Вирок № 80092098, 26.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5632/18

Провадження № 1-кп/638/557/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретаря Тарасової О.П.

прокурора Моісеєнко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12016220480004567 від 19.09.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, працює за трудовими договорами, невійськовозобов'язаного, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, раніше був засуджений вироком Московського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2017 року за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на один рік, має неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, хронічні захворювання та інвалідності спростовує, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

18 вересня 2016 року о 04 годині 30 хвилин, точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись біля б. 46 по пр. Людвига Свободи у м. Харкові, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майнам. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до телефонної каналізації між оглядовими пристроями № 549-559, що є сховищем для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку ПАТ « Укртелеком», де за допомогою заздалегідь приготованої пилки, перепилив та викрав кабель електрозв'язку марки ТПП 600Х2Х0,32 довжиною 57 метрів, вартістю 5558 гривен, згідно висновку експерта ХНЕДКЦ № 5410 від 04.01.2017. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив ПАТ « Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 5558 гривен.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Розкаявся у скоєнні злочину, та пояснив, що він в той день уночі прибув за вказаною адресою, та відкрив люк каналізації, у подальшому проник до каналізації, та пилкою, яку приніс із собою, яку купив в будівельному магазині, спиляв кабель, витягнув його, погрузив в автомобіль та поїхав, у подальшому автомобіль, яким він керував був зупинений працівниками поліції. При перевірці автомобілю було виявлено кабель, та викликана оперативно слідча група.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, надав заяву, де просив суд розглядати кримінальне провадження за його відсутності, позовні вимоги заявляв. Просив суд задовольнити вказані позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, своїми умисними і протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1, не працюючий офіційно, проте працює за трудовими договорами, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває. У досудовій доповіді від 02.01.2019 року зазначено про можливість призначення покарання без обмеження чи позбавлення волі, за умови проходження пробаційної програми.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочини .

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, обставин які обтяжують покарання суд не встановив.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

До суду з позовними вимогами звернувся представник потерпілого. В позовній заяві зазначає, що сума збитків складає 34878,27 гривен. Обвинувачений ОСОБА_1 визнав позовні вимоги в повному обсязі. Та просив їх задовольнити, вказав, що розуміє, що він завдав істотну шкоду інтересам позивача. Суд при таких обставинах вважає за необхідне задовольнити вказані позовні вимоги, вважаючи їх справедливими та доведеними.

Судові витрати відповідно до ст. 124 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

ОСОБА_1 засуджений вироком Московського районного суду міста Харкав від 14 грудня 2017 року за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на один рік. Станом на 26 лютого 2019 року один рік випробування сплинув. Зі слів обвинуваченого ОСОБА_1 дата судового засіданні щодо розглядання питання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності призначено на 01 березня 2019 року, порушень порядку випробування він не здійснював. Суд за таких обставин вважає, що вказаний вирок Московського районного суду міста Харкова на даній стадії підлягає виконанню окремо.

Долю речових доказів суд вирішує на підстав ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_1, якщо він протягом іспитового строку тривалістю три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судові витрати: в сумі 263,88 ( двісті шістдесят три гривни 88 копійок) за проведення судових експертиз № 5410 від 04 січня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Укртелеком» матеріальну шкоду в сумі 34878 ( тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім гривен 27 копійок).

Речові докази, фрагменти кабелю, які передані відповідно до розписок потерпілому - вважати повернутими потерпілому, пилку по металу та викрутку, які передані, відповідно до квитанції № 285 від 19.01.2017 року на зберігання - знищити.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору негайно вручити копію вироку.

Суддя Штих Т.В.