Рішення № 80093783, 19.02.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/82/19

Провадження № 2/727/469/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі: головуючого судді Волошина С.О.

секретар судових засідань Кушнірюк Ю.Г.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу по сплаті аліментів та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення боргу по сплаті аліментів та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

У позовній заяві посилається на те, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 31.01.2011 року.

В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2. у них народився син - ОСОБА_4.

Відповідач у добровільному порядку не надав матеріальної допомоги на утримання дитини і тому вона змушена була звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів. 07 вересня 2017 року рішенням Шевченківського районного суду м.чернівці стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1000грн щомісячно, що підлягає індексації, починаючи з 10.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, відповідач виплату аліментів здійснював не своєчасно, одним платежем на 5-6 місяців, що підтверджується наданим розрахунком.

Станом на 01.11.2018 року борг по сплаті аліментів становив 1822,57 грн., а станом на 01.12.2018 року борг становив 3822,57грн.

Відповідно до норм чинного законодавства батьки зобов'язані утримувати належним чином своїх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розрахунок пені згідно формули та з урахуванням періодичних проплат відповідача за період з серпня 2017 року по січень 2019 року складає: 10 серпня 2017 року (нарахована сума аліментів 1000 грн.) х пеня (1%) х 174 (кількість днів прострочення) = 1234.83 грн. (сума неустойки (пені));

вересень 2017 р -1000 грн. х 1% х 153 = 1530 грн;

жовтень 2017 р -1000 грн. х 1 % х 123 = 1230 грн;

листопад 2017 р - 1000 грн. х 1% х 92 = 920 грн;

грудень 2017 р -(1000 грн.х 1%х 62)+(709.67грн х1%х121)=1478.70 грн;

січень 2018 р -1000 грн. х 1% х 89 = 890 грн;

лютий 2018 року -(1000 грн.х 1 %х 59)+(500грнх1 %х120)=1190 грн;

березень 2018 року -1000 грн. х 1 % х 122 = 1220 грн;

квітень 2018 року - 1000 грн. х 1% х 91 = 910 грн;

травень 2018 року - (1000 грн.х 1%х 61)+(500грнх1%х92)=1070 грн;

червень 2018 року -1000 грн. х 1% х 122 = 1220 грн; липень 2018 року -1000 грн. х 1 % х 92 = 920 грн;

серпень 2018 року - (1000 грн.х 1%х 61)+(500грнх1%х92)=1070 грн;

вересень 2018 року -1000 грн. х 1% х ЗО = 300 грн;

жовтень 2018 року -1000 грн. х 1% х 92 = 920 грн;

листопад 2018 року -1000 грн. х 1% х 62 = 620 грн;

грудень 2018 року -1000 грн. х 1% х 31 = 310 грн;

Таким чином, загальна сума неустойки (пені) за період з серпня 2017 року по грудень 2018 року становить 17 033,53 грн. (сімнадцять тисяч тридцять три грн. 53 коп.)

Сума заборгованості по сплаті аліментів складає станом на 01.01.2019 року 4 000грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.10, 43, 175, 184 ЦПК України, ст. 196 Сімейного Кодексу, ст.549 ЦК України, просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 10.08.2017 року по 31.12.2018 року в розмірі 17 033, 53 грн. на користь позивача ОСОБА_2. А також стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 в сумі 4 000грн.

18 січня 2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

31 січня 2019 року відповідачем спрямовано на адресу суду відзив на позовну заяву, де відповідач вказав, що позов ОСОБА_2 визнає частково, зокрема, визнає в частині стягнення з нього пені в розмірі 4 515 грн. 00 коп. В іншій частині позов не визнає. Зокрема відповідач вказав, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 4000 грн., в той же час не надаючи розрахунку, не вказуючи період її виникнення. До позовної заяви додається розрахунок заборгованості, зроблений Першим відділом ДВС м. Чернівців від 19.10.2018р., з якої вбачається, що з серпня 2017 року по жовтень 2018 року заборгованість складає 1 822 грн. 57 коп.

Однак, Першим відділом ДВС м. Чернівців не вказано в розрахунку, а позивачкою умисно замовчено той факт, що він 22.10.2017р. здійснив оплату їй аліментів в сумі 3000 грн., що підтверджується квитанцією. В подальшому він здійснив погашення залишку заборгованості 23.01.2019р., перерахувавши позивачці 3000 грн., що підтверджується квитанцією. Таким чином на цей час у нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів перед ОСОБА_2, а наявна переплата. Крім цього, позивач здійснила невірний розрахунок пені. Так, позивач рахує заборгованість починаючи з 10.08.2017р., однак цей місяць не може вважатись простроченим, оскільки ще тривав судовий розгляд в Шевченківському районному суді м. Чернівців справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розмірів аліментів, а рішення суду було прийняте тільки 07.09.2017р., вступило в законну силу 18.08.2017р. Тобто, станом на серпень 2017 року він не знав і не міг знати яка саме сума аліментів буде визначена судом.

Фактично після оголошення судового рішення від 07.09.2017р. та вступу його в законну силу, в вересні 2017 року в нього виник обов'язок сплатити аліменти починаючи з 10.08.2017р. (1000 грн. на місяць). Аліменти за серпень, вересень, жовтень 2017 року він сплатив 22.10.2017р. Тобто простроченими були аліменти тільки за вересень 2017 року, які погашено 22.10.2017р. Отже, розрахунок пені має виглядати наступним чином: вересень 2017р.: 1000 грн. х 1% х 52 дні (30 днів 09 міс. + 22 дні 10 міс., коли здійснено оплату) = 520 грн.; жовтень 2017р.: борг погашено і сплачено аліменти за поточний місяць; листопад 2017р.: 1000 грн. х 1% х 92 дні (30 днів 11 міс., 31 день 12 міс., 31 день 01 міс.; 02 міс. борг погашено) = 920 грн.; грудень 2017р.: 1000 грн. х 1% х 62 дні (31 день 12 міс., 31 день 01 міс.) = 620 грн.; січень 2018р.: 1000 грн. х 1% х 31 день (01 міс.) = 310 грн.; лютий 2018р.: борг погашено і сплачено аліменти за поточний місяць.; березень 2018р.: 1000 грн. х 1% х 31 день (03 міс.) = 310 грн.; квітень 2018р.: борг погашено, сплачено аліменти за поточний місяць з переплатою 500 грн. на наступний місяць; травень 2018р.: 500 грн. (враховуючи переплату) х 1 % х 61 день (31 день 05 міс., 30 днів 06 міс.) = 305 грн.; червень 2018р.: 1000 грн. х 1% х 31 день (06 міс.) = 310 грн.; липень 2018р.: борг погашено, сплачено аліменти за поточний місяць з переплатою 500 грн. на наступний місяць; серпень 2018р.: 500 грн. х 1% х 61 день (31 день 08 міс., 30 днів 09 міс.) = 305 грн.; вересень 2018р.: 1000 грн. х 1% х 30 днів (09 міс.) = 300 грн.; жовтень 2018р.: борг погашено, сплачено аліменти за поточний місяць з переплатою 500 грн. на наступний місяць; листопад 2018р.: 500 грн. х 1% х 61 день (30 днів 11 міс., 31 день 12 міс.) = 305 грн.; грудень 2018р.: 1000 грн. х 1% х 31 день (12 міс.) = 310 грн.; січень 2019р.: борг погашено, сплачено аліменти за поточний місяць з переплатою 500 грн. на наступний місяць. Таким чином розмір пені, який підлягає стягненню становить 4 515 грн.

Окремо зауважую, що згідно ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. В порушення вказаної правової норми позивач розраховує суму пені за деякі місяці 2017, 2018 років більшу ніж сама заборгованість.

Крім цього, відповідач у своєму відзиві просить стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Враховуючи те, що він скористався правом на отримання професійної правничої допомоги адвоката, ним понесені витрати в розмірі 3000 грн.

Просить позов ОСОБА_2 про стягнення боргу по сплаті аліментів та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів задовольнити на суму 4 515 грн., в іншій частині прошу відмовити. Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилась, спрямувала на адресу суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримує повністю та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, спрямував на адресу суду заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність, позов визнає частково з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, ухвалив здійснювати судове засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Суд, виходячи з даних вимог закону, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково, з наведених нижче підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 31.01.2011р., що підтверджується копією рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці (а.с.8-11).

Під час перебування сторін у шлюбі, у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07.09.2017р. стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000грн. щомісячно, яка підлягає індексації, починаючи з 10.08.2017р. і до досягнення дитини повноліття (а.с.8-11).

На підставі рішення суду від 07.09.2017р. позивачу видано виконавчий лист, який нею пред'явлено до виконання, однак відповідачем рішення суду належним чином не виконується.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №АСВП:54904841 від 01.02.2019 року, у боржника ОСОБА_3 відсутня заборгованість по сплаті аліментів (а.с.45).

Однак, як вбачається з вище вказаного розрахунку, відповідач належним чином не сплачував аліменти, а саме не здійснював щомісячні платежі по аліментам.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виходячи з цього сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.

Відповідно до вимог ст.ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками щодо цього обов'язку, кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.09.2017 року стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 10.08.2017 року.

Враховуючи розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №АСВП:54904841 від 01.02.2019 року Першого відділу ДВС м.Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, а також представлену відповідачем квитанцію від 22.10.2107 року про сплату аліментів за серпень-жовтень 2017 року на суму 3015 грн., суд прийшов до висновку, що загальна сума пені від суми несплачених аліментів за період з 07.09.2017 року по 31.12.018 року складає 4 843 гривні 95 копійок, виходячи з наступного розрахунку:

вересень 2017 року: борг по сплаті аліментів 2000 грн. х 1% х 23 = 460 грн.;

жовтень 2017 року: борг по сплаті аліментів 2000 грн. х 1% х 22 = 440 грн.;

листопад 2017 року: борг по сплаті аліментів 985грн. х 1% х 30 = 295,50 грн.;

грудень 2017 року: борг по сплаті аліментів 1985грн. х 1% х 31 = 615,35 грн.;

січень 2018 року: борг по сплаті аліментів 2985грн. х 1% х 31 = 925,35 грн.;

лютий 2018 року: борг по сплаті аліментів відсутній;

березень 2018 року: борг по сплаті аліментів 985 грн. х 1% х 31 = 305,35 грн.;

квітень 2018 року: борг по сплаті аліментів відсутній;

травень 2018 року: борг по сплаті аліментів 485 грн. х 1% х 31 = 150,35 грн.;

червень 2018 року: борг по сплаті аліментів 1485 грн. х 1% х 30 = 445,50 грн.;

липень 2018 року: борг по сплаті аліментів відсутній;

серпень 2018 року: борг по сплаті аліментів 485 грн. х 1% х 31 = 150,35 грн.;

вересень 2018 року: борг по сплаті аліментів 1485 грн. х 1% х 30 = 445,50 грн.;

жовтень 2018 року: борг по сплаті аліментів відсутній;

листопад 2018 року: борг по сплаті аліментів 485 грн. х 1% х 31 = 150,35 грн.;

грудень 2018 року: борг по сплаті аліментів 1485 грн. х 1% х 31 = 460,35 грн.;

січень 2019 року: борг по сплаті аліментів відсутній.

разом: 460 + 440 + 295,50 + 615,35 + 925,35 + 305,35 + 150,35 + 445,50 + 150,35 + 445,50 + 150,35 + 460,35 = 4843,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

На підставі викладеного, суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення і необхідне стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 4843,95 грн. в іншій частині позовних вимог, слід відмовити.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 2 ст.15 ЦПК України визначено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У пункті 4 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права; вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п'ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009). Звернення до суду для захисту конституційного права кожного на правову допомогу безпосередньо на підставі частини третьої статті 8 Конституції України гарантується.

Статтею 19 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_3 та адвокатом Загарія Олександром Дмитровичем укладено договір про надання професійної правничої допомоги №06/09 від 28.01.2019 року на представництво інтересів відповідача у вказаній цивільній справі (а.с.32).

Адвокат Загарія О.Д. здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №80/21, виданого Чернівецькою обласною КДКА від 21.04.2017 року (а.с.34).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Загарія О.Д. представляє інтереси відповідача ОСОБА_3 на підставі ордеру (а.с.33).

Договором про надання професійної правничої допомоги №06/09 від 28.01.2019 року, вартість послуг, що надаються адвокатом клієнту становить 1000 грн. за годину роботи адвоката (а.с.32).

Згідно розрахунку та опису судових витрат, які поніс та очікує понести ОСОБА_3, відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №06/09 від 28.01.2019 року, ОСОБА_3 надано правничу допомогу в розмірі: консультація перед зверненням з позовом до суду 30хв. - 500грн.; складання відзиву 2год.30хв. - 2500грн. (а.с.30).

Згідно з наданої до суду належним чином завіреної квитанції від 31.01.2019 року, відповідач ОСОБА_3 на виконання договору про надання професійної правничої допомоги №06/09 від 28.01.2019 року, сплатив адвокату Загарію О.Д. - 3000 грн. (а.с.31).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у вигляді правової допомоги, слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу адвоката (а.с.30) та квитанції від 31.01.2019 року (а.с.31), відповідач сплатив адвокату грошові кошти в сумі 3000 грн. за надання правової допомоги, а саме: за попередню усну консультацію на суму 500 грн. та за складання відзиву в сумі 2500 грн.

Суд вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи розмір виконаних адвокатом Загарія О.Д. робіт по наданню відповідачу правової допомоги, характер спірних правовідносин; ступінь складності справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи із принципів розумності, виваженості і справедливості, зокрема враховуючи те, що даний спір стосується неустойки (пені) по сплаті аліментів, а також враховуючи інтереси дитини на утримання якої стягуються аліменти, суд вважає, за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що слід стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 768,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.59 Конституції України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.19, 26, 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ст.ст. 141, 150, 157, 180, 195, 196 Сімейного кодексу України, ст.ст.4, 12, 13, 15, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 354, ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 07.09.2017 року по 31.12.2018 року - в сумі 4843 (чотири тисячі вісімсот сорок три) гривні 95 коп.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу (в порядку вимог ст.352, 354 ЦПК України) до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівців або безпосередньо до апеляційної інстанції протягом 30 - ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: С.О.Волоши