Ухвала суду № 80092418, 26.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4131/19

н/п 2-з/640/45/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

"26" лютого 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Чередник В.Є., за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

22.02.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якій позивач просить стягнути з відповідача на її користь: матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 65 515,96 грн.; витрати на проведення експертного авто товарознавчого дослідження у розмірі 2 230,80 грн.; витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9000 грн.; моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 5000 грн.; витрати, пов'язані з поштовими відправленнями у розмірі 223,24 грн. та судові витрати, у разі задоволення позову..

Ухвалою суду від 26.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Одночасно з поданням позовної заяви, 22.02.2019 р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, в якій вона просить забезпечити позов шляхом накладення обтяження у вигляді арешту на квартиру 3-х кімнатну, загальною площею 61.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_2 (розмір частки 3/4); заборонити будь-яким державним реєстратором проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані із державною реєстрацією речових прав або їх змін на такі об'єкти нерухомого майна: квартира 3-х кімнатна, загальною площею 61.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_2 (розмір частки 3/4).

При цьому, позивач посилається на те, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.01.2019 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП. Позивачем по справі подано до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яке мало місце 21.11.2018 р. До теперішнього часу ОСОБА_2 не прийняв жодних заходів для відшкодування навіть частини заподіяної шкоди, що свідчить про його небажання добровільно відшкодовувати заподіяну шкоду позивачу. Як вбачається з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_2, зареєстровано об'єкт нерухомого майна, розмір частки 3/4: квартира 3-х кімнатна, загальною площею 61.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.Номер запису на право власності №20740759. форма власності приватна. Вказаний об'єкт нерухомості є приватною власністю відповідача, а тому в нього може виникнути намір укласти договір купівлі-продажу квартири, задля уникнення відповідальності і повернення грошових коштів ОСОБА_1, а тому у зв'язку із наведеним існує реальна загроза невиконання судового рішення, яке буде винесено у даній справі, оскільки заявлений позов є майновим.

Суд, дослідивши матеріали справу зазначає наступне.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Судом встановлено та підтверджено наданими заявником документами, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належать ѕ 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 61.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову і, не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо наявності загрози втрати права користування належним ОСОБА_2 майном, враховуючи, що вказаний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, не порушує права інших осіб, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 157, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на ѕ частки квартири АДРЕСА_1, які зареєстровані за ОСОБА_2.

До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо ѕ частки квартири АДРЕСА_1, які зареєстровані за ОСОБА_2.

Копію ухвали направити на виконання та позивачу- для відома.

Відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018

Суддя Чередник В.Є.