Рішення № 80096260, 19.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Справа № 160/8570/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 50008; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення із заявою;

- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком з 19 вересня 2018 року, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 02.05.2002 року він перебуває на обліку у відповідача та отримує пільгову пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1. У зв'язку із досягненням пенсійного віку, 19.09.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення йому пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), але відповідач відмовив йому в призначені пенсії за віком, надавши розрахунок розміру пенсії. Отже, позивач не погоджується із відмовою відповідача у перерахунку пенсії, вважає дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправними, а тому просить суд зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону № 1058-IV, з урахуванням ч.2 ст.40 цього Закону, та провести перерахунок і виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією (а.с.4-7).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні за ст.263 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.2).

Частиною 3 ст.263 КАС України передбачено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

До суду 10.12.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що у вересні 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача, просив призначити йому інший вид пенсії, тобто пенсію за віком, відповідно до Закону №1058-IV, у зв'язку із досягненням 60-річного віку та провести перерахунок призначеної пенсії за віком, шляхом застосування при розрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують зверненню за призначенням пенсії в порядку ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, тобто, за 2016 та 2017 роки.

Відповідачем було роз'яснено про порядок та підстави проведення перерахунку пенсії позивачу, та зазначено, що він отримував пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену згідно із Законом № 1058-IV, тому застосувати середню заробітну плату (дохід), визначену ч.2 ст.40 цього Закону для призначення пенсії відсутні підстави. Також, відповідач наголошує, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тому має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії, тобто, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Отже, враховуючи, що відповідачем було правомірно прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, він просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. У відзиві на позов відповідач також просив суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження (а.с.16-17).

Суд зазначає, що п.2 ч.1 ст.263 КАС України чітко встановлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об’єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.05.2002 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а саме в Управлінні обслуговування громадян ОСОБА_2 відділу обслуговування громадян (сервісний центр) та отримує пільгову пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 04.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) за Списком №1 (а.с.18).

19.09.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення йому пенсії за віком, відповідно до ст.26 Закону № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як показник за 2016 та 2017 року, відповідно до ст.45 цього Закону, а саме з дати отримання заяви відповідачем (а.с.9).

Проте, листом № В 15273-18 від 03.10.2018 року відповідач відмовив позивачу в призначені пенсії за віком, посилаючись на ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та надавши розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (а.с.10-11).

Частиною 1 ст.9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Частиною 3 ст.45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV визначено порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV подав 19.09.2018 року вперше, підставами для призначення пенсії за віком є на момент звернення по відповідача досягнення віку 60 років, та наявний страховий стаж з 1 січня 2018 року по 31 грудня 1018 року - не менше 25 років.

До звернення позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а саме: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах заключаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Частиною 1 ст.26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Таким чином, судом встановлено, що пенсія, яка була призначена позивачу 02.05.2002 року на пільгових умовах відповідно до Закону № 1788-ХІІ, прийнятого 05.11.1991 року, була прийнята до введення в дію Закону № 1058-IV від 09.07.2003 року, а із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше лише 19.09.2018 року, тому дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до ст.26, ч.2 ст.40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення із заявою є протиправними.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14, 17.04.2018 року у справі № 348/2271/16-а, де визначено, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 року по справі № 185/1474/17 висловив позицію, що пенсія за віком передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення із заявою.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 19 вересня 2018 року, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, суд зазначає наступне.

Так, згідно з вимогами ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

За таких обставин, суд вважає лише за можливе зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача щодо призначення йому пенсії за віком з 19.09.2018 року, відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проведення перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в сумі 352,40 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення із заявою.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 50008; РНОКПП НОМЕР_1) щодо призначення йому пенсії за віком з 19.09.2018 року, відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проведення перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 352,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.