Рішення № 80087332, 05.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3504/18

Провадження № 2/761/1039/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Припутневич В.І., Грицик В.Л.,

за участі представника позивача: Бєлкіна К.О.,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва 01.02.2018 року надійшов позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (надалі - позивач, КП «ЦОС Шевченківського району») до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість за комунальні послуги в сумі 30 242,30 грн., що складається: 26 636,76 грн. - сума основного боргу; 2 864,20 грн. - втрати від інфляції; 741,34 грн. - сума 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач є власником нежитлових приміщень за адресою: вул. Б.Хмельницького, буд.68-А, м. Київ та не сплачує в повному обсязі плату за комунальні послуги за користування зазначеним приміщенням. Як вбачається з матеріалів справи, зазначена заборгованість виникла в період часу з 22.06.2012 року по 17.12.2014 року.

02.05.2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача на заявлені вимоги в яких вона просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що позивачем пропущено строк позовної давності; в нежитловому приміщенні відсутнє опалення, що підтверджується довідкою, яку надав сам позивач та актом №1-10-106 від 20.10.2015 року. Позивачем не надано жодного доказу надання вказаних в позовній заяві послуг.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених вимог так як в нежитловому приміщенні відсутнє опалення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012 року №610 із змінами, зареєстрованими Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією 27.06.2012 року № 10741080022016771, основними напрямками діяльності КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є: 2.2.1. забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених Підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; 2.2.2. здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; 2.2.3. забезпечення збору платежів від споживача зазначених послуг на користь виробників послуг; 2.2.4. надання платних послуг в галузі житлово-комунального господарства населенню та підприємствам, організаціям, установам тощо.

Таким чином, Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» може виступати Позивачем в суді по справам по стягненню заборгованостей за житлово-комунальні послуги зі споживачів таких послуг (власників жилих та нежилих приміщень) у відповідності до Статуту Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про власність від 30.04.1999 року, є власником нежитлових приміщень загальною площею 71,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012 року між КП «ЦОС Шевченківського району» та ОСОБА_3 був укладений договір №Яр-169 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з умовами Договору, ОСОБА_3 зобов'язувалася не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг за нежитлові приміщення загальною площею 71,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з умовами договору ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання сплачувати за холодне водопостачання згідно табуляграм АК «Київводоканал», за центральне опалення - згідно табуляграм АК «Київенерго» за тарифами, які затверджені Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала підписання відповідачем вказаного договору.

На вимогу суду про надання оригіналу договору для огляду в судовому засіданні, представник позивача зазначив, що у них немає оригіналу договору.

Частина 6 статті 95 ЦПК України передбачає, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

А тому суд з врахуванням зазначеного не бере до уваги надану копію договору.

Також, як вбачається, 13.11.2012 року КП «ЦОС Шевченківського району» направляв лист в тому числі і відповідачу, з проханням укласти договір про надання послуг.

Представник позивача не заперечував в судовому засіданні направлення вказаного листа.

Норми ст. 322 ЦК України передбачають, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Вимогами ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець і виробник.

А вимоги п.п. 1,5 ч.3 ст.20 вказаного Закону встановлюють обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із розрахунком заборгованості, доданим Позивачем до позовної заяви, розмір заборгованості Відповідача за житлово-комунальні послуги за період з 22.06.2012 року по 17.12.2014 року становить 26 636,76 грн. Згідно з розрахунком вбачається, що позивач нараховує послуги опалення та постачання холодної води.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що нежилі приміщення, які на даний час перебувають у власності відповідача, це колишнє приміщення мансарди та використовується як художня майстерня, так як відповідач є художником. В приміщенні відсутнє постачання гарячої води, як зазначила представник відповідача на підтвердження чого надала акт №1-10/106 від 20.10.2015 року в якому зазначено, що на момент обстеження встановлено, що мансардне приміщення загальною площею 71,4 кв.м. на 8 поверсі житлового будинку опалювальні прилади загальнобудинкової системи опалення відсутні, транзитні стояки загальнобудинкової системи опалення не проходять та акт від 16.11.2015 року в якому зазначено, що у приміщенні мансарди система центрального опалення відсутня, залишок труби центрального опалення поверхом нижче і в системі опалення будинку не функціонує, та не впливає на неї враховуючи нижню схему подачі центрального опалення на будинок.

Представник позивача не надав технічну документацію по системі опалення з якої суд міг зробити висновок, що у мансардному приміщенні з моменту будівництва будинку (чи можливо пізніше) була влаштована система опалення та постачання холодної води на мансардному поверсі.

З виписок по банківському рахунку не вбачається, що саме за вказані нежитлові приміщення сплачувала відповідач - плату за холодну воду та опалення (в призначенні платежу не вказано). Крім того представник відповідача зазначила, що в цьому ж будинку відповідач має квартиру, яка розташована під нежилим приміщенням. У вказаній квартирі вона і зареєстрована.

Разом з тим, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Отже, в судовому засіданні представник позивача не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності в нежитловому приміщенні системи опалення та постачання холодної води та відповідно не було надано доказів надання таких послуг, а тому оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 610, 612, 322 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 16, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2019 року

Суддя: Н.Г.Притула