Рішення № 80088751, 19.02.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7156/18

Провадження № 2-а/202/17/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 лютого 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Некрасової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15.10.2018 року він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 21.440 (номерний знак НОМЕР_4) з напівпричепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак НОМЕР_1). 15.10.2018 року о 13:24 год. на а/д М-05, Київ-Одеса, ТЗ було зупинено інспектором роти № 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Журавель Л.П. та винесено відносно нього постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 667994. З рішенням працівника поліції не згоден, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, які б об'єктивно вказували б на те, що він порушив ПДР України, що свідчить про відсутність суб'єктивної та об'єктивної сторони правопорушення, а отже виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності. Даний факт підтверджується п.9 Постанови в якій працівник поліції не долучає жодних доказів.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, 17.10.2018 р. ОСОБА_1 була подана скарга до начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області, в якій він виклав свої доводи та просив скасувати постанову.

26.10.2018 р. електронною поштою він отримав відповідь з Управління патрульної поліції в Черкаській області, згідно з якою йому стало відомо, що інспекторами поліції здійснювались заміри та встановлено, що ширина становить 3,8 м, що перевищує габаритну ширину вантажу вказану в дозволі №13308901-932-НГ та зазначено, що він особисто підтвердив вище зазначені габарити. Вважає вище вказане рішення Відповідача незаконним.

У зв'язку з чим, просив: визнати дії інспектора роти № 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Журавель Людмили Петрівни щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення відносно ОСОБА_1 постанови серії ЕАВ № 667994 від 15.10.2018 р. про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 гривень за порушення ст. 132-1 КУпАП, незаконними; скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ № 667994 від 15.10.2018 р.; справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 132-1 КУпАП від 15.10.2018 р. - закрити.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2018 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Подав заву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав відзив, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує проти них з наступних підстав. 15.10.2018 року приблизно о 13 годин 24 хвилин інспектор роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Журавель Людмила Петрівна несла службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса, в цей час, вона стала свідком того, що водій автомобіля MAN д.н.з. НОМЕР_5, керуючи транспортним засобом, буксируючи напівпричіп ВЕСТ д.н.з. НОМЕР_1, перевозив великогабаритний вантаж (комбайн) ширина якого перевищувала 2,6 м без відповідного дозволу уповноваженого органу Національної поліції, чим порушив п. 22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП. В подальшому, у відповідності до п.п.1 п.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_5 було зупинено. Керуючись п. 2.1. ПДР, Інспектор повідомила водія про підстави зупинки та про необхідність пред'явити посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу загальнообов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Після встановлення особи водія, яким виявився Позивач, Інспектор, в порядку передбаченому ст. 278 КУпАП, ст. 279 КУпАП розпочала розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому, роз'яснив йому права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Розглянувши справу у відповідності до ст. 280 КУпАП на підставі ст. 258, ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ч. 2 ст. 36 КУпАП, ст. 252 КУпАП було винесено постанову серії ЕАВ № 667994 за ст. 1-132 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень. Відповідно до ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ за ст. 132-1 КУпАП. Також Позивач в позовній заяві зазначив, що Інспектором було порушено процедуру розгляду справи, що не відповідає дійсним обставинам справи, так як перед винесенням постанови відносно Позивача, Інспектором було в порядку передбаченому ст. 289 КУпАП проведено розгляд справи, роз'яснено йому права передбачені ст. 268 КУпАП, заслухано його пояснення. Після чого клопотань від Позивача відносно ознайомлення з матеріалами перенесення дати розгляду справи з метою залучення адвоката, або іншого фахівця в галузі права, тощо не надходило. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2018 року інспектором роти № 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Журавель Людмилою Петрівною винесено постанову серії ЕАВ № 667994 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу у розмірі 510 грн., на підставі того, що водій перевозив негабаритний вантаж з причепом ВЕСТТ 975310 (номерний знак НОМЕР_1), ширина якого перевищує 2,6 м, без відповідного дозволу уповноваженого органу національної поліції, чим порушив п. 22.5 ПДР - Порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних т/з автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За вимогами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до статті 132-1 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. В санкції даної статті також вказано, що за дане правопорушення несуть відповідальність і водії.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м.

При цьому основним документом, що надає право на рух великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, є дозвіл, що видається перевізнику Національною поліцією за наявності узгодження з дорожніми, комунальними підприємствами і організаціями.

Як встановлено під час розгляду справи в суді, позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 21.440 (номерний знак НОМЕР_4) з напівпричепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак НОМЕР_1).

При цьому до матеріалів справи позивачем надано копію дозволу №13308901-932 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, строк дії якого з 17.09.2018 року по 31.10.2018 року, згідно з яким, вантажному автомобілю MAN TGX 21.440, державний номерний знак НОМЕР_4, з причепом ВЕСТТ 975310, державний номерний знак НОМЕР_1, дозволено перевозити вантаж - довжиною 22 м., шириною 3,75 м., висотою 4,49 м., загальною вагою 40 т., з навантаженням на найбільш навантажену вісь 11 т., вантаж виступає за задній габарит ТЗ 1,5 м. (а.с.9).

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 3, 4, 6 Порядку).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку).

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів вантажу певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, визначені ст. 251 КУпАП.

В даному випадку відповідачем не надано жодних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам із складенням відповідного документу.

В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які б містили докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Інші докази на підтвердження встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 667994 від 15.10.2018 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Що стосується позовних вимог стосовно визнання дій інспектора роти № 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Журавель Людмили Петрівни незаконними, то дана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Тобто, питання стосовно визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не входить до підсудності місцевих загальних судів та відноситься до юрисдикції адміністративних окружних судів, а тому не може бути розглянуто.

Керуючись: ст. ст. 9, 132-1, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 6, 9, 72, 73, 75, 77, ч. 9 ст. 205, ст. ст. 241, 242, 244, 245,286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_3) до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (18002, м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21, код ЄДРПОУ: 40108866) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову інспектора роти № 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Журавель Людмили Петрівни, серії ЕАВ № 667994 від 15.10.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП - закрити.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар