Рішення № 80095776, 25.02.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/2952/18

2/221/59/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Безрук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.;

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу 221/2952/18 за позовом ОСОБА_1 до Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, третя особа - Головне Управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, пояснюючи, що 11.02.2007 року померла його мати, ОСОБА_2, після смерті якої залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,0 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1421586800:03:000:1437, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

06.11.2007 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, до складу якої увійшла вказана земельна ділянка. В органах реєстрації прав власності на земельну ділянку не зареєстрував.

У березні 2018 року він звернувся до державного реєстратора Великоновосілківської селищної ради з метою реєстрації своїх прав, однак рішенням від 19.03.2018 року йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації, оскільки кадастровий номер земельної ділянки, вказаний у свідоцтві про право на спадщину за законом, не відповідає кадастровому номеру земельної ділянки, що належала спадкодавцю, вказаному у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

На запит начальника відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області відділом у ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області було надано відповідь, якою було повідомлено про допущення технічної помилки, яка призвела до присвоєння однакового кадастрового номеру декільком земельним ділянкам, в тому числі і земельній ділянці, що належала спадкодавцю. На підставі заяви позивача було розроблено іншу технічну документацію на земельну ділянку, якій було присвоєно кадастровий номер 1421586800-03-000-1589, а кадастровий номер1421586800:03:000:1437 було залишено за іншою земельною ділянкою.

Оскільки допущені технічні помилки перешкоджають позивачу зареєструвати своє право власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, тому він просив визнати за ним право власності на земельну ділянку.

У судове засіданні позивач та його представник не з’явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач – Рівнопільська сільська ради Волноваського району Донецької області в судове засідання представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги визнала.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, у випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання позову відповідачем та ухвалює рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні з таких підстав.

Суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.11.2007 року серії ВКА № 842323, ОСОБА_4 є спадкоємцем майна , що належало ОСОБА_2, що померла 11.02.2007 року. Спадкове майно складається із земельної ділянки площею 2.0 га,розташованої на території с.Рівнопіль Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 052141, виданого 27.03.2002 року ОСОБА_3 райдержадміністрацією Волноваського району Донецької області, кадастровий номер 1421586800:03:000:1437.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1402980202017, сформованого 08.12.2017 року відділом у ОСОБА_3 районі Головного управління держгеокадастру у Донецькій області вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2.0 га, розташовану на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, призначену для ведення особистого селянського господарства, документом, що посвідчує її право, вказано державний акт від 27.03.2002 ІІ-ДН № 052141, кадастровий номер 1421586800:03:000:1589.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області від 19.03.2018 року відмовлено позивачу у проведенні державної реєстрації прав власності на земельну ділянку, кадастровий номер якої - 1421586800:03:000:1437 через невідповідність кадастрового номеру земельної ділянки, вказаного у документах, поданих для державної реєстрації, кадастровому номеру, вказаному у витягу з Державного земельного кадастру та через відсутність відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Листом завідуючої ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою за вих.№ 1971/01-16 від 23.06.2018 року, отриманим позивачем у відповідь на своє звернення з вимогою про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, відмовлено позивачу у внесенні змін до кадастрового номеру земельної ділянки та роз’яснено, що кадастровий номер 1421586800:03:000:1437 було вказано у свідоцтві про право на спадщину на підставі витягу з технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки № 3583, виданого 30.10.2007 року ОСОБА_3 районним відділом земельних ресурсів.

Листом начальника відділу у ОСОБА_3 районі Головного управління держгеокадастру у Донецькій області від 05.02.2018 року за № 33/2/1542 позивача було повідомлено про допущення технічної помилки під час присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, що належала ОСОБА_2, наслідком якої стало присвоєння такого ж кадастрового номеру декільком земельним ділянкам. На підставі вимог Прикінцевих положень Закону України «Про державний земельний кадастр» було розроблено іншу технічну документацію на земельну ділянку, якій присвоєно інший кадастровий номер: 1421586800:03:000:1589, який був вказаний у витягу з державного земельного кадастру від 08.12.2017 року № НВ- 1402980202017.

Таким чином, судом встановлено, що у свідоцтві про право на спадщину, виданому позивачу ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою 06.11.2007 року, вказано дійсний на час його видачі кадастровий номер - 1421586800:03:000:1437, який було змінено через деякий час на інший через наявність технічної помилки, на підставі якої однакові кадастрові номери було присвоєно декільком земельним ділянкам. Після розроблення іншої технічної документації земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1421586800:03:000:1589, відомості щодо якого внесено до бази даних Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.12.2017 року за № НВ- 1402980202017 містить відомості про власника земельної ділянки - ОСОБА_2 та про земельну ділянку, які співпадають з відомостями, вказаними у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому позивачу на підтвердження його прав на майно спадкодавця.

Тобто, органами реєстрації прав на нерухоме майно на час виникнення прав позивача на спадкування було допущено технічну помилку, яка на теперішній час перешкоджає йому зареєструвати своє право власності у реєстрі нерухомого майна, оскільки п.10-1 Порядку

державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 р. № 1127, передбачено, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за законом або за заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, що визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідач визнав позов, заперечень проти позовних вимог не надав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, але не має можливості зареєструвати своє право власності на нерухоме майно через наявність у правовстановлюючому документі помилок, що перешкоджають здійсненню державної реєстраціі прав власності на земельну ділянку. Позасудовим порядком підтвердити своє право власності на спадщину позивач не має можливості, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не порушують прав інших осіб, тому позов підлягає задоволенню, оскільки надає прво позивачу здійснити його спадкове право.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.328,392,1268 ЦК України, 81, 83 ЗК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, третя особа - Головне Управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, призначену для ведення особистого селянського господарства, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 052141, виданого 27.03.2002 року ОСОБА_3 райдержадміністрацією Волноваського району Донецької області, кадастровий номер 1421586800:03:000:1589.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.В. Безрук