Рішення № 80098078, 05.02.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5990/16-ц

2/303/274/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2019 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого судді Довжанин В.М.

секретар Фозекош І.І.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Гриниха Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки -,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2005 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підписано Кредитний договір №MKAWGK00000294, відповідно до якого Банк зобов'язався надати кредит в розмірі 47 200 доларів США на термін до 04 серпня 2025 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки. Укладений сторонами кредитний договір визначений сторонами як споживчий кредит, а для цього встановлено особливий порядок укладення. Однак, при укладенні кредитного договору Позичальник не був ознайомлений з усіма умовами кредитування, що пропонуються Банком, в обсязі і в порядку, що передбачені Законом України "Про захист прав споживачів". Так, позивач був ознайомлений лише з тією інформацією, яка була фактично викладеною безпосередньо в змісті самого договору, який був розроблений відповідачем. Із аналізу матеріалів кредитного договору, можна встановити, що в їх змісті відсутні встановлені законодавством обов'язкові умови, а саме не зазначено: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; орієнтовану сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Вказані обов'язкові відомості не зазначені в кредитному договору, і докази про те, що ці відомості були офіційно оприлюднені є відсутніми, то відсутні підстави вважати, що кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства України. Крім того, відповідно до проведених розрахунків іпотечного кредитного калькулятора, у зв'язку з застосуванням ануїтетної схеми погашення кредиту (спочатку сплачуються відсотки, потім кредит), реальна відсоткова ставка за кредитом складає19,08%, а не 11,04% вказаних в договорі. Щомісячний платіж повинен складати 488,48 доларів США, а не 491 доларів США. Тобто, невідомо, яка реальна відсоткова ставка вказувалась банком. У той же час, відповідно до ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів", необхідно виходити з припущенням, що у позивача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбає. Тому на підставі вищенаведеного він (ОСОБА_1.) звертається до суду та просить визнати недійсним з моменту укладення Кредитний договір №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк".

20 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог та просить визнати недійсним з моменту укладення договір Іпотеки від 05 серпня 2005 року про передачу в іпотеку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач - ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задоволити.

Також, надали суду пояснення щодо Висновку експерта, в якому вказані обставини свідчать про обман банком споживача, що є підставою для задоволення заявлених позовних вимог. Оскільки обов'язкові відомості для сторін кредитного договору не були встановлені та розкриті відповідачем у кредитному договорі, і докази про це відсутні та не надані суду - є підстава стверджувати, що кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до правил статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Крім того, Кредитний договір за своєю правовою природою - є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, а звідси є логічним висновок, що його зміст та умови кредитного договору розробляє сам кредитодавець , а так відповідальність щодо його змісту покладається на відповідача . За таких обставин, у нього, як позичальника, не існує, фактичної можливості вплинути на його умови, а тим більше їх змінити, про що свідчать перераховані порушення законодавства в умовах договору. Висновком спростовується ствердження відповідача про те, що сторони погодили положення кредитного договору в межах бажань сторін, що споживач фінансових послуг був вільний у визначенні умов договору виборі страхувальника та інших вимог розумності та справедливості.

Відповідач - представник ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, вважає що такі позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підтримала заперечення, які мотивовані тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 05 серпня 2005 року уклали Кредитний договір №MKAWGK00000294, відповідно до пункту 1.1 якого, Банк зобов'язався надати позивачу кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 47 200,00 доларів США, з яких: 40 000,00 доларів США на придбання житла та 7200,00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, та комісії в розмірі 0,18 % від суми виданого кредиту щомісяця, комісію за розрахунково - касове обслуговування в розмірі 3%, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п.1.5 даного договору з кінцевим терміном повернення до 04 серпня 2025 року, а позивач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк"виконав в повному обсязі, надавши Позивачу кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Оспорюваний кредитний договір укладено в письмовій формі та підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності при їх укладенні, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови: відповідачем було надано позивачу документи, які передали укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки. По-друге, перед укладенням кредитного договору №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року ОСОБА_1 надав Банку документи для укладення договору, а саме: заповнену заяву на отримання кредиту, ксерокопії паспорта та ІНН, довідку про заробітну плату, Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, яке передано в іпотеку та інші документи для укладення оспорюваного договору. Відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості позивач з 05 серпня 2005 року по 01 березня 2015 року не допускав прострочок, тобто вчасно вносив щомісячні платежі по кредиту, після Відповідач кредит погашав нерегулярно та не в повному обсязі, тобто позивачем прийнято всі умови по кредитному договору. По-третє, обставини встановлені іншим рішенням суду не підлягають доказуванню. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 червня 2016 року задоволено позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року. Вказаним рішенням встановлено законність укладення кредитного договору та наявності заборгованості по кредиту. По-четверте, просять застосувати строки позовної давності. Тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Також, представник відповідача ОСОБА_3 надала суду письмові пояснення щодо висновку експерта, оскільки вважає, що висновок містить неточності, не відповідає в повній мірі пунктам Кредитного договору №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року та містить суперечливі суми розрахунку, і це пояснює : по-перше, експертом неправильно досліджено умови кредитного договору, тобто: неправильно досліджено щомісячні платежі та пункти кредитного договору, які передбачають погашення страхових платежів, також не враховано та не досліджено ким саме перераховувались страхові платежі чи банком, чи самим клієнтом, а тому неправильно включено дані платежі до загального графіку по кредиту, що призвело до неправильних розрахунків та введення реальної процентної ставки та абсолютного подорожчання кредиту за кредитним договором №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року. Так, згідно пункту 2.1.3 Кредитного договору №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року перерахування страхових платежів з кредитного ліміту (передбачений договором 7200,00 доларів США) Банк зобов'язується тільки в тому випадку, коли Позичальник сам не внесе дані платежі на рахунок страхової компанії та не пред'явить в Банк документи, який не підтверджує. Дані обставини не відображені в Додатку №1 до висновку експерта, не досліджено чи нараховувались проценти на суму щорічних страхових платежів. Тому вважає для правильного розрахунку реальної відсоткової ставки та встановлення абсолютного подорожчання кредиту мало би місце тільки сума основного боргу виданого кредиту, відсотків та комісії, а зарахування страхових платежів тільки у випадку перерахування їх з кредитного ліміту. По-друге, як вбачається з розрахунку експерта, загальна сума платежів за час кредитного договору, згідно щомісячних платежів та відсоткової ставки передбаченої кредитним договором, а також комісією та щорічними страховими платежами складає в загальному 123830,41 доларів США, з яких: 40 000,00 доларів США - сума основного боргу; 59350,40 доларів США - відсотки за користування кредитом (0,92% на місяць на суму залишку заборгованості, передбачена договором кредиту); 17280,00 - - комісія (передбачена договором кредиту 0,18%); сума страхових платежів - 7200,00 доларів США. Тобто, таку суму експерт зазначає, що беручи до уваги всі складові кредитного договору та в останній колонці виводить суму абсолютного подорожчання кредиту 85030,40 доларів США, але якщо розібратись з складовими цієї суми, це і є відсотки, комісія і страхові платежі (59350,40 (0,92%) + 17280,00 (0,18%) + 7200,00 (страхові платежі) + 1200,00 (одноразова комісія 3%), тобто всі нарахування, які передбачені кредитним договором. Тому враховуючи даний висновок та всі його складові жодного платежу чи нарахованої суми, яка б вказувала на будь-який прихований платіж з боку Банка в експертному заключені не міститься, а сума 85030,40 доларів США, яку експерт зазначає, як абсолютне подорожчання кредиту являється тільки платою за користування кредитом, яка передбачена кредитним договором, який погоджений та підписаний двома сторонами).

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05 серпня 2005 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір за №MKAWGK00000294, відповідно до якого Банк зобов'язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом: видача коштів через касу на строк 04 серпня 2025 року включно, у вигляді невідновлювальної лінії у розмірі 47200 USD на наступні цілі: на придбання житла у сумі 40000,00доларів США і на оплату страхових платежів в сумі 7200,00 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та комісії в розмірі 0,18%від суми виданого кредиту щомісяця, комісією за розрахунково - касове обслуговування в розмірі 3,00% комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п.1.5 даного договору. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступного порядку: щомісячно у Період сплати, за який приймається період з 01 по 05 число кожного місяця позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 491,00 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за відсотками, кредитом та щомісячною комісією. ... . Пунктом 1.3 даного Кредитного договору встановлено, що забезпеченням виконання Позичальником зобов'язань за даним Договором виступає іпотека (домоволодіння загальною площею 60,20 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., що належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: м.Мукачево, вул.Берегівська, буд.№15), а також всі інші види застави, іпотеки, поручительства й т.п., надані Банку з метою забезпечення зобов'язань за даним Договором.

Відповідно до пункту 1.6 договору, при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню Кредиту, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом у розмірі 2,27% на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за Кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються Позичальником щомісяця в Період сплати понад зазначену в п.1.1.суми щомісячного платежу за Кредитним договором (у випадку погашення заборгованості шляхом надання щомісячного платежу й установлення його суми в п.1.1). При установленні Банком у порядку, передбаченому п.2.3.2 зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки. ... . Пунктом 2.3.1 встановлено, що Банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон'єктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше чим на 10%у порівнянні з курсом долара США до гривні, установленого НБУ на момент висновку даного Договору; зміні дисконтної ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому Банк направляє позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу у чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США, за згодою позичальника.

Позивачем надано розрахунок Іпотечного кредитного калькулятора, яким визначено, що реальна відсоткова ставка за кредитом складає - 19,08 %, а щомісячний платіж повинен складати - 488,48 доларів США (а.с.26-27).

17 червня 2016 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, Мукачівським міськрайонним судом ухвалено рішення, яким вирішено: "Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1, в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, на р/р 29092829003111 - 34099,07 доларів США (тридцять чотири тисячі дев'яносто дев'ять доларів США та сім центів), що за курсом 26,01 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.03.2016 року складає 886916,81 грн. за кредитним договором №MKAWGK00000294 від 05.08.2005 року та 13303,75 грн. сплаченого судового збору" (а.с.45), на підставі якого Мукачівським міськрайонним судом 31 серпня 2016 року видано виконавчий лист (а.с.46).

Згідно до розрахунку заборгованості за договором №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року, станом на 24 березня 2016 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі - 34099,07 доларів США, що в еквіваленті складає 886916,81 грн., з яких: 30623,65 доларів США, в еквіваленті - 796521,14 грн. - тіло кредиту; 2966,97 доларів США, в еквіваленті - 77170,89 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 226,87 доларів США, в еквіваленті - 5900,89 грн. - заборгованість з комісії; 281,56 доларів США, що в еквіваленті - 7323,90 грн. - нарахована пеня (а.с.47-60).

З копії Виписки по рахунку № 29093053932528 ОСОБА_1 за період з 05 серпня 2005 року по 03 листопада 2016 року, вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення кредиту (а.с.61-84).

Згідно до розрахунку заборгованості за договором №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року, станом на 06 жовтня 2016 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі - 37886,34 доларів США, що в еквіваленті складає 981193,09 грн., з яких: 30623,65 доларів США, в еквіваленті 793101,52 грн. - тіло кредиту; 4999,25 доларів США, в еквіваленті - 129472,25 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 4956,25 доларів США, в еквіваленті - 128358,62 грн. - заборгованість з комісії; 1532,57 доларів США, що в еквіваленті - 39691,01 грн. - нарахована пеня (а.с.111-117).

Відповідно до копії Звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у кафе - громадське харчування (а.с.120), що також стверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію (переєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (а.с.121).

Відповідно до копії Договору купівлі-продажу від 04 серпня 2005 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі № 3063, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 купив, будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.131).

09 серпня 2005 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено заяву ОСОБА_5, яка зареєстрована в реєстрі за № 3164, згідно якої ОСОБА_5 ствердив, що ОСОБА_1 здійснив повний розрахунок за куплене у нього будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і ним отримано 32 000 грн. (а.с.132).

Відповідно до копії Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Мукачівського міжрегіонального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за №7977328 від 05 серпня 2005 року, ОСОБА_1 являється власником будинковолодіння АДРЕСА_1 (а.с.133).

Також, 08 серпня 2005 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", Договір особистого страхування №MKAWGKP 1016, в якому пунктом 8 визначено розмір страхової суми 202 000,00 гривень. Відповідно до п.7.2 цей договір укладено з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 05 серпня 2005 року №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року, Позичальника ОСОБА_1, укладеним з ПриватБанк. Пунктом 10 даного Договору визначено строк Договору: з 08 серпня 2005 року по 07 серпня 2026 року (а.с.137-138).

08 серпня 2005 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та страхувальником ОСОБА_1 укладено Договір страхування майна № MKAWGK0000029405/1300, відповідно до якого, Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або іншій особі, визначеній у цьому Договорі Страхувальником, на користь якої укладено цей Договір, а Страхувальник зобов'язується своєчасно сплатити страховий платіж та виконувати інші умови Договору. Відповідно до пункту 2.2, цей договір укладено на виконання Договору застави, зазначено у пункту 18 цього договору, що забезпечує виконання зобов'язань Страхувальника за Кредитним договором, зазначеним у пункті 19 цього Договору. ... . Пунктом 18 встановленого, що договір застави, укладений між ПриватБанк та Страхувальником, у забезпечення виконання обов'язків позичальника по Кредитному договору (а.с.139).

05 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено Договір Іпотеки, відповідно до якого предметом цього договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 Пунктом 2 даного Договору встановлено, що за цим договором забезпечується виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором №MKAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року, з : - повернення кредиту, наданого у сумі 47200 доларів США, в тому числі на сплату страхових платежів 7200,00 доларів США у строк до 04 серпня 2025 року, включно; - сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% відсотків за місяць від суми кредиту; - сплати відсотків за користування кредитом при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту у розмірі 2,27 % за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (а.с.143-144).

З копії заяви на видачу готівки № 2 від 09 серпня 2005 року та ордер-розпорядження філії "Закарпатське РУ "КБ "ПриватБанк" від 09 серпня 2005 року, вбачається, що ОСОБА_1 отримав 40 000 доларів США (а.с.148).

20 січня 2017 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору, Мукачівським міськрайонним судом винесено ухвалу про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої поставлено ряд запитань: "1) Якою є реальна відсоткова ставка по кредиту, яку повинен сплачувати позичальник, а також абсолютне значення подорожчання кредиту, відповідно до умов Кредитного договору № MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року, який укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, та чи відповідають вони зазначеним у цьому договорі платі за користування кредитом? 2) Який розмір складає документально обґрунтований щомісячний платіж за кредитним договором (в т.ч. заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, комісії, страхових та інших платежів) MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року, який укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1?" (а.с.181-182).

Так, на виконання вищевказаної ухвали суду, судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 надано Висновок експерта за результати проведення судово - економічної експертизи № 1405/1406-17, з якого вбачається, що: "За даними проведеного розрахунку, відповідно до наданих на дослідження матеріалів, сукупна вартість кредиту у вигляді реальної відсоткової ставки за Кредитним договором №MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року станом на дату укладення договору складає 16,44% та абсолютне значення подорожчання кредиту становить 85 030,40 доларів США. Відсоткова ставка визначена в Кредитному договорі №MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць і реальна процентна ставка не є тотожними поняттями та розраховуються окремо, детально наведено в дослідницькій частині висновку. Відповідно п.1.1 Кредитного договору №MKAAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 процентна ставка за кредитом складає 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та комісії в розмірі 0,18% від суми виданого кредиту та визначений Банком щомісячний платіж у сумі 491,00 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором №MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року, що складається із заборгованості за відсотками, кредитом та щомісячної комісії. Кредитний договір №MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року не містить порядку (формул), за яким Банком розраховано суму ануїтетного платежу. Виходячи з умов кредитного договору №MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року від 05 серпня 2005 року розмір щомісячної комісії складає 72,00 доларів США. Щомісячний платіж для погашення заборгованості за Кредитним договором №MKAAWGK00000294 від 05.08.2005 року відповідно проведено дослідження становить 485,96 доларів США та складається із ануїтетного платежу в розмірі 413,96 доларів США та комісії в розмірі 72,00 доларів США, щомісячно. Сплата чергових страхових платежів визначені умовами Договору №MKAWGKP1016 особистого страхування від 08 серпня 2005 року та Договору страхування майна № MKAWGK0000029405/1300 від 05 серпня 2005 року"(а.с.14-172).

З статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто необхідною умовою є єдність волі і волевиявлення. Волевиявлення, здійснене без мети вчинення правочину, а лише для виду або для прикриття собою іншого правочину не впливає на дійсність правочину.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України). Так, договору як юридичному факту властиві такі ознаки : 1) в договорі виявляється воля не однієї особи (сторони), а двох чи декількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному; 2) договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно - правових наслідків : на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Нормою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З роз'яснень, викладених у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9 вбачається, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. При цьому, жоден із доказів не має для суду наперед визначеного значення.

Матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" при укладанні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню позивача по справі ОСОБА_1, а також про наявність у таких діях умислу спрямованого на введення його в оману.

Посилання позивача на те, що ПАТ КБ "ПриватБанк", укладаючи оспорюваний кредитний договір порушив положення Закону України "Про захист прав споживачів", не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, при укладенні кредитного договору між Банком і клієнтом - позичальником дотримується принцип свободи договору, а саме позичальник є вільним у заключенні даного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і підтримуючи кредитний договір він погоджується з усіма умовами, передбаченими кредитним договором.

Свобода договору включає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Укладаючи договір, сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Договір укладено у письмовій формі, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту своїх прав визнання кредитного договору недійсним з підстав передбачених ст. 230 ЦК України та ст.ст. 11, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач в силу положення ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх позовних вимог.

Однак жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили укладення договору під впливом обману позивачем не надано, а судом не встановлено.

Відповідно частини 2 статті 1056 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до вставленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 6 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" позивач мав право протягом чотирнадцяти днів відкликати свою згоду на укладання договору про надання споживчого кредиту без пояснень причин.

Проте, позивач ОСОБА_1 не скористався цим правом, що свідчить про те, що він погоджувався з усіма умовами договору та не вважав їх такими, що порушують його інтереси або є несправедливими. Так, позивач при укладенні Кредитного договору №MKAAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року та Договору Іпотеки від 05 серпня 2005 року, отримав свій екземпляр, з текстом яких ознайомився та свою згоду з його умовами скріпив особистим підписом на кожній сторінці договорів, а також сторони визначилися із розміром процентної ставки, тобто позичальнику була надана інформація щодо істотних умов договору, а тому порушень ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" не доведено.

Наявні у матеріалах справи експертний висновок за результатами проведення судово - економічної експертизи від 29 грудня 2017 року за № 1405/1406-17 не підтверджує, що під час укладення оспорюваного кредитного договору з боку відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" існувало умисне приховування істотних умов договору, які могли вплинути на рішення споживача про необхідність придбання послуг з надання кредиту.

Як вбачається зі змісту Кредитного договору №MKAAWGK00000294 та договору Іпотеки від 05 серпня 2005 року, в них встановлено всі істотні умови для такого виду договору, відповідно до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Не заслуговують також на увагу доводи позивача про те, що дії банку свідчать про нечесну підприємницьку практику з огляду на таке.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1405/1406-17 від 29 грудня 2017 року не встановлено, з матеріалів справи не вбачається, що під час укладення кредитного договору з боку банку існувало свідоме приховування реального розміру відсоткової ставки та сукупної вартості кредитного договору, а відтак і відсутні підстави вважати, що такими діями відповідача позивача було введено в оману.

Враховуючи вище наведене оцінюючи допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивачем ОСОБА_1 та його представником не надано суду жодного підтвердження неповідомлення його банком про інформацію, визначену ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" про здійснення банком нечесної підприємницької практики та введення його в оману. Факт умисних дій ПАТ КБ "ПриватБанк" під час укладення Кредитного договору №MKAAWGK00000294 та Договору Іпотеки від 05 серпня 2005 року, спрямованих на введення ОСОБА_1 в оману щодо обставин, які впливали на вчинення ним правочину, останнім не доведено, а судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що у задоволенні збільшених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним Кредитний договір № №MKAAWGK00000294 від 05 серпня 2005 року та Договір Іпотеки від 05 серпня 2008 року - необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 203, 204, 215, 230, 626, 627, 638, 1054, 1056 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним Кредитного договору №MKAWGK00000294 від 05.08.2005 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 та договору іпотеки від 05.08.2005 року про передачу в іпотеку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 25 лютого 2019 року.

Головуючий В.М. Довжанин