Рішення № 80096645, 07.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року Справа № 160/8191/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року до адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, в якій вона просить: визнати протиправними дії відповідача щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) починаючи з 01 вересня 2018 року та зобов'язати відповідача поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати, починаючи з 01 вересня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ України в Покровському районі Дніпропетровської області та отримує пенсію по втраті годувальника, але, відповідачем на даний час не перераховано та не сплачено ОСОБА_2 пенсію за вересень-жовтень 2018 року. 01.10.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 та 09.10.2018 року на його адресу надійшла відповідь ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій зазначено, що ОСОБА_2 було припинено виплату пенсії на підставі того, що відповідач на власний розсуд визначив позивача як внутрішньо переміщену особу та поставив на відповідний облік.

ОСОБА_2 виїхав на постійне місце проживання в АДРЕСА_2 де на даний час є зареєстрованим, саме з власної волі, без примусу та підстав негативних наслідків збройного конфлікту або тимчасової окупації, тому не є внутрішньо переміщеною особою, в розумінні Закону та на нього не застосовуються норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Враховуючи, що ОСОБА_2 не погоджується із діями пенсійного фонду, вважає їх протиправними, тому просить суд зобов'язати відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії, та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати, починаючи з 01 вересня 2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні за ст.263 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що адреса покинутого місця проживання позивача, а саме Донецька область, на момент виникнення обставин, відповідала приписам зазначеним у ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII), тому відповідачем було взято ОСОБА_2 на облік як внутрішньо переміщену особу. Відповідач зазначає, що наявність реєстрації в паспорті у с.Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області не дає підстав позивачу від відмови у взятті на облік як внутрішньо переміщену особу. За умов, що склалися в східній частині України, а саме: проведення АТО, утворення незаконно діючих ДНР та ЛНР, відсутність інформаційного обміну з громадянами України, які постійно чи тимчасово мешкають на непідконтрольній території, викликало необхідність з боку держави встановлення особливого порядку здійснення пенсійних виплат таким громадянам, тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у письмовому відзиві на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) є інвалідом І групи (а.с.15), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-10), та перебуває на обліку в УПФ України в Покровському районі Дніпропетровської області, де отримує пенсію по втраті годувальника.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу не було сплачено пенсію за вересень-жовтень 2018 року, тому звернувся до відповідача із заявою про надання рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2

Листом № 612/02.34-21 від 09.10.2018 року відповідачем надано відповідь, в якій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що ОСОБА_2 було взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 13.02.2018 року, про що видана довідка №2642 від 01.10.2018 року Управлінням соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації, тому, припинення або відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам проводиться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат.

Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

ОСОБА_2 в позові зазначав, що виїхав на постійне місце проживання до АДРЕСА_2 де зареєстрований і на даний час, саме з власної волі, його не змушували залишити або покинути своє місце проживання у Донецькій області в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Судом також встановлено, що листом № 2640 від 01.10.2018 року «Про надання інформації» Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області підтверджується, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб України не перебував, довідку внутрішньо переміщеної особи не отримував (а.с.14).

Відповідачем в якості доказу особисто надано лист від 13.02.2018 року Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому також зазначено, що ОСОБА_2 на обліку не перебував, довідку внутрішньо переміщеної особи не отримував, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35).

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2

Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року)) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Питання виплати пенсій врегульовані ст.47 Закону № 1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Проте, жодна із зазначених підстав не поширюється на ОСОБА_2, а безпідставне визначення позивачу статусу як внутрішньо переміщеної особи є таким, що порушує його права на отримання грошового забезпечення.

Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, відмовляючи позивачу у виплаті нарахованої пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії.

При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 починаючи з 01.09.2018 року є протиправними, тому суд вважає за необхідне поновити права позивача, шляхом зобов'язання відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції №0.0.1171741605.1 від 29.10.2018 року на суму 704,80 грн., яка наявна в матеріалах справи (а.с.3).

Отже, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2, починаючи з 01 вересня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії, та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати, починаючи з 01 вересня 2018 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по справі у розмірі 704,80 грн. (сiмсот чотири гривнi 80 копiйок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.