Рішення № 80100397, 25.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6271/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання: Музики І.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 (згідно ордеру),

за участі представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС № 0251459-1317-1509 від 30.05.2018 року ОСОБА_3

В обґрунтування адміністративного позову, представник позивача зазначає, що 15.05.2017 року на ім’я ОСОБА_3 було зареєстровано транспортний засіб марки «AUDI», модель Q7, тип «УНІВЕРСАЛ-В» д/н НОМЕР_1 2017 року виписку, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХМ 396469. Представник позивача вказав, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0251459-1317-1509 від 03.05.2018 року направлене на адресу позивача: Одеська область, м. Одеса, пр-кт. Добровольського, буд. 71/0, корп. 0, кв. 61. При цьому, згідно з паспортом серії КЕ номер 222663, виданим Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 11 квітня 1996 року, місцем реєстрації гр. ОСОБА_3 є Одеська обл., Біляївський р-н., с. Троїцьке, вул. Івана Ротти, буд. 5 від 21.02.2006 року від 21.02.2006 року. Представник позивача зазначає, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному порталі Державної фіскальної служби України, щодо переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2018 (податкового) звітного року, вбачається, що об’єктом оподаткування є транспортний засіб марки «AUDI», модель Q7, тип пального «дизель», об’єм двигуна « 3,0 л». Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХМ 396469, вбачається, що об’єм двигуна марки «AUDI», модель Q7, тип «УНІВЕРСАЛ-В» д/н НОМЕР_1 2017 року виписку становить – 2967 см3. Представник позивача зазначає, що якщо у Переліку відсутня інформація про автомобіль з параметрами, які відповідають транспортному засобу фізичної особи, то фізична особа не є платником транспортного податку.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

30.01.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ ДФС в Одеській області не погоджується з доводами позивача та зазначає, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки «AUDI», модель Q7, тип «УНІВЕРСАЛ-В» реєстраційний номер НОМЕР_1. Таким чином, транспортний засіб, який належить ОСОБА_3 є об’єктом оподаткування у 2018 році. Враховуючи викладене, ГУ ДФС в Одеській області сформовано податкове-повідомлення рішення з транспортного податку № 0251459-1317-1509 від 30.05.2018 року на суму 25000,00 грн. за 2018 рік. Представник відповідача зазначає, що твердження позивача стосовно того, що якщо у Переліку транспортних засобів, які є об’єктами оподаткування транспортним податком, відсутня інформація про автомобіль з параметрами, які відповідають транспортному засобу фізичної особи, то фізична особа не є платником транспортного податку, є необґрунтованими. Показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимр та визначаються у цифровому форматі, зокрема об’єм циліндрів двигуна округляються до найбільшого цілого значення. Таким чином, об’єм циліндрів двигуна транспортного засобу позивача 2967 см. куб. округляється до 3000 см. Куб. Даної позиції дотримуються Львівський апеляційний адміністративний суд у своєму рішення від 30.05.2018 року по справі № 809/193/18 та Харківський апеляційний адміністративний суд у рішенні від 21.11.2018 року у справі № 820/2996/18.

13.02.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, з огляду на який законодавством України не передбачено жодного нормативно-правового акту, який регламентує округлення будь-яких цифрових значень, а зокрема округлення об’єму циліндрів двигуна стосовно транспортного податку. Посилання відповідача на позиції апеляційних адміністративних судів є необґрунтованими, оскільки обов’язковими до застосування є висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Податкове повідомлення-рішення надіслане позивачу не за реєстрованою адресою проживання.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Суд вислухав думку представника позивача, представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХМ 396469, 19.05.2017 року за ОСОБА_3 зареєстрований транспортний засіб марки «AUDI», модель Q7, тип «УНІВЕРСАЛ-В» реєстраційний номер НОМЕР_1, об’єм двигуна 2967 см. куб., тип пального D.

03.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №м 0251459-1317-1509, яким нараховано ОСОБА_3 податкове зобов’язання з транспортного податку за 2018 рік у сумі 25000,00 грн.

Податкове повідомлення рішення направлене на адресу : пр-кт. ДобровольськогоАДРЕСА_1, м. Одеса, 65001, яку відповідач вважає фактичною адресою проживання позивача.

Суд зазначає, що з огляду на паспорт серії КЕ № 222663, виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 11.04.1996 року на ім’я ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання позивача: вул. Івана Ротти буд. 5, с. Троїцьке, Біляївський р-н., з 21.02.2006 року.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) введено новий податок на майно, що складається, у тому числі - з транспортного податку.

В свою чергу Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VІІІ внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016 року.

За приписами ст. 265 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Приписами п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п. п. 267.4, 267.5 ПКУ, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням Біляївської міської ради від 29.06.2017 року № 374-23/VІІ встановлено з 01.01.20418 року на території Біляївської об’єднаної територіальної громади транспортний податок. Відповідно до вказаного рішення, об’єктом оподаткування є: легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального". Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66, встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком.

Згідно з п. п. 13,14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального.

На сайті Мінекономрозвитку розміщений Перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року.

Відповідно до п. 23 вказаного переліку середньоринкова вартість автомобіля марки «AUDI», модель Q7, рік випуску (включно) – до 3 років, об’єм циліндрів двигуна - 3 л. куб, тип пального - дизель становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року.

Суд зазначає, що Мінекономрозвитку у Переліку визначає об’єм циліндрів двигуна автомобілів, що є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році у літрах кубічних, тоді як у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу об’єм циліндрів двигуна автомобілів зазначений у сантиметрах кубічних.

При цьому, в Переліку вказано, що об’єм циліндрів двигуна має становити 3,0 л. для того, щоб транспортний засіб марки «AUDI», модель Q7, до 3 років, тип пального - дизель, був об’єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

На думку суду, 2967 см. куб. відповідають 3,0 л., оскільки Перелік містить визначення об’єму циліндрів двигуна у літрах цифрове значення якого скорочене до десятих, оскільки після цифри « 9» вказана цифра « 6», то число 2967 см. куб. відповідає числу 3,0 л.

Таким чином, суд робить висновок, що належним позивачеві транспортний засіб марки «AUDI», модель Q7 2017 року випуску є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є правомірним та до скасування не належить.

З приводу доводів позивача, щодо надіслання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на адресу, що є відмінною від зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3, суд зазначає, що такі дії відповідача є порушенням вимог пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ. Проте, вказане порушення не впливає на правомірність безпосередньо податкового-повідомлення рішення, не є підставою для скасування вказаного податкового-повідомлення рішення та не звільняє позивача від податкового обов’язку, який є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_3 (адреса: 67641, Одеська область, біляївський район, с. Троіцьке, вул. Івана Ротти, 5, ІПН: НОМЕР_2).

Відповідач – (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ: 39398646).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний судом 25.02.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.