Рішення № 80097162, 06.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Справа № 160/8051/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Новомосковського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка виразилась у не врахуванні при обчисленні розміру пенсії за віком ОСОБА_2 сум заробітної плати, виплаченої Новомосковським трубним заводом за період з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, та зобов'язати Новомосковський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_2 з врахуванням сум заробітної плати, виплачених Новомосковським трубним заводом за період з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, відповідно до довідок ВАТ «Новомосковський трубний завод» від 13.08.2001 року № 208 та від 29.01.2002 року № 20.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з 1998 року позивач знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Дніпропетровській області. При призначенні пенсії, позивачу не враховані суми заробітної плати, виплаченої Новомосковським трубним заводом за період 01.01.1985 року по 31.12.1989 року. З відповідною заявою позивач звертався до відповідача щодо захисту своїх прав, але обґрунтованої відповіді не отримав, в усній розмові йому було повідомлено, що суми з довідок не були враховані, так як суми визначені за рік, а повинні бути визначені за місяць.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо неврахування суми заробітної плати оскаржуваного періоду до трудового стажу є незаконними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, оскільки суперечать принципу верховенства права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року (суддя Юхно І.В.) позовну заяву залишено без руху.

23.11.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої надано уточнену позовну заяву.

Відповідно до Розпорядження № 2989д від 03.12.2018 року у зв'язку із перебуванням судді Юхно І.В. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/8051/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 року адміністративну справу №160/8051/18 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року справу №160/8051/18 прийнято до провадження судді Голобутовського Р.З., відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

26.12.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку позивачу пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату №208 від 13.01.2001 року та №20 від 29.01.2002 року, виданих ВАТ «Новомосковський трубний завод» за період з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, оскільки даний період заробітної плати вже враховано за архівною довідкою №91-П від 24.09.1999 року, яка відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи видно, що позивач з 1998 року знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Дніпропетровській області.

Позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії із врахуванням сум заробітної плати, виплачених ВАТ «Новомосковський трубний завод» за період з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року відповідно до довідок ВАТ «Новомосковський трубний завод» від 13.08.2001 року та від 29.01.2002 року №20.

Листом від 11.04.2018 року №Г5105-18 позивача повідомлено, що пенсія нарахована на підставі архівної довідки №91-П від 24.09.1999 року.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року № 10-1 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Згідно з п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

З матеріалів справи видно, що неврахування заробітної плати позивачу за період роботи з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року на ВАТ «Новомосковський трубний завод» у відповідності до довідок 13.08.2001 року № 208 та від 29.01.2002 року № 20, в яких суми заробітку розраховані за роки, є протиправним з боку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо незарахування заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993 року усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 року у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка виразилась у неврахуванні при обчисленні розміру пенсії за віком ОСОБА_2 сум заробітної плати, виплаченої ВАТ «Новомосковський трубний завод» за період 01.01.1985 року по 31.12.1989 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_2 з врахуванням сум заробітної плати, виплачених ВАТ «Новомосковський трубний завод» за період 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, відповідно до довідок ВАТ «Новомосковський трубний завод» від 13.08.2001 року № 208 та від 29.01.2002 р. № 20.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський