Рішення № 80100587, 11.02.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4420/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. позивача, представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2018 №0014515106.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26 жовтня 2018 року отримав рішення Дунаєвецького управління ГУДФС у Хмельницькій області від 09.10.2018 року №0014515106 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату авансових внесків єдиного податку у сумі 1160,92 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням 05 листопада 2018 року подав скаргу до Головного управління ДФС у Хмельницькій області на податкове повідомлення - рішення Дунаєвецького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.10.2018. 10 листопада 2018 року отримав лист Дунаєвецького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.11.2018 №211/22-01-51-06-29 про залишення вище вказаної скарги без розгляду. Зазначає, що скарга подана до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, а тому не може бути розглянута Дунаєвецьким управлінням ГУ ДФС у Хмельницькій області, оскільки це є структурний підрозділ, який підпорядкований ГУ ДФС у Хмельницькій області. ГУ ДФС у Хмельницькій області порушило підпункт 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки не розглянуло скарги надісланої 05 листопада 2018 року. 19 листопада 2019 року звернувся до ДФС України із скаргою про скасування рішення Дунаєвецького управління ГУДФС у Хмельницькій області від 09.11.2018 про залишення скарги без розгляду та скасування податкового повідомлення-рішення Дунаєвецького управління ГУДФС у Хмельницькій області від 09.10.2018 року №0014515106. Листом від 11.12.2018 №17199-99-11-05-01-04 ДФС України залишив скаргу без розгляду у зв'язку із пропуском строків адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Вважає, що у листі ДФС України сформований хибний висновок про встановлене в акті №001209/22-01-51-06/НОМЕР_1 від 09.10.2018 порушення строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за затримку на 1111 календарних днів, оскільки цей акт перевірки позивачу не надісланий, з висновками викладеними у ньому позивач не ознайомлений. Вказаний факт підтверджується тим, що дата акта перевірки та дата прийнятого податкового повідомлення-рішення співпадають. Тому, відповідач порушив підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пункт 86.8 статті 86 Податкового Кодексу України, оскільки не ознайомив з актом перевірки, та позбавив права на подання заперечень на акт перевірки. Вказує, що зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.04.2018 року, платником єдиного податку з травня 2018 року. У серпні 2018 року припинив та скасував підприємницьку діяльність, а тому затримки сплати грошового зобов'язання по сплаті єдиного податку на 1111 днів, як встановлено у податковому повідомленні-рішенні, не може бути. Так, податковий період для сплати авансових внесків по єдиному податку наступає з 01 червня 2018 року, проте Дунаєвецьке управління ГУ ДФС у Хмельницькій області нарахувало авансові внески по єдиному податку починаючи з 01 травня 2018 року, чим порушило вимоги підпункту 4 пункту 294 Податкового кодексу України. Зазначає, що як платник єдиного податку другої групи у 2018 роках сплачував єдиний податок у місцевий бюджет новоствореної у 2017 році Смотрицької селищної громади у розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати, незважаючи на те, що відповідно витягу з реєстру платників єдиного податку встановлена ставка у розмірі 15 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати. Вважає, що Дунаєвецьке управлінням ГУ ДФС у Хмельницькій області зобов'язано нарахувати авансові внески по єдиному податку у розмірі 10 відсотків від мінімальної заробітної плати. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 №0014515106.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, а адміністративний позов - безпідставним. У задоволені позовних вимог просить відмовити. Подав до суду відзив на позов, у якому вказує, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області при проведені камеральної перевірки з питання своєчасності сплати авансових внесків єдиного податку ФОП ОСОБА_2 використані дані інтегрованої картки платника податків АІС "Податковий блок", в якій здійснені щомісячні нарахування авансових внесків єдиного податку відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.12.2011 №1675 (заява від 25.04.2018 №22-07-25/1281). Камеральною перевіркою (акт №001209/22-01-51-06/НОМЕР_1 від 09.10.2018р.) встановлено несвоєчасну сплату авансових внесків єдиного податку за травень, червень, липень, серпень 2018 року по терміну сплати 20.05.2018 року. 20.06.2018 року, 20.07.2018 року, 20.08.2018 року. Відповідно до підпункту 295.1 статті 295 Податкового Кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Сплата авансових внесків єдиного податку за травень, червень, липень, серпень 2018 року здійснювалась з порушенням термінів, передбачених пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу України. Так, за травень 2018 року здійснена 19.06.2018 року, за червень 2018 року здійснена 17.07.2018 року, за липень 2018 року здійснена 21.08.2018 року, за серпень 2018 року здійснена 21.08.2018 року.

Відповідно до пункту 122.1 статті 122 Податкового Кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою-платником єдиного податку, визначеного підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи те, що авансові внески єдиного податку нараховані відповідно до поданої ФОП ОСОБА_2 заяви від 25.04.2018 №22-07-25/1281 про застосування спрощеної системи оподаткування та рішення другої позачергової сесії Смотрицької селищної ради від 16.02.2018 року №3-2/2018р "Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб по Смотрицькій селищній раді", податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 09.10.2018 року №0014515106 є правомірним та відповідає вимогам Податкового кодексу України.

29.01.2019 року позивач подав до суду відповідь на відзив Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області у якій зазначає, що зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11 квітня 2018 року, подав заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування другої групи 12 квітня 2018 року, зареєстрований платником єдиного податку другої групи з травня 2018 року, а тому відповідно до пункту 297.4 статті 297 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних-осіб підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку. Тому, період для нарахування та сплати авансових внесків по єдиному податку наступає з 01 червня 2018 року. Дана обставина не спростована відповідачем при написанні відзиву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа - підприємець 12 квітня 2018 року.

Основними видами господарської діяльності позивача є: 01.46 розведення свиней.

На підставі статті 75 Податкового кодексу України заступником начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Дунаєвецького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_3 проведена камеральна перевірка позивача з питання несвоєчасної сплати авансових внесків по єдиному податку за травень, червень, липень, серпень 2018 року.

За результатами перевірки складений акт №001209/22-01-51-06/НОМЕР_1 від 09.10.2018 р. про результати камеральної перевірки своєчасності сплати авансових внесків єдиного податку.

На підставі акту перевірки, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 року №0014515106, яким відповідно до статті 122 глави 11 розділу II Податкового кодексу України за затримку на 1111 календарних днів сплати грошового зобов'язання, авансових внесків єдиного податку в сумі 2233,84 грн, зобов'язав сплатити штраф у розмірі 50 %, в сумі 1116, 92 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Листом від 09.11.2018 року №211/22-01-51-06-23, керуючись статтею 56 Податкового кодексу України та пунктом 4 розділу VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.15 № 916, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.15 за №1617/28062, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2016 №846 Дунаєвецьке управління Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишив скаргу позивача від 06.11.2018 за №4959/ФОП на рішення Дунаєвецького управління Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 09.10.2018 за №0014515106 без розгляду у зв'язку із недотриманням встановленої процедури та порядку оскарження.

19.11.2018 року позивач оскаржив рішення Дунаєвецького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.11.2018 року №211/22-01-51-06-23 про залишення скарги без розгляду до Державної фіскальної служби України.

Листом від 11.12.2018 року №К/99-99-11-05-01-14 Державна фіскальна служба України, керуючись главою 4 Податкового кодексу України, скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.10.2018 №0014515106 - залишала без розгляду у зв'язку із порушенням законодавчо встановленого 10 - денного терміну для подання скарги.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення Дунаєвецького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.10.2018 року №0014515106 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату авансових внесків єдиного податку у сумі 1160,92 грн протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України. Платники єдиного податку першої другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Штрафні санкції в сумі 1116,92 грн виникли внаслідок несвоєчасної сплати позивачем авансових платежів єдиного податку за травень, червень, липень, серпень, 2018 року.

Статтею 29 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пункт 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено що, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Приписами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Суд встановив, що позивач як фізична особа-підприємець зареєстрований 11.04.2018 року, 25.04.2018 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обравши 2 групу платника єдиною податку та ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 298.1.2. пункту 298.1. статті 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.04.2018 року, 25.04.2018 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, податковий період для нарахування та сплати авансових внесків по єдиному податку наступає з 01.05. 2018 року.

Тому, посилання позивача на пункт 294.4 статті 294 Податкового кодексу України як на підставу для визначення податкового періоду для нарахування та сплати авансових внесків по єдиному податку з 01 червня 2018 року є безпідставним.

Порушення позивачем строків сплати авансових внесків єдиного податку встановлене контролюючим органом на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу, а саме даних про сплату платником податків єдиного податку з фізичних осіб, та підтверджується інтегрованою карткою платника.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового Кодексу України позивач зобов'язаний сплачувати авансові внески єдиного податку 20 числа кожного місяця.

Фактично позивач сплачував авансові платежі за травень 2018 року - 19.06.2018 року, за червень 2018 - 17.07.2018 року, за липень 2018 року - 21.08.2018 року, за серпень 2018 року - 21.08.2018 року.

Отже, суд вважає доведеним факт порушення позивачем строків сплати авансових внесків єдиного податку передбаченого пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу України.

Пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України, визначено, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо наявності переплати, оскільки сплата авансових платежів здійснена позивачем у розмірі більшому ніж передбаченому для певної групи платників єдиного податку з порушенням строків визначених пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу України, не є підставою для звільнення від відповідальності передбаченої пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Суд встановив, що за даними інтегрованої картки платника єдиного податку, кожного наступного місяця, у зв'язку з тим, що позивач мав недоїмку у сумі 558,45 грн., відбувалось нарахування єдиного податку у розмірі 744, 60 грн. та його сплата у сумі 745 грн, яка в першу чергу зараховувалась як сума податкового боргу, а вже потім - як сплата єдиного податку.

Тому, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 №0014515106 про застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату авансових внесків єдиного податку у сумі 1160,92 грн.

Суд також вважає безпідставним посилання позивача на порушення відповідачем пункту 17.1.6 статті 17 Податкового кодексу України, як на підставу для визнання рішення протиправним, у зв'язку з тим, що акта перевірки 001209/22-01-51-06/НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення №0014515106 складені 09.10.2018 року.

За змістом пункту 17.1.6 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 86.2 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Разом з тим, порушення відповідачем строків прийняття рішення не може слугувати підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0014515106, оскільки не є перешкодою для реалізації наданого платнику податків права на оскарження податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що предметом спору у справі є обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, а не правомірність дій посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірки та оформлення її результатів, а зазначені позивачем обставини не визначаються законом як підстави для скасування податкового повідомлення-рішення контролюючого органу.

Правова позиція суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31 липня 2018 року в справі №804/4056/17, адміністративне провадження №К/9901/53378/18.

Суд не бере до уваги посилання позивача на порушення Головним управління ДФС у Хмельницькій області підпункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, у зв'язку із прийняттям Дунаєвецьким управлінням ГУ ДФС у Хмельницькій області рішення про залишення скарги від 05 листопада 2018 року на податкове повідомлення-рішення №0014515106 без розгляду.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 №0014515106 до Державної фіскальної служби України. Листом від 11.12.2018 року №К/99-99-11-05-01-14 Державна фіскальна служба України скаргу позивача залишала без розгляду. Оскільки позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, а Державна фіскальна служба України скаргу позивача залишала без розгляду, застосування абзацу другого пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України є безпідставним.

Посилання позивача на порушення відповідачем підпунктів 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, та не проведення нарахування по авансовим внескам по єдиному податку по мінімальній ставці, суд вважає не обґрунтованим.

Дунаєвецьким управлінням ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено нарахування по авансовим внескам по єдиному податку у розмірі 15 відсотків від мінімальної заробітної плати, відповідно до встановленої ставки в поданій позивачем заяві про застосування спрощеної системи оподаткування. При цьому, позивач сплачував єдиний податок у розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідач не вчиняв порушень підпункту 12.3.4, 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що камеральною перевіркою, предметом якої була перевірка своєчасності сплати платником єдиного податку ОСОБА_2 авансових внесків по єдиному податку за травень, червень, липень, серпень 2018 року, встановлено порушення граничних строків сплати авансового внеску єдиного податку, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.10.2018 року №0014515106 діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, та довів правомірність свого рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 лютого 2019 року

Позивач:ОСОБА_2 (вул. Леніна, 28,Криничани,Дунаєвецький район, Хмельницька область,32423 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_4