Рішення № 80099348, 25.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5811/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 33

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,

за участю сторін:

представника позивача - Слободяник О.І.,

представника відповідача - Жукова Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» (ТОВ «БТТАК») до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» до Головного управління ДФС в Одеській області, про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0035541407 від 20.08.2018 року, про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» з податку на додану вартість на суму 98 333,00 гривень (за податковими зобов'язаннями) та 24 583,00 гривень (за штрафними санкціями).

Адміністративний позов мотивовано наступним.

З 24.07.2018 року по 30.07.2018 року, головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС в Одеській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БТТАК», в результаті якої контролюючим органом складено акт №1672/15-32-14-07/37759969 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БТТАК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «ІНТЕКСО» за період з 01.04.2017 року по 31.05.2017 року. За результатами перевірки, 20.08.2018 року, ГУ ДФС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення №0035541407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доданку вартість у загальній сумі 98 333,00 гривень. На думку позивача, недоведеність реальності здійснення ТОВ «БТТАК» господарських операцій з ТОВ «ІНТЕКСО», є лише припущеннями ГУ ДФС в Одеській області, не обґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, оскільки спростовуються реально проведеними роботами, письмовими документами наданими під час перевірки. Позивач наголошує на правомірності формування податкового кредиту за фактично здійснені господарські операції з ТОВ «ІНТЕКСО».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

20 грудня 2018 року, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, вирішено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№36918/18 від 30.11.2018р.) на позовну заяву (а.с.131-140).

Відзив обґрунтований наступним.

На підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20,п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, на підставі наказу №5278 від 23.07.2018 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «ІНТЕКСО» за період з 01.04.2017 року по 31.05.2017 року.

Під час перевірки за даними аналітичного обліку по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та згідно з документами наданими до перевірки, контролюючим органом встановлено, що в актах приймання виконаних будівельних робіт між ТОВ «БТТАК» та ТОВ «ІНТЕКСО» відсутні дані про субпідрядника, місце складання, кількість витрачених людино-годин, загальне значення кошторисної заробітної плати. На думку відповідача, оскільки ТОВ «ІНТЕКСО» не залучало субпідрядників, то мало надавати зазначені роботи (послуги) безпосередньо. Враховуючи час виконання робіт, оперативність проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленість контрагентів, контролюючий орган дійшов висновку, що підприємства ТОВ «ІНТЕКСО» та ТОВ «БТТАК» не могли фактично здійснювати вказані у договорах господарські операції. Головне управління ДФС в Одеській області зазначає, що недоведеність реальності здійснення ТОВ «БТТАК» господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» (ТОВ «БТТАК»), зареєстровано 05.07.2011 року за №15561020000042106 юридичним департаментом Одеської міської ради. Податковий номер платника податків 3759969.

Основним видом діяльності ТОВ «БТТАК» згідно КВЕД є 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, має ліцензію Державної архітектор-будівельної інспекції України на право здійснення будівельної діяльності №31-Л від 22.08.2014 року.

13.07.2018 року, Відділом позапланових перевірок ризикових платників управління ГУ ДФС в Одеській області, на ім'я начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4, складено доповідну записку (а.с.142), у якій зазначалося, що на запит №6335/10/15-32-14-07-08 від 25.04.2018 року (у зв'язку із встановленням фактів документального оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарів та послуг, за відсутності факту їх реального постачання), надійшов лист від ТОВ «БТТАК» №20 від 21.05.2018 року (а.с.158), яким надано копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕКСО» за період з 01.04.2017 року по 31.05.2017 року. Проте, не надано документів, що спростовують факт порушення податкового законодавства.

23.07.2018 року Головним управління ДФС в Одеській області видано наказ №5278, про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БТТАК» (а.с.141).

На підставі направлень №6316/14-07 від 24.07.2018 року (а.с.144), №6317/14-07 від 24.07.2018 року (а.с.143), у період з 24.07.22018 року по 30.07.2018 року, була проведена перевірка ТОВ «БТТАК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «ІНТЕКСО» за період з 01.04.2017 року 31.05.2017 року.

Про результати вищевказаної перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області, було складено Акт №1672/15-32-14-07/37759969 від 06.08.2018 року (а.с.13-36), у якому зазначено, що порушення ТОВ «БТТАК» п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, призвели до заниження податку на доданку вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 98 333,00 гривень, у тому числі за квітень 2017 року 40 000,00 гривень та травень 2017 року - 58 333,00 гривень (а.с.36).

На цій підставі, Головним управлінням ДФС в Одеській області, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0035541407 від 20.08.2018 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на 98 333,00 гривень та штрафними (фінансовими санкціями) 24 583,00 гривень. Разом - 122 916,00 гривень (а.с.37).

На думку податкового органу, та керуючись проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що на ТОВ «ІНТЕКСО» оформлювалися лише на паперовому вигляді господарські операції з отримання та реалізації будівельних робіт (послуг).

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС в Одеській області та вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ «БТТАК» звернулось з позовною заявою до суду.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено частиною першою статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом статті 3 Закону № 996-ХІV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, розглядаючи спір про правомірність віднесення платником податків на витрати певних сум, в тому числі ПДВ, та як наслідок формування податкового кредиту, суд повинен надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним, з'ясувати характер та зміст спірних операцій позивачем з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов'язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв'язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання їх у господарській діяльності.

Водночас, суд звертає увагу, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Суд звертає також увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для однозначних висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» (як генеральним замовником) та ТОВ «БТТАК» (як підрядником), було укладено договір підряду №7-14 від 12.01.2016 року (а.с.106). На виконання замовлення №16-1 «Організація телекомунікаційних послуг бізнес-споживачу АМПУ м. Ізмаїл», ТОВ «БТТАК» залучило ТОВ «ІНТЕКСО» уклавши з останнім договір підряду №5/04 від 05.04.2017 року (а.с.70).

На підтвердження реальності господарської операції по вказаному договору, під час судового розгляду справи, позивачем були надані: додаток до договору №1 від 05.04.2017 року (а.с.72), кошторис виконання підрядних робіт від 05.04.2017 року (а.с.73), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 06.04.2017 року (а.с.74), акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року (а.с.75), картки рахунку 631 за 01.04.2017 року по 31.05.2017 року (а.с.88), оборотно-сальдовими відомостями (а.с.89-90), банківською випискою (а.с. 91).

Проведені телекомунікаційні роботи були прийняті генеральним замовником ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2017 року від 01.08.2017 року (а.с.114).

27.03.2017 року, між ТОВ «АТРАКОМ» (як генеральним замовником) та ТОВ «БТТАК» (як підрядником), було укладено договір №27.03 на виконання будівельно-монтажних робіт «Винесення волоконно-оптичного кабелю ВОК ВОЛЗ ВА 21-36 на дільниці Чорноморськ (Іллічівськ) - Б. Дністровський між РМ10-М11» (а.с.115-118). Для виконання замовлення ТОВ «БТТАК» залучило ТОВ «ІНТЕКСО» уклавши договір підряду №8/04 від 05.04.2017 року (а.с.76-77).

На підтвердження реальності господарської операції по вказаному договору, під час судового розгляду справи, позивачем були надані: додаток до договору №1 від 05.04.2017 року (а.с.78), кошторис виконання підрядних робіт від 05.04.2017 року (а.с.79), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 20.04.2017 року (а.с.80), акт приймання-виконання будівельних робіт за квітень 2017 року (а.с.81), картки рахунку 631 за 01.04.2017 року по 31.05.2017 року (а.с.88), оборотно-сальдовими відомостями (а.с.89-90), банківською випискою (а.с. 91).

Проведені роботи були прийняті генеральним замовником ТОВ «АТРАКОМ» відповідно до акту №1 приймання виконання будівельних робіт від 24.04.2017 року (а.с.121-126).

02.04.2017 року, між ТОВ «Центр Енерго Сервіс», як генеральним замовником та ТОВ «БТТАК», як підрядником, було укладено договір підряду №02-04-17 «Будівництво КЛ-10 кв від ПС 110/10 кв «Салгани» до РП №6, Б.-Дністровський РЕМ, Одеська область, Б-Дністровський р-н, м. Б-Дністровський, вул. Шабська» (а.с.93-94). На виконання своїх зобов'язань по вказаному договору ТОВ «БТТАК» залучило ТОВ «ІНТЕКСО», уклавши з останнім договір підряду №03/04 від 05.04.2017 року (а.с.42).

На підтвердження реальності господарської операції по вказаному договору, під час судового розгляду справи, позивачем були надані: додаткова угода №1 від 03.05.2017 року (а.с.44), договірна ціна від 26.04.2017 року на загальну суму 150000,00 гривень(а.с.54-55), договірну ціну на загальну суму 350 000,00 гривень (а.с.56-57), кошториси виконання підрядних робіт (а.с.45-54), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 27.04.2017 року (а.с.58), довідку про вартість виконаних робіт від 29.05.2017 року (а.с.59), акти-приймання виконаних будівельних робіт від 27.04.2017 року та 29.05.2017 року (а.с.60-62, 63-68), картки рахунку 631 за 01.04.2017 року по 31.05.2017 року (а.с.88), оборотно-сальдовими відомостями (а.с.89-90), банківською випискою (а.с. 91).

Проведені роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт від 27.04.2017 року та від 29.05.2017 року з ТОВ «Центр Енерго Сервіс» (а.с.60-67).

Стосовно суми робіт виконаних за умовами договору №03/04 від 05.04.2017 року, зазначених у актах виконаних робіт, позивачем пояснено, що спочатку між контрагентами були домовленості щодо залучення ТОВ «ІНТЕКСО» на об'єкт для виконання лише частини необхідних робіт, однак у травні 2017 року, сторони погодили, що ТОВ «ІНТЕКСО» отримує доручення щодо повного обсягу робіт на об'єкті. Загальна вартість робіт за договором та додатковою угодою складає 500000,00 гривень, що повністю відповідаю актам приймання виконаних будівельних робіт за квітень та травень 2017 року.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, ТОВ «БТТАК» було надано копії виконавчої документації «АМПУ м. Ізмаїл» та «Білгород-Дністровський р-н с. Салгани», які містяться у матеріалах справи (а.с.186-203).

Відповідно до результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «ІНТЕКСО» за звітний період декларування ПДВ травень 2017 року, №157/15-32-14-05/40113923 від 13.10.2017 року, наданих Головним управлінням ДФС в Одеській області (а.с.145-154), основний вид діяльності підприємства згідно код КВЕД - 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель. Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2017 рік, наданого до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, у ТОВ «ІНТЕКСО» відсутні необоротні активи та запаси, в т.ч. готова продукція. Таким чином, у підприємства відсутні основні засоби, малоцінні та швидкозношувальні предмети, які потрібні для виконання будівельних робіт. За ТОВ «ІНТЕКСО» не зареєстровані податкові накладні щодо оренди офісних та складських приміщень, основних засобів. Наявність трудових ресурсів, відповідно до звітів про суму нарахування заробітної плати вказує, що у штаті підприємства працювало 4 особи. Крім того, за податковою адресою, яка вказана у податкових звітах ТОВ «ІНТЕКСО» не знаходиться.

Суд погоджується з зауваженням позивача на твердження податкового органу стосовно того, що ТОВ «ІНТЕКСО» не залучало субпідрядників, оскільки в актах приймання виконаних будівельних робіт відсутні дані про останніх, а кількість виконаних робіт неможливо виконати чотирьом особам, оскільки умовами договорів підряду №№03/04, 5/04, 8/04 пунктом 4.2 договорів зазначено, що виконавець має право на свій розсуд, без згоди Замовника, залучати до виконання Договору третіх осіб. Такі договори могли виконуватися контрагентом за допомогою залучення третіх осіб, згода чи повідомлення про таке залучення ТОВ «БТТАК» була не потрібна.

Крім того, під час укладання договорів між ТОВ «БТТАК» та ТОВ «ІНТЕКСО», останній мав діючу Ліценцзію №45-Л від 05 грудня 2016 року на господарську діяльність з будівництва об'єктів та був платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи (а.с.170-172).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених між позивачем та його контрагентом договорів та фактичне отримання позивачем обумовлених вказаними договорами робіт.

Натомість, у порушення приписів частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 804/176/13-а від 18.02.2019 року.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів, наприклад: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб'єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об'єктивних доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю Безтраншейні технології та комунікації» господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд критично ставиться до тверджень контролюючого органу, що відсутність ТОВ «ІНТЕКСО» за податковою адресою та відсутність можливості проведення зустрічної перевірки вказує на нереальність операцій, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх, тощо.

Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №813/921/15 від 12 лютого 2019 року.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ТОВ «Безтраншейні технології та комунікації», було сплачено судовий збір у розмірі 1 843,75 гривень, згідно платіжного доручення №67 від 07 листопада 2018 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» (65049, м. Одеса, 4-Станція Люстдорфської дороги, 1 лінія, буд.14, код ЄДРПОУ 37759969) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0035541407 від 20.08.2018 року, про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» з податку на додану вартість на суму 98 333,00 гривень (за податковими зобов'язаннями) та 24 583, 00 гривень (за штрафними санкціями) - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0035541407 від 20.08.2018 року, про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» з податку на додану вартість на суму 98 333,00 гривень (за податковими зобов'язаннями) та 24 583,00 гривень (за штрафними санкціями) - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Безтраншейні технології та комунікації» (код ЄДРПОУ 37759969) понесені судові витрати у розмірі 1 843, 75 гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 25 лютого 2019 року.

Суддя Балан Я.В.

.