Ухвала суду № 80093014, 26.02.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 2-689/04

номер провадження 6/631/11/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року селище міського типу ОСОБА_1

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі :

головуючого – судді Трояновської Т.М.

за участю секретаря судового засідання – М`ячиної Ю.В.

держаного виконавця – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання головного державного виконавця Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника, -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2019 року до суду надійшло подання головного державного виконавця Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3, яке розташоване за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Нова, 11.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року було відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено на 25 лютого 2019 року о 17 годині 00 хвилин.

Державний виконавець Білоус О.А. у судовому засіданні заявлене подання підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити, мотивуючи тим, що на виконанні у Нововодолазькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управлінні юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-689/04 від 29.0.2004 року, виданого Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання дитини – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку та доходу. Постановою держаного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововодолазького РУЮ Харківської області від 26.02.2014 року було відкрито виконавче провадження №42219007. Оскільки боржник ухиляється від виконання рішення суду у нього виникла заборгованість по аліментах, яка станом на 18.02.2019 року складає 76172,68 грн. У ході виконання вищевказаного виконавчого документу державним виконавцем було проведено ряд виконавчих дій, але станом на 22.02.2019 року заборгованість по аліментах ОСОБА_3 не була погашена. Виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Нова, 11 було встановлено, що перевірити майновий стан боржника не можливо, так як було подвір`я зачинене. Державним виконавцем залишено виклик з вимогою з`явитися до відділу, боржник до відділу не з`явився, заборгованість по аліментах не погасив. У зв`язку з викладеним державний виконавець звернулась до суду з поданням про надання дозволуна примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3, яке розташоване за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Нова, 11.

Суд, вислухавши доводи державного виконавця, дослідивши матеріали подання встановив наступне.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововодолазького РУЮ Харківської області від 26.02.2014 року було відкрито виконавче провадження №42219007 на підставі виконавчого листа №2-689/04 від 29.07.2004 року, виданого Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку та доходу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Перелік прав та обов'язків виконавця визначений ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В ч. 8 зазначеної статті Закону визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч.5 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Зі змісту подання встановлено, що державним виконавцем для забезпечення виконання вищевказаного виконавчого документу вжито низку виконавчих дій, а саме: було накладено арешт на нерухоме майно боржника відповідно до витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої було встановлено, за боржником не зареєстровано нерухоме майно, зроблено запит до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання інформації щодо наявності будь-якого майна, що зареєстроване за боржником, направлено запит Головного управління Держпраці у Харківській області щодо наявності великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, зроблено запит до адресно – довідкового бюро при УМВС України в Харківській області для встановлення місця реєстрації боржника, зроблено виклики за місцем проживання ОСОБА_3

Проте доказів, що свідчать про проведення вищевказаних дій, до матеріалів подання державним виконавцем не надано.

Відповідно до копій актів державного виконавця від 02.06.2017 року та 21 лютого 2019 року при виході державного виконавця за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Нова 11, перевірку майнового стану боржника провести не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що подвір`я було зачинено (а.с. 11, 16).

При цьому, копія акту державного виконавця від 02.06.2017 року не містить підписів та даних понятих, що не відповідає вимогам ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом із тим, відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно ст. 12, ст. 29 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, ст. 8 та ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16.12.1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до ст. 439 Цивільного процесуального кодексу України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Між тим, виходячи зі змісту зазначеної статті, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії.

У ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 року проголошено, що кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобов’язання не тільки, якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а і за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.

Враховуючи зазначені положення про недоторканість житла, примусове проникнення до житла боржника, при проведенні виконавчих дій, на думку суду є крайнім заходом, спрямованим на своєчасне виконання судового рішення, за наявності достатніх доказів, які свідчать, що всі можливості щодо здійснення виконавчих дій в площині Закону України «Про виконавче провадження» вичерпано і боржник перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на достатніх доказах, які переконливо підтверджують умисне перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

У виконавчому листі та постановах державного виконавця, адреса мешкання боржника зазначена: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Нова 11,

Державний виконавець у своєму поданні посилається на те, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, але матеріали справи не містять належних доказів місця реєстрації боржника за вказаною адресою станом на 2019 рік та не містить доказів знаходження у вказаному домоволодінні будь якого майна боржника.

За таких обставин, державним виконавцем не подано беззаперечних відомостей про мешкання боржника ОСОБА_3 за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Нова 11, і тому надання дозволу на примусове проникнення до житла за цією адресою може призвести до суттєвих порушень майнових прав інших осіб.

Разом з тим, до подання не надано жодних відомостей щодо власника вищевказаного житлового будинку, доступ до проникнення в який просить виконавець. У судовому засідання державний виконавець підтвердила, що інформація відносно власника домоволодіння нею не отримувалась та не перевірялась.

Також слід відмітити, що державним виконавцем не надано доказів того, що дії боржника перешкоджають державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій та у вільному доступу до свого житла у відведений для цього час вчинення виконавчих дій.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі докази того, що безпосередньо боржник, або члени його родини, отримували постанову про відкриття виконавчого провадження та виклики державного виконавця. ОСОБА_2 того, а ні матеріали подання не містять, а ні державний виконавець у судовому засіданні не надала будь – яких доказів того, що виклики взагалі направлялись боржнику ОСОБА_3 за місцем його проживання.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність достатніх підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли державний виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вище наведене, керуючись ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 30 Конституції України, ст. ст. 259. 260, 261, 273, 354, 439 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3, яке розташоване за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Нова, 11 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Суддя Т.М. Трояновська