Рішення № 80096252, 08.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року Справа № 160/8052/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 включити позивача із сумою 40 000,00 грн. до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 02.03.2015 року позивачем з ПАТ «Банк Михайлівський» укладено Договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-027-000000795, відповідно до якого на ім’я ОСОБА_2 відкрито поточний рахунок №26206515309301. Також 04.05.2016 року було підписано Договір банківського вкладу (депозиту) «Суперкапітал» (Новий) № 980-027-000232144 (з виплатою процентів щомісячно), згідно з умовами якого позивачем здійснено переказ коштів у сумі 40 000,00 грн. На підставі постанови Правління Національного банку України та відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський». Разом з тим, на запит про включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, отримано повідомлення про нікчемність правочину від 13 березня 2018 року № ЗГ1(К)/1401. Вважаючи, що гроші знаходяться на поточному рахунку банку, що ліквідується, позивач має право бути включеним до списків вкладників банку, у зв’язку із чим звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01.11.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 09.01.2019 року на 11:00 год.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

09 січня 2019 року від третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що саме залучені банком кошти прирівнюються до вкладу, однак у даному спорі позивач не є вкладником, так як правовідносини, що склалися між позивачем та банком, не мають відношення до вкладу. Також зауважив, що внаслідок дій ОСОБА_3 Фонду може бути виявлено ознаки вчинення нікчемних правочинів, що може бути наслідком не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Також просив розглядати справу без участі представника.

14 січня 2019 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

15 січня 2019 року від відповідача - ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити та зазначають, що кошти були отримані позивачем на підставі договору позики, що не є вкладами або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунках позивача, відображені на таких рахунках внаслідок вчинення нікчемних правочинів, тому в ОСОБА_3 особи відсутні підстави для включення позивачів до переліку рахунків вкладників з огляду на положення статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідач - ОСОБА_3 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 у судове засідання 14.01.2019 року не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Ухвалою суду від 08.02.2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

З огляду на положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

02 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівській» укладено Договір №980-027-000000795 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», відповідно до якого було відкрито поточний рахунок №26206515309301.

04 травня 2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір №980-027-000232144, за умовами якого ОСОБА_2 передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з платіжним дорученням № 49132 від 04.05.2016 року позивачем було здійснено переказ коштів у сумі 40 000,00 грн. згідно до договору №980-027-000232144 від 04.05.2016 року з поточного рахунку, відкритому в ПАТ «Банк Михайлівській» №26206515309301.

З виписки ПАТ «Банк Михайлівський» по особовому рахунку №26206515309301 вбачається, що 19.05.2016 року на рахунок позивача від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-027-000232144 від 04.05.2016 року».

Також, 19.05.2016 року на рахунок позивача від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано грошові кошти в розмірі 413,11 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-027-000232144 від 04.05.2016 року».

Рішенням Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.

13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. ОСОБА_3 особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_5

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_5 строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01 вересня 2016 року змінено ОСОБА_3 особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", призначено ОСОБА_3 особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 з 05 вересня 2016 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24 січня 2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду: ОСОБА_4 з 25 січня 2017 року визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; ОСОБА_6 з 25 січня 2017 року, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Наказом ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01 червня 2016 року № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в акті №2 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб, в тому числі перераховані кошти на рахунок позивача у відповідності до положень підпунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З 18.07.2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату гарантованої суми вкладів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський», проте позивача не було включено до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та за рахунок Фонду.

На запит позивача ОСОБА_3 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 надано повідомлення про нікчемність правочину від 13 березня 2018 року № ЗГ1(К)/1401, в якому вказано, що переказ коштів (транзакція), здійснений:

- ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року в сумі 40 000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-027-000196699 від 01.03.2016 року» на рахунок №26206515309301, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1);

- ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року в сумі 40 000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-027-000232144 від 04.05.2016 року» на рахунок №26206515309301, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1);

- ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-027-000232144 від 04.05.2016 року» на рахунку №26206515309301, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1);

- ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-027-000196699 від 01.03.2016 року» на рахунку №26206515309301, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) є нікчемним.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі- Закон №4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI ОСОБА_3 особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ОСОБА_3 особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ОСОБА_3 особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» на банківському рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «Банк Михайлівський» знаходилась сума 80945,02 грн., в т.ч. 40000,00 грн. згідно з Договором №980-027-000232144 від 04.05.2016 року, а також 413,11 грн. – проценти за договором.

Кошти на банківський рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відповідно до банківської виписки від 19 травня 2016 року.

Разом з тим, ОСОБА_3 особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. ОСОБА_3 особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Матеріалами справи, у повідомленні від 13 березня 2018 року № ЗГ1(К)/1401, про нікчемність правочину №980-027-000232144 від 04.05.2016 року, та нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «Інвестиційно – розрахунковий центр» 19 травня 2016 року на рахунок позивачки, зазначається, що вказані правочини (транзакції) мають ознаки нікчемності, визначені у пунктах 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_3 особою Фонду у повідомленні про нікчемність правочину не уточнено, за якою саме підставою, визначеною вищенаведеними пунктами ст. 38 Закону № 4452-VI, Договір №980-027-000232144 від 04.05.2016 року має ознаки нікчемності.

Між тим, суд звертає увагу на ту обставину, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Суд також зазначає, що 15 листопада 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» (набув чинності 19 листопада 2016 року; далі - Закон № 1736-VIII), яким, зокрема, статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнено частиною п'ятою такого змісту: «У разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов'язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, Законом № 1736-VIII розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4452-VI доповнено пунктом 15 такого змісту:

«До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника».

Таким чином, законом чітко встановлено, що на залучені від фізичної особи до небанківської фінансової установи кошти через банк, що виступив повіреним (агентом, іншим посередником) за відповідним договором, поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI, зокрема, за наявності таких умов: 1) вкладника не поінформовано під розпис, що на такі кошти не поширюються відповідні гарантії; 2) на дату набрання чинності Законом № 1736-VIII банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією ОСОБА_7 Верховного Суду, що міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати правочин №980-027-000232144 від 04.05.2016 року та перекази коштів (транзакції), здійснені ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року на рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», нікчемними, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО, тобто ОСОБА_3 особа Фонду, як суб'єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача щодо неправомірності дій банку щодо укладання з ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» договору про відступлення права вимоги, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Також суд не може взяти до уваги посилання відповідача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 року по справі № 924/621/17, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року, та рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2018 року по справі №924/622/17, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 року, на які посилається відповідач, наслідки нікчемності застосовано за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «Івестиційно-розрахунковий центр» саме по договору відступлення права вимоги № 1805 від 19.05.2016 року та по договору відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2016 року, оскільки вони були укладені безпосередньо між цими двома юридичними особами. При цьому, будь-які правочини (угоди) між ПАТ ОСОБА_8 та позивачем у даній справі нікчемними у відповідності до положень статті 38 вищевказаного Закону Фондом чи його уповноваженими особами не визнавалися.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

При цьому, посилання ОСОБА_3 особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівській» на положення п.п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на правову підставу визнання транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.

З огляду на вказане, кошти позивача, повернені ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр» на його рахунок у банку, вважаються вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що дає право на відшкодування коштів за вкладом.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірність своїх дій, у зв’язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

Так, ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2019 року по справі № 826/23408/15, «ОСОБА_3 особа є посадовою особою Фонду, який фінансується, окрім іншого з Державного бюджету України. Таким чином, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що на законодавчому рівні встановлено певні особливості фінансування витрат Фонду. Разом з тим, в межах даного спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виступає саме у якості суб'єкта владних повноважень, і КАС України при вирішенні питання розподілу судових витрат не передбачає врахування будь-яких особливостей фінансування суб'єктів владних повноважень, у зв'язку з чим сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню саме за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».

З урахуванням наведеного, судові витрати на користь позивача підлягають стягененню з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (49000, м. Дніпро, вул. Черноземна, буд. 68, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 (01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 35), третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 включити позивача із сумою 40 000,00 грн. до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (49000, м. Дніпро, вул. Черноземна, буд. 68, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева