Ухвала суду № 80099350, 18.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду)

18 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/5357/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Житомирській області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу та довідки, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Служба безпеки України, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, з підстав його протиправності.

Судом з власної ініціативи було поставлено на обговорення питання щодо передачі справи на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки позивачем оскаржується наказ "Про затвердження переліків посад і тарифних розрядів військовослужбовців Служби безпеки України", дія якого поширюється на всю територію України.

У судовому засіданні позивач щодо передачі справи на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва поклався на розсуд суду.

Представник відповідачів подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що розгляд даної справи призначено на 14 год. 00 хв.18.02.2019.

Проте, на 14 год. 00 хв. 18.02.2019 Житомирським окружним адміністративним судом буде розглядатися адміністративна справа № 240/5554/18, представництво інтересів УСБУ в Житомирській області у якій також доручено Малику С.О., дата судового засідання була визначена 22.01.2019. Водночас, жодних доказів того, що представлення інтересів УСБУ в Житомирській області у справі № 240/5554/18 також доручено Малику С.О. надано не було, а тому суд вважає причину неявки представника відповідача неповажною.

Представник третьої особи до суду не прибув, щодо причин неявки суд не повідомляв.

Вирішуючи питання щодо передачі справи до на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва суд враховує наступне.

За нормами ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Обрання цього правила обумовлене передусім тим, що рішення суб'єкта владних повноважень, яке стосується прав багатьох осіб (нормативно-правовий акт), може бути оскаржено багатьма позивачами. Якби позов можна було подавати за місцем свого проживання, то виникали б ситуації, коли правомірність такого рішення було б піддано перевірці паралельно не одним адміністративним судом. Як наслідок, можливі різні результати перевірки. Щоб не виникало подібних ситуацій і щоб рішення суб'єкта владних повноважень було предметом розгляду лише в одному адміністративному суді першої інстанції, запроваджено правило про розгляд справи за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

З огляду на наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що у даному випадку оскаржуваний наказ "Про затвердження переліків посад і тарифних розрядів військовослужбовців Служби безпеки України" є нормативно-правовим актом у розумінні ст.4 КАС, який встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування та його дія поширюється на усіх військовослужбовців СБУ.

Тобто у даному випадку предметом спору є оскарження нормативно-правового акту суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України. Інші позовні вимоги є похідними від позовної щодо правомірності наказу "Про затвердження переліків посад і тарифних розрядів військовослужбовців Служби безпеки України".

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04), фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом (Zand v. Austria № 7360/76).

З огляду на наведені обставини та норми права, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до виключної територіальної підсудності Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись статтями 27, 29, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Передати справу № 240/5357/18 за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу та довідки, зобов'язання вчинити дії на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 25.02.2019.

Суддя М.С. Токарева