-17).

Обтяження згідно вищевказаного іпотечного договору зареєстровано 07.10.2008 року у Державному реєстрі іпотек за номером 8032901 (а.с. 30).

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено Договір про відступлення прав за іпотечними договорами.

Отже, внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме ПАТ «Альфа-Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за іпотечним договором від 23.09.2008 року, іпотекодателем згідно якого є ОСОБА_1.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від іпотеко держателем квартири виступає ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 31).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заочним рішенням Кіровського районного суду М.Кіровограда від 07.05.2015 року по справі 404/876/15-ц задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Рішення набрало законної сили, яким встановлені обставини відступлення права вимоги, наявної заборгованості відповідача перед позивачем (а.с. 32-33).

У зв'язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором та значної заборгованості ОСОБА_1 позивач був змушений розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно (а.с. 68-69) . 12 червня 2018 року право власності на майно було зареєстроване за ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 34). Однак, як вбачається із витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 15.06.2018 року постановою Кіровського (нині Фортечного) відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 20.04.2016 року було накладено арешт на нерухоме майно відповідача та заборону на його відчуження на підставі виконавчого провадження (а.с. 34-зворотня сторона).

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положеннями ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. ст. 321 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до положень частин першої та другої ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частиною четвертою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підставі для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, частиною п»ятою цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Відповідно до положень ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Зі змісту ст. 386 ЦК України вбачається, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Враховуючи вищенаведене, наявність обтяження у вигляді арешту нерухомого майна порушує право власності позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача- 1 762,00 грн. внесеного судового збору ( а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про звільнення майна з-під арешту-задовольнити.

Звільнити з-під арешту квартиру № 102, яка знаходиться в м. Кропивницькому (Кіровограді) по вул. Попова космонавта, 26, корп. 2, що накладений на підставі постанови № 48629629 Фортечного (Кіровського ) відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 20 квітня 2016 року про арешт нерухомого майна боржника, що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк».

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір в розмірі -1 762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714;

відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 к. 2 кв. 120, м. Кропивницький; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, місцезнаходження: вул.Дворцова,23//29, код ЄДРПОУ -не встановлено.

Повне судове рішення складено 22.02.2019 року.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда