Рішення № 80100336, 14.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4342/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача та третьої особи – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2016 № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що податковим органом всупереч положень пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України не враховано при визначенні загального фінансового результату за операціями з інвестиційними активами (цінними паперами) понесенні позивачем витрати на придбання таких активів та, як наслідок, зроблено безпідставний висновок про заниження ним податку на доходи фізичних осіб у звітному періоді по таким операціям.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

26 грудня 2018 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача та третьої особи наполягав на правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення з підстав встановлення факту отримання від ТОВ "МФМ Плюс" у 2014 році оприбутковуваних доходів у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 112255,00 грн. Зважаючи, що інвестиційний прибуток є об'єктом оподаткування ПДФО, позивач був зобов'язаний сплатити відповідний податок /а.с. 33-34/.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 24 травня 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якого складено акт № 1664/16-01-13-01/НОМЕР_2 (надалі по тексту - акт перевірки) /а.с. 9-14/.

Відповідно до висновку, викладеному в акті перевірки, зафіксоване наступні порушення позивачем:

- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, статті 179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2014 рік;

- підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2014 рік) на суму 18839,75 грн (незадекларована сума доходу отриманого у вигляді інвестиційного прибутку);

- пункт 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18839,75 грн.

На підставі вказаного акті перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2016 року 3 НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами декларування у розмірі 23549,69 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 18839,75 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 4709,94 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 06 липня 2016 року 3 НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами декларування у розмірі 23549,69 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 18839,75 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 4709,94 грн, суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) об'єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно із пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпункт 164.2.9 пункту 164.2 цієї ж статті ПК України встановлює, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені у пункті 170.2 статті 170 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

За правилами, визначеними підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Згідно статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Підпункт 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України встановлює, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Отже, до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у період, що перевірявся, між ТОВ "Кінто, ЛТД" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) були укладені наступні договори купівлі-продажу:

- від 28 лютого 2014 року №34267ЛТД-БВТ, відповідно до умов якого Продавець, що діяв як комісіонер на підставі замовлення №379 від 28 лютого 2014 року до договору на брокерське обслуговування №305ЛТД-Б;44САТ-Д від 23 травня 2007 року, укладеного з ТОВ "МФМ Плюс" (далі - "Комітент"), яке є власником цінних паперів, зобов'язувався передати Покупцю цінні папери, опис та кількість яких наведені в п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язувався прийняти зазначені цінні папери і сплатити за них грошову суму у розмірі 99715,00 грн;

- від 01 липня 2014 року № 43112ЛТД-БВТ, відповідно до умов якого Продавець, що діяв як комісіонер на підставі замовлення №395 від 01 липня 2014 року до договору на брокерське обслуговування №305ЛТД-Б;44САТ-Д від 23 травня 2007 року, укладеного з ТОВ "МФМ Плюс" (далі - "Комітент"), яке є власником цінних паперів, зобов'язувався передати Покупцю цінні папери, опис та кількість яких наведені в п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язувався прийняти зазначені цінні папери і сплатити за них грошову суму у розмірі 112255,00 грн /а.с. 17-25/.

Реальність відповідних операцій відповідачем під сумнів не ставилась.

На підтвердження оплати цінних паперів до матеріалів справи залучено засвідчені належним чином копії квитанції до прибуткового касового ордера №78 від 28 лютого 2014 року на суму 99715,00 грн та платіжних доручень від 04 липня 2014 року № 217 та № 218 на загальну суму 112255,00 грн, у тому числі зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1884,80 грн /а.с. 92-94/.

Отже, відповідачем не було враховано понесені позивачем витрати, пов'язані з придбанням інвестиційних активів.

При цьому, суд враховує, що відповідно до долученої до матеріалів справи копії Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2014 року ТОВ "МФМ Плюс" встановлено нарахування (сплату) відповідного доходу у розмірі 112255,00 грн по реєстраційному номеру облікової картки позивача з визначенням суми податку у розмірі 1884,80 грн, відтак саме TOB "КІНТО, Лтд" та ТОВ "МФМ Плюс", є податковими агентами позивача та несуть обов'язки платника податків.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

У відповідності до зазначеної правової норми платник податку повинен вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, та отримувати і зберігати протягом строку давності, документи первинного обліку.

Доводи ж відповідача про відсутність документального підтвердження понесених позивачем витрат з огляду на ненадання таких документів до перевірки не спростовують обставин фактичного понесення таких витрат та придбання інвестиційного активу, які підтверджуються документами, наданими позивачем.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7630/14 (адміністративне провадження №К/9901/3272/18) /http://reestr.court.gov.ua/Review/73468386/.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 06.07.2016 № НОМЕР_1.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 39680655), третя особа: ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 06.07.2016 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 39680655) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн /сімсот чотири гривні вісімдесят копійок/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_3