Ухвала суду № 80083836, 26.02.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/30/19

Провадження № 1-в/540/31/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2019 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

прокурора Сошина В.В.

представника установи виконання покарань Лоя А.В.

захисника Келембета С.В.

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Келембета Сергія Валерійовича в інтересах засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и в :

у січні 2019 року до суду надійшла вказана заява, обгрунтована тим, що ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 р. за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі стркоом 5 р. 8 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 р. Під час розгляду справи, починаючи з 14.04.2016 р. ОСОБА_3 утримувався у слідчому ізоляторі та до набрання вироком законної сили він відбув покарання 4 р. 20 днів, а на теперішній час фактично відбув 4 р. 9 міс. позбавлення волі, що значно перевищує половину призначеного йому покарання. За період відбування покарання засуджений характеризується позитивно, стягнень немає, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, має одне заохочення, працевлаштований і до роботи ставиться сумлінно та добросовісно, адміністрація колонії і спостережна комісія зауважень до нього не мають та підтримують клопотання. Разом з цим, адвокат зазначає, що ОСОБА_3 страждає на хронічну виразкову хворобу у стадії загострення та потребує належного лікування. Перебуваючи під вартою, він був позбавлений можливості керувати транспортними засобами, а тому слід вважати, що він вже відбув призначене йому додаткове покарання. У зв'язку з наведеним, адвокат просить звільнити умовно-достроково ОСОБА_3 від відбування основного та додаткового покарання на невідбутий строк, який становить 11 місяців із призначених 5 р. 8 міс. позбавлення волі відповідно до вироку суду.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3, представника установи виконання покарань, який заяву адвоката підтримав та просив її задовольнити, оскільки ОСОБА_3 дійсно довів своє виправлення, захисника, який заяву підтримав та просив звільнити ОСОБА_3 як такого, що відбув більше половини строку покарання та довів своє виправлення, оскільки стягнення, яке засуджений отримав на початку відбування покарання, погашено, має одне заохочення та характеризується установою виконання покарань виключно позитивно та не являється небезпечним для суспільства, засудженого, який заяву підтримав, пояснивши, що не працював за станом здоров'я, з листопада 2018 року працює на безоплатній основі в бібліотеці та вважає що він виправився, дослідивши документи особової справи засудженого, суд приходить до такого висновку.

Судом установлено, що вироком Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 р. ОСОБА_3 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до покарання у вид позбавлення волі строком 5 р. 8 міс. з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 р. (а.о.с.91-112). За даним вироком строк відбування покарання вирішено обчислювати з 14.04.2016 р. Зараховано строк попереднього ув'язнення з 14.04.2016 р. по 20.06.2017 р. включно у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. З 21.06.2017 р. зараховано строк покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2018 р. вищевказаний вирок суду залишено без змін (а.о.с.113-122).

Відповідно до постанови Верховного суду від 22.01.2019 р. вирок Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 р. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2018 р. щодо ОСОБА_3 в частині застосування положень ст.75 ч.5 КК України змінено, на підставі ст.72 ч.5 КК україни в редакції Закону №838-VІІІ від 26.11.2015 року зараховано ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 14 квітня 2016 року по 23 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а.с.67-70).

Отже, ОСОБА_3 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 14.04.2016 р., кінцевий строк 05.12.2019 року.

Так, засуджений ОСОБА_3 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав одне стягнення, а саме: 08.08.2017 р. за зберігання заборонених предметів, в той час один раз був заохочений, а саме: 19.11.2018 р. за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також установою викоанння покарань характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, працевлаштований робітником бібліотеки установи, у взаємовідносинах не конфліктний, дотримується правомірних відносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується, виконує законні вимоги персоналу установи, виконує роботи з самообслуговування, до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, покладені обов'язки виконує сумлінно, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, вину у вчиненому визнає, міру покарання вважає справедливою (а.с.80-82).

Як убачається з довідки лікаря Машівської амбулаторії загальної поліклініки-сімейної медицини ОСОБА_4 від 20.09.2018 р., ОСОБА_3 має діагноз хронічна виразкова хвороба 12 персної кишки у стадії загострення та хворому рекомендовано стаціонарне лікування в Машівській ЦРЛ (а.с.49).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Тобто, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов'язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.

Проте, такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, як і сумлінного ставлення до праці, судом не встановлено, оскільки протягом відбування покарання на ОСОБА_3 було накладено стягнення за зберігання заборонених предметів, прибув до ДУ "Машівська виправна колонія №9" 11 липня 2018 року і тільки в жовтні 2018 року був працевлаштований робітником їдальні для засуджених, де працював два місяці, після чого працевлаштований робітником бібліотеки установи на безоплатній основі (а.с.83,84), за поясненнями засудженого, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я (а.с.62-66). Водночас довідки засуджений надав тільки в судовому засіданні, в матеріалах особової справи вони відсутні. Натомість засуджений неодноразово відмовлявся від виконання робіт з благоустрою, не надаючи при цьому ніяких медичних документів (а.о.с.146-152).

Крім того, за характеристикою Машівської виправної колонії станом на 31.07.2018 року засуджений ОСОБА_3 не заслуговував на умовно-дострокове звільнення (а.с.156-157).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки засуджений за час відбування покарання і мав одне заохочення, в то же час відмовлявся від роботи та виконання робіт із благоустрою, що в цілому не свідчить про наявність безумовних позитивних змін в поведінці засудженого, та враховуючи виключно позитивну характеристику засудженого на даний час, суд приходить до висновку що ОСОБА_3 лише став на шлях виправлення, неможливо переконливо стверджувати про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення,у зв'язку з чим у задоволенні заяви захисника засудженого слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви адвоката Келембета Сергія Валерійовича в інтересах засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 26.02.2019 року.

Суддя С.М.Косик