Ухвала суду № 80096211, 26.02.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/4691/17

Провадження № 6/263/8/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Дзигім К.С., за участю представника ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Маріуполі заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2018 року, зацікавлені особи: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполі Донецької області від 29.03.2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні місцем загального користування та зобов’язання здійснити певні дії строком на рік, з дня ухвалення судового рішення та повернути виконавчий лист ОСОБА_3, у зв’язку з наданням відстрочки, посилаючись на те, що вона працює у громадській організації з дітьми-інвалідами та має незначний заробіток. На теперішній час вона доглядає за сином-інвалідом з дитинства, розлучена, у зв’язку з чим змушена забезпечувати себе та сина-інваліда самостійно. Пенсії, яка призначена державою її сину по інвалідності, не вистачає на його потреби, у тому числі лікування та придбання слухових апаратів. Ці обставини, не дозволяють їй у даний час виконати рішення суду, а відстрочка виконання рішення потрібна для того, щоб зібрати потрібну суму коштів для сплати робітникам за знесення перегородки та дверей та вивезення сміття на звалище.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_4 надала суду заяву, в якій просила прийняти рішення на розсуд суду, та розглянути заяву у її відсутність.

ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти надання ОСОБА_1 відстрочки виконання рішення суду, оскільки для виконання рішення суду потрібно знести дерев’яну перегородку та вхідні двері у коридорі загального користування і це можливо зробити власними зусиллями. Крім того, додала, що ОСОБА_1 проживає з чоловіком, який може їй допомогти.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2018 року ОСОБА_1 зобов'язано за власний рахунок знести перегородку та вхідні двері у коридорі загального користування між квартирами №1 та №2 у будинку №13 по вул. Сонячній у м. Маріуполі, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 гривень.

Постановою Апеляційного суду Донецького області від 21.06.2018 року вказане рішення суду першої інстанції від 29.03.2018 року залишено без змін.

Постановою державного виконавця Центрального ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_4 від 18.10.2018 року було відкрито виконавче провадження №57422012, на виконання виконавчого листа, виданого 31.07.2018 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області на підставі вказаного рішення суду від 29.03.2018 року по справі №263/4691/17.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення…. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На обґрунтування доводів заяви ОСОБА_1 було додано лише копію довідки МСЕК м. Донецька від 20.10.2008 року, згідно з якою ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи з дитинства та йому протипоказана робота на висоті та на рухомих механізмах, а також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, згідно з яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано 10.05.1994 року. Однак, жодного належного та достовірного доказу тяжкого матеріального становища у ОСОБА_1, на який остання посилається, а також наявності інших істотних умов, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суду не надано. При цьому суд не буре до уваги раніше надані ОСОБА_1 довідки про розмір її пенсії та заробітку, оскільки вони стосуються квітня 2018 року.

При цьому, суд критично ставиться до посилань заявника про те, що її син є інвалідом, оскільки хвороба останнього має тривалий характер, його інвалідність визначена безстроково, та ця обставина як і сам матеріальний стан заявника не можуть істотно ускладнювати виконання рішення суду, яке в свою чергу, має немайновий характер.

Крім того, заявником жодним чином не обґрунтовано необхідності відстрочення виконання рішення суду саме на максимально передбачений законодавством строк.

Також слід зауважити, що рішенням суду від 29.03.2018 року було встановлено, що діями ОСОБА_1 були порушені протипожежні вимоги, будівельні норми та правила, а також права співвласників багатоквартирного будинку, відновлення яких даним рішенням і було зобов’язано вчинити заявника.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що відсутні законні та обґрунтовані підстави для відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 79-83,435 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2018 року, зацікавлені особи: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Л.Г. Шатілова