Ухвала суду № 80095749, 26.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17686/13-ц

Провадження № 4-с/127/124/18

У Х В А Л А

26 лютого 2019 року м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_1» на дії державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м.Вінниці ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.10.2018 року, скасування постанови та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» звернулось до суду із скаргою на дії державного виконавця Замостянського ВДВС м.Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови від 17.10.2018 року про закінчення виконавчого провадження №48725317, скасування цієї постанови та зобов’язання відновити виконавче провадження, вжити заходів для своєчасного і повного виконання рішення суду на суму 7414,70 доларів США. Свою скаргу мотивувало тим, що на підставі заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2013 року в цивільній справі №127/17686/13-ц за позовом ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, 23.01.2014 року видані виконавчі листи. Виконавчий лист №127/17686/13-ц про стягнення на користь банку заборгованості та судового збору щодо боржника ОСОБА_5 неодноразово направлявся на примусове виконання. 17.09.2015 року Замостянським ВДВС Вінницького міського управління юстиції було повторно відкрито виконавче провадження за №48725317 з примусового виконання цього виконавчого листа. Виконавчий лист двічі в рамках цього провадження повертався стягувачу. Постанови про повернення виконавчого листа були скасовані та 21.12.2017 року Замостянським ВДВС м.Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області виконавче провадження відносно ОСОБА_5 відновлено. 17.10.2018 року державний виконавець закінчив виконавче провадження, на підставі п.9. ст.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» ( в зв’язку з погашенням заборгованості). Заявник вважає, що відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, зважаючи на те, що із стягнутої суми заборгованості по рішенню суду в розмірі 10 348,79 дол. США в примусовому порядку по кредиту погашено лише 2 934,09 дол. США, повністю погашена заборгованість по відсотках - 757,45 дол. США, погашена сума боргу по пені - 173,05 грн. та стягнуто судовий збір у розмірі 889,45 грн. Непогашеною залишається сума заборгованості по кредиту в розмірі 7414,70 дол. США. Вказані обставини і стали підставою для звернення з цією скаргою, а тому просить визнати дії державного виконавця такими, що порушують вимоги Закону України «Про виконавче провадження», скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, зобов’язати державного виконавця поновити виконавче провадження, вжити заходів для своєчасного і повного виконання рішення суду на суму 7414,70 доларів США. Також, вказуючи, що 25.10.2018 року з Автоматизованої системи виконавчих провадження (htts:// asvpweb.minjust.gov.ua ) заявником отримано оскаржувану постанову просить поновити, в разі необхідності, строк для звернення зі скаргою.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2018 року провадження в даній справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням за скаргою ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві ОСОБА_6 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №4420370 за виконавчим листом №127/17686/13-ц відносно боржника ОСОБА_4

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2019 року провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою суду від 31.10.2018 р. було витребувано виконавче провадження №48725317 з Замостянського відділу ДВС. Виконавче провадження до суду не направлено. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без дослідження його матеріалів, оскільки в справі достатньо доказів для встановлення обставин проведення виконавчих дій та закінчення виконавчого провадження.

Заявник в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи міститься заява його представника про розгляд скарги у його відсутність.

Інші особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до положень ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка учасника справи належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/17686/13-ц за позовом ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, ухвалено заочне рішення, яким з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором №66/708660 від 01.10.2008 року в розмірі 11 127,89 дол. США, що становить еквівалент в гривнях по курсу НБУ на 04.07.2013 року – 88945,23 грн., з яких: 82 717,88 грн. заборгованість за кредитом, 970,59 грн. - нараховані відсотки по кредиту (період з 01.06.2013 року по 03.07.2013 року), 5083,71 грн. – прострочені відсотки, 173.05 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а також стягнуто солідарно судовий збір у сумі 889,45 грн.

Заочне рішення набрало законної сили та на його підставі 23.01.2014 року стягувачу видані виконавчі листи №127/17686/13-ц щодо кожного з боржників.

Виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_4 з 18.08.2014 року перебуває на примусовому виконанні в Шевченківському районному ВДВС міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві (виконавче провадження №44420370). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2018 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06.02.2019 року, задоволена скарга ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» на дії державного виконавця Шевченківському районному ВДВС міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення 14.12.2017 року постанови про закінчення виконавчого провадження № 44420370, постанова головного державного виконавця Шевченківського районного ВДВС міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6, яка винесена 14.12.2017 року у виконавчому провадження № 44420370 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області №127/17686/13-ц від 23.01.2014 року відносно боржника ОСОБА_4, за яким стягується заборгованість на користь ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» скасована та зобов’язано головного державного виконавця відновити виконавче провадження з примусового цього виконавчого листа.

Виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_5 пред’явлений до виконання до Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції (постанова державного виконавця від 13.02.2014 року, ВП 41987589) (а.с. 49).

03.04.2014 року вказане виконавче провадження закінчене на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).

18.04.2014 року державним виконавцем Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_7 відкрите виконавче провадження ( ВП 42980395) щодо боржника – ОСОБА_5Ю із зазначенням суми стягнення за виконавчим документом 88945,23 грн. (а.с 46).

29.05.2015 року виконавчий лист повернутий стягувачу на підставі п.7 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадежння» ( не виявлено майна боржника), про що винесена постанова (а.с.45).

Стягувач повторно звертається із заявою про примусове виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_5 до Замостянського ДВС Вінницького міського управління юстиції та 17.09.2015 року головним державним виконавцем Пічкур Ю.О. відкрите виконавче провадження (ВП 48725317).

30.09.2016 року, враховуючи положення п.7 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист повернутий стягувачу ( відсутність майна боржника), про що винесена постанова. Однак ця постанова скасована постановою державного виконавця від 26.05.2017 року. 27.06.17 виконавчий документ повернутий стягувачу, про що винесена постанова від 27.06.2017 року (а.с. 36-37.).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2017 року, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії державного виконавця в частині винесення 27.06.2017 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, постанова від 27.06.2017 року скасована, зобов’язано державного виконавця відновити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 23.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_5.

21.12.2017 року державним виконавцем Замостянського ВДВС м.Вінниці ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 виконавче провадження (ВП 48725317) відновлене.

Відповідно до постанови державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 17.10.2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/17686/13-ц відносно боржника ОСОБА_5 закінчене на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням, що борг погашений в повному обсязі.

Банк, звертаючись до суду зі цією скаргою, вказує на відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження з огляду на те, що борг не погашений в повній мірі, існує курсова різниця.

Згідно з п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд погоджується з позицією заявника про те, що рішення суду не було виконано в повному обсязі.

Так, за період з 20.10.2014 року по 20.10.2017 року кошти отримані у національній валюті України – гривні було зараховано по курсу НБУ на дату їх отримання у доларах США, про що в матеріалах справи міститься письмовий доказ – відомість погашення заборгованості згідно з рішенням суду. Як слідує з цієї відомості, при здійсненні зарахування по курсу НБУ, сума боргу по кредиту залишається непогашеною в розмірі 7414,70 дол. США; по відсотках сума боргу погашена повністю, повністю також погашені суми боргу по пені та судовому збору.

ОСОБА_8 Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 року у справі №761/12665/14-ц зробила правовий висновок про те, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

У постанові Верховного Суду України від 01.11.2017 року у справі № 6-1063цс17 зроблено правовий висновок про те, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 53 Закону № 606-XIV. При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс Національного банку України, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).

Визначаючи характер грошового зобов'язання, суд визначив стягнення з боржника суми боргу саме в іноземній валюті, що становить визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Як слідує з матеріалів справи, у виконавчому листі, виданому відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2013 року в справі №127/17686/13-ц, сума заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» визначена в іноземній валюті 11127,89 дол. США та її еквівалент в національній валюті 88945,23 грн., а тому належним виконання вважається зарахуванням іноземної валюти. Як встановлено судом, зарахування проводилось, виходячи з урахуванням офіційного валютного курсу НБУ, встановленого на день платежу, сума зарахування не відповідає сумі, яка стягнута відповідно до рішення суду, а тому суд знаходить обґрунтованим твердження заявника про невиконання рішення суду в повному обсязі.

Вказане також підтверджується ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2018 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06.02.2019 року, постановленою по справі за скаргою ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» на дії державного виконавця Шевченківському районному ВДВС міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві щодо закінчення виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_4

Положення Закону України «Про виконавче провадження» ( як в редакції від 21.04.199 року, так і в редакції від 02.06.2016 року відповідно ст.53 та ст.49) закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вжити передбачених цим законом заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі виконати виконавчі дії. При цьому, може звернутися до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання тощо.

Державний виконавець не здійснив усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду та передчасно і без достатніх підстав закінчив виконавче провадження. Цими діями порушено право стягувача, оскільки з огляду на положення ч.1 ст.40 Закону закінчене виконавче провадження з підстав, визначених п.9 ч.1 ст. 39 цього Закону, не може бути розпочате знову.

При цьому суд враховує, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду та обов'язковості судових рішень. Виконання ж рішення суду в свою чергу є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст. 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин суд приходить до висновку, що право заявника є порушеним, а дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження є неправомірними, а постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.10.2018 року при примусовому виконанні виконавчого листа №127/17686/13-ц, виданого 23.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_9 підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При цьому суд звертає увагу, що згідно із ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або припинення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Вказана норма є імперативною, а тому суд не вбачає підстав для зобов’язання державного виконавця відновити провадження, зважаючи, що цей його обов’язок встановлений законом.

Що стосується вимог заявника про зобов’язання державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», як-то вжити всіх законних заходів для своєчасного і повного виконання рішення суду в сумі 7414,70 доларів США, то зважаючи, що визначення розміру заборгованості та вжиття заходів по виконанню рішення суду є обов’язком виконавця, суд також не знаходить підстав для задоволення цієї вимоги. При цьому суд бере до уваги позицію Верховного Суду України, викладену в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до якої у разі визнання неправомірним рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов’язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Щодо заяви про поновлення строку, то суд зважає, що відповідно до ст.449 ЦПК України, скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Зважаючи, що матеріалами справи не спростовуються твердження позивача про отримання 25.10.2018 року оскаржуваної постанови, судом не встановлено отримання заявником оскаржуваної постанови раніше вказаної дати, тому суд дійшов висновку, що заявником не пропущено строків звернення зі скаргою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 39, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ч.4 ст. 263, ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м.Вінниці ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №48725317, яке було відкрите на виконання виконавчого листа №127/17686/13-ц, виданого 23.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_5.

Скасувати постанову державного виконавця відділу Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 17.10.2018 року про закінчення виконавчого провадження №48725317 при примусовому виконанні виконавчого листа №127/17686/13-ц, виданого 23.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_5

В решті вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: