Вирок № 80087965, 21.02.2019, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/249/19

Номер провадження1-кп/173/89/2019

В И Р О К

іменем України

21 лютого 2019 року Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючого судді Бурхан С.М.

при секретарі Малоок Л.В.

за участю прокурора Шарапова Т.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12018040430001224 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, без утриманців, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 24.12.2013 року вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 05.09.2017 року по відбуванню терміну покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 18 грудня 2018 року близько 16.00 год., знаходячись у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Львівській № 25, маючи умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме металевих рам, які належать ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» та розташовані на його огородженій території у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Яблуневій № 187-А, об'єктивно не маючи можливості викрасти все вищевказане майно через їх досить велику вагу і об'ємні розмірі, звернувся до раніше знайомого йому гр-ну ОСОБА_2.

При цьому ОСОБА_1, не бажаючи вчиняти викрадення металевих рам у групі за попередньою змовою, навмисно повідомив ОСОБА_2 хибну інформацію, щодо правомірності вилучення металевих рам з території вищевказаного заводу. Тим самим ОСОБА_1 умисно ввів ОСОБА_2 в оману і приховав від нього свої злочинні дії спрямовані на крадіжку майна. Після цього ОСОБА_1, отримавши від ОСОБА_2 згоду на допомогу у транспортуванні металевих рам, переслідуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 18.12.2018 року близько 17.00 год. прибули до території ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Яблуневій № 187-А. Далі ОСОБА_1, діючи таємно, так як гр-н ОСОБА_2 не розумів протиправний характер його дій, через пройму у огородженні території заводу проникли на його територію, звідки по черзі винесли металеві рами, у кількості 8 рам, загальною вагою 172 кг. 500г., вартістю 5,5 грн за 1 кг., всього на суму 948 гривень 75 копійок.

Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, маючи реальну можливість розпоряджатись вищезазначеним майном, зникли із викраденим майном із місця вчинення злочину. Таким чином ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, таємно, із корисливих мотивів, викрав металеві рами, чим заподіяв ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» матеріальний збиток на загальну суму. 948 гривень 75 коп., в цінах, що діють на момент вчинення злочину.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, 19 грудня 2018 року близько 17.00 год., знаходячись у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Львівській № 25, маючи умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме металевих рам, які належать ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» та розташовані на його огородженій території у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Яблуневій № 187-А, об'єктивно не маючи можливості викрасти все вищевказане майно через їх досить велику вагу і об'ємні розмірі, звернувся до раніше знайомої йому гр-ки ОСОБА_3.

При цьому ОСОБА_1. С.О., не бажаючи вчиняти викрадення металевих рам у групі за попередньою змовою, навмисно повідомив ОСОБА_3 хибну інформацію, щодо правомірності вилучення металевих рам з території вищевказаного заводу. Тим самим ОСОБА_1 умисно ввів ОСОБА_3 в оману і приховав від неї свої злочинні дії спрямовані на крадіжку майна. Після цього ОСОБА_1, отримавши від ОСОБА_3 згоду на допомогу у транспортуванні металевих рам, переслідуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 19.12.2018 року близько 18.00 год. прибули до території ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Яблуневій № 187-А. Далі ОСОБА_1, діючи повторно таємно, так як гр-ка ОСОБА_3 не розуміла протиправного характеру його дій, через пройму у огородженні території заводу проникли на його територію, звідки в руках винесли металеві рами, у кількості 3 рам, загальною вагою 81 кг., вартістю 5,5 грн. за 1 кг., всього на суму 445 гривень 50 копійок.

Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, маючи реальну можливість розпоряджатись вищезазначеним майном, зникли із викраденим майном із місця вчинення злочину. Таким чином ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, таємно, із корисливих мотивів, викрав металеві рами, чим заподіяв ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» матеріальний збиток на загальну суму 445 гривень 50 коп., в цінах, що діють на момент вчинення злочину.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, 21 грудня 2018 року близько 08.00 год., знаходячись, у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Львівській № 25, маючи умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме металевих рам, які належать ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» та розташовані на його огородженій території у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Яблуневій № 187-А, об'єктивно не маючи можливості викрасти все вищевказане майно через їх досить велику вагу і об'ємні розмірі, звернувся до раніше знайомих йому: ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

При цьому ОСОБА_1, не бажаючи вчиняти викрадення металевих рам у групі за попередньою змовою, навмисно повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_4 хибну інформацію, щодо правомірності вилучення металевих рам з території вищевказаного заводу. Тим самим ОСОБА_1 умисно ввів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в оману і приховав від них свої злочинні дії спрямовані на крадіжку майна. Після цього ОСОБА_1, отримавши від ОСОБА_2 та ОСОБА_4 згоду на допомогу у транспортуванні металевих рам, переслідуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 21.12.2018 року близько 09.30 год. прибули до території ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Яблуневій № 187-А. Далі ОСОБА_1, діючи повторно таємно, так як ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не розуміли протиправний характер його дій, через пройму у огородженні території заводу проникли на його територію, звідки в руках винесли металеві рами, у кількості 4 рам, загальною вагою 74 кг., вартістю 5,5 грн. за 1 кг., всього на суму 407 гривень.

Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, маючи реальну можливість розпоряджатись вищезазначеним майном, зникли із викраденим майном із місця вчинення злочину. Таким чином ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, таємно, із корисливих мотивів, викрав металеві рами, чим заподіяв ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» матеріальний збиток на загальну суму 407 гривень, в цінах, що діють на момент вчинення злочину.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, 21 січня 2019 року близько 23.00 год., знаходячись у м Верхньодніпровську Дніпропетровської області по вул. Яблунева біля буд. № 77, побачив на стовпах провислий провід марки «ПРППМ» 1x2x0,9 мм, який належить ДФПАТ «Укртелеком», після чого, у результаті раптово-виниклого умислу направленого на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме проводу марки «ПРППМ 1x2x0,9 мм», який належать ДФПАТ «Укртелеком», за допомогою заготовленої дерев'яної палиці, якою він підтягував вищевказаний провід до себе, та ізольованих плоскогубців, якими перекусав провід, діючи самостійно, стягнув зі стовпів провід марки «ПРППМ 1x2x0,9 мм. Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, дійшовши до вул. Матросова м. Верхньодніпровська від буд. № 3, аналогічним способом продовжив стягувати вищевказаний провід. Далі ОСОБА_1, переслідуючи свій злочинний умисел, стягнув вищевказаний провід до буд. 1Б по пров. Нагорному м. Верхньодніпровська, всього стягнув 83 м. проводу марки «ПРППМ 1x2x0,9 мм. Після чого ОСОБА_1, маючи реальну можливість розпоряджатись вищезазначеним майном, взяв скручений вищевказаний провід, та утримуючи його у руках, зник із викраденим майном із місця вчинення злочину. Таким чином ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, таємно, із корисливих мотивів, викрав 83 м. проводу марки «ПРППМ 1x2x0,9 мм., вартістю 7 гривень 18 копійок за 1 м., чим заподіяв ДФПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 595 гривень 94 копійки, в цінах, що діють на момент вчинення злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно вчиняв вказані в обвинувальному акті крадіжки, а саме викрав металеві рами та провід. У скоєному щиро кається.

Представник потерпілого ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився. Надав до суду заву про розгляд кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального характеру до обвинувачен6ого не має

Представник потерпілого ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився. Надав до суду заява про розгляд кримінального провадження без його участі та цивільний позов про стягнення майнової шкоди з обвинуваченого на користь ПАТ «Укртелеком» в сумі 595,94 гривень.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаних в мотивувальній частині вироку злочинів підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України судом було з’ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того учасникам судового провадження судом роз’яснені вимоги ч. 3 ст.349 КПК України, щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов’язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доказана в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного повторно; ч.3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного повторно, поєднаного з проникненням у сховище.

Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_1 суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу обвинуваченого, обставини які пом’якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, за місцем проживання характеризується негативно, скоєні ним злочини відноситься до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості.

До обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.

Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, а також запобігання скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого, обставин які обтяжують та пом’якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде справедливим, достатнім для досягнення мети покарання та відповідатиме принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується питання продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує в сукупності всі обставини справи, особу обвинуваченого, тяжкість скоєних злочинів та призначеного покарання, а тому з метою запобігання ризиків передбачених ст. 177 КПК України переховуватися від суду та вчиняти нові злочини, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обговорюючи питання позовних вимог заявлених представником потерпілого ОСОБА_6, щодо відшкодування на користь ДФ ПАТ «Укртелеком» спричиненої матеріальної шкоди в сумі 595 (п’ятсот дев’яносто п’ять) гривень 94 копійки, суд керується ст. ст. 128, 129 КПК України, та вважає, що матеріальна шкода в сумі 595,94 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі, так як вона знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та не оспорюється обвинуваченим.

Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій стороні ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» судом не обговорювалось, оскільки представник потерпілого ніяких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не заявив та не подав до суду позовної заяви.

Питання щодо речових доказів вирішити за правилами ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання

за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі,

за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким покаранням у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Зарахувати до терміну покарання знаходження ОСОБА_1 під вартою, та вираховувати з моменту його затримання, а саме 30 січня 2019 року.

Продовжити ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комбінованого центру телекомунікацій № 522 Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ МФО 334851 код ЄДРПОУ 25543196 майнову шкоду в сумі 595 (п’ятсот дев’яносто п’ять) гривень 94 копійок.

Речові докази по справі – металеві рами у кількості 9 шт., які знаходяться на зберіганні на території потерпілої юридичної особи ПАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод», після набрання вироком законної сили – залишити законному володільцю;

кабельно-провідну продукцію модель «ПРППМ 1х2х0,9мм», довжиною 83 м, чорного кольору, яка знаходиться у змотаному положенні та частково скріплена проволокою металевого срібного кольору, яка передана на зберігання до камери схову Верхньодніпровського ВП, після набрання вироком законної сили – повернути законному володільцю;

плоскогубці металеві із ручками гумовими зеленого кольору, які передано на зберігання до камери схову Верхньодніпровського ВП, після набрання вироком законної сили – знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Головуючий С.М.Бурхан