Ухвала суду № 80097490, 25.02.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1311/19

1-кс/243/635/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання Каліух К.М.

прокурора Барабаш Ю.Ю.

слідчого Прохорової Ю.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі суду № 17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000284 від 08.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 -Дружківка, м. Дружківка, Донецької області, громадянина України, українцю, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

1)26.04.2018 року Слов’янським міськрайонним судом в Донецькій області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки , -

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся слідчий СВ Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням погодженим прокурором Слов’янської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_2.

Із змісту поданого до слідчого судді клопотання видно, що 06.02.2019 року близько 18 години 40 хвилин ОСОБА_2 знаходився в смт. Черкаське, Слов’янського району, Донецької області, де у нього виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння №38 по вул. Зарічній (Комуністичній), смт. Черкаське, Слов’янського району, Донецької області, а саме металевої бочки з нержавіючої сталі, яка належить ОСОБА_4.

Після чого ОСОБА_2 достовірно знаючи про відсутність потерпілої на території вказаного домоволодіння та місця розташування її майна, 06.02.2019 року близько 18 години 40 хвилин зайшов на територію домоволодіння № 38 по вул. Зарічній, смт. Черкаське, Слов’янського району, Донецької області, та попрямував до сільськогосподарської споруди (сарай), у якій відсутні двері, достовірно знаючи про наявність у сараї металевої бочки та діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, шляхом вільного доступу повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме металеву бочку з нержавіючої сталі, діаметром 48 см., висотою 1 м., товщиною металу 2 мм., яка не пофарбована та має по бокам сліди зварки, вартістю 460 гривень 00 копійок, після чого з викраденим майном покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 460 гривень 00 копійок.

21.02.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчим зазначено в клопотанні, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення у період відбуття іспитового строку, призначеного вироком Слов’янського міськрайонного суду від 26.04.2018 року, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілу.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення слідчого та прокурора, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, а також думку підозрюваного ОСОБА_2 який заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

З огляду на вищевказане слідчий суддя зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією.

При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події від 07.02.2019 року; протоколом огляду від 07.02.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; проколом допиту потерпілої ОСОБА_4; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; висновком експерта № 161 від 15.02.2019 року; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю свідка ОСОБА_5, згідно якого вона впізнала ОСОБА_2

Слідчий суддя приймає до уваги доводи підозрюваного на свою користь, однак зазначає, що наявність суспільного інтересу у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків,незаконного впливу на свідків та потерпілу у зв’язку з чим вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так в судовому засіданні встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема той факт, що можливий термін покарання за інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі, свідчить про загрозу втечі останнього, оскільки наслідки та ризик втечі для підозрюваного можуть бути визнані меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура відбування покарання. До того ж існує ризик впливу підозрюваного на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню з метоюспонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на його користь. Крім того перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою раніше судимою за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, а тому будучи офіційно не працевлаштованим, для задоволення своїх соціально – побутових потреб може вчинити нові корисливі кримінальні правопорушення.

Аналіз вищевказаних фактичних обставин свідчить про те, що ОСОБА_2 знову вчинив корисливе кримінальне правопорушення, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість та в період відбуття іспитового строку за попереднім вироком Слов’янського міськрайонного суду, тобто на шлях виправлення не став, а систематично продовжує вчиняти корисливі кримінальні правопорушення.

Слідчий суддя також враховує дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_2 той факт, що підозрюваний за місцем проживання характеризується негативно, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання

під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України , у зв’язку з чим враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється; вік, спосіб життя та стан здоров’я ОСОБА_2 відсутність міцності соціальних зв’язків, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, встановлюється від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 4 та 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У зв’язку з чим при обранні у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу (1921 грн. 00 коп.), що складає 19 210 грн. 00 коп. та з урахуванням матеріального стану підозрюваного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов'язків, встановлених КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000284 від 08.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів а саме: з 25 лютого 2019 року по 25 квітня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 19 210 (дев’ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь який момент, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

2) не відлучатися з смт. Черкаське, Слов’янського району, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою по справі.

Попередити, що у разі невиконання даних обов'язків, згідно зі ст.182 ч.8 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1