Ухвала суду № 8007753, 09.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2010 р. м. КиївК-15784/08

К-14484/08

Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого Кравченко О.О.

Суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Гордійчук М.П.

При секретарі Гутніченко А.М.

За участю представників: від позивача-Кобилянського М.Ю.

Відтретьої особи-Бондаренка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційними скаргами Одеської обласної ради та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 1 листопада 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Зевс” до Одеської обласної ради, треті особи Управління Одеської обласної ради з майнових відносин, Управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобовязання вчинити певні дії та інше, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі-ТОВ) “Зевс” звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської обласної ради за участю третіх осіб на стороні відповідача Управління Одеської обласної ради з майнових відносин, Управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобовязання вчинити певні дії, визнання дійсним свідоцтва про право власності, визнання добросовісним набувачем та визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що Одеською обласною радою 24.04.2003 року прийнято рішення № 154-ХХІУ «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада», яким в перелік майна під пунктом 11.1.426 включено майно, що є приватною власністю позивача, а саме нежилі будівлі, розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській, 12. Таким чином, позивач вважає, що вказаними діями відповідач порушив майнові права позивача, гарантовані Конституцією України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 1 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково:

-поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Зевс»процесуальний строк для звернення з даним позовом;

-зобов'язано Одеську обласну раду вчинити певні дії, а саме - вилучити з розділу 11 «Об'єкти культурної спадщини»підпункт 11.1.426 додатку до рішення обласної ради від 24 квітня 2003 року № 154-ХХІУ «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада»об'єкт під назвою «Особняк, І-ша половина XIX ст./вул. Чорноморська, 12/»в м. Одесі;

-визнано дійсним свідоцтво про право власності на нежилі будівлі за № 12 по вулиці Чорноморській в місті Одесі (Серія САА № 101246), видане виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.05.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «ЗЕВС» (ідентифікаційний код - 26046399).

-вимоги щодо визнання ТОВ фірми «Зевс»добросовісним набувачем нежилої будівлі за № 12 по вул. Чорноморській в м. Одесі та вимоги щодо визнання за ТОВ фірмою «Зевс»права власності па дану будівлю, залишено без розгляду, роз'яснивши позивачу право на звернення з даними вимогами в порядку господарського судочинства.

Суди вмотивували свої висновки тим, що рішеннями Одеської обласної ради № 154-ХХІУ від 24 квітня 2003 року «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада»та № 73-У від 22.09.2006р. «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, управління яким здійснює обласна рада» відповідач включив до переліку майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області нерухоме майно (нежилі будівлі, розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській, 12) що мало іншого власника ТОВ фірма «Зевс», що фактично позбавляє позивача права власності.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Одеська обласна рада та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин подали касаційні скарги, у яких ставляться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у позові, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційні скарги ТОВ «Зевс»просить залишити їх без задоволення, вважаючи судові рішення законними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,які підтримали свої правові позиції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечень на касаційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги Одеської обласної ради та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 24.05.2004 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №1363 від 17.05.2004р. видано ТОВ фірма "Зевс" свідоцтво про право власності на нежилі будівлі, розташовані в м. Одесі по вулиці Чорноморській, 12. Вказане свідоцтво видане замість договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 21.04.2004 року за реєстровим №4539. 23 квітня 2004 року на загальних зборах ТОВ фірма "Зевс" було прийнято рішення щодо збільшення статутного капіталу шляхом внесення додаткових внесків у вигляді нерухомого майна, розташованого в місті Одесі по вулиці Чорноморській, 12. Учасники ТОВ фірма "Зевс" придбали вказане спірне майно у ОСОБА_1, який набув право власності на ці будівлі 9 грудня 1996 року. В свою чергу, цю нерухомість він придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрупп". Правомірність придбання будівлі та господарських споруд ОСОБА_1 була підтверджена рішенням Приморського районного суду міста Одеси по справі № 2-2019/2000 від 14 листопада 2000 року, відповідно до якого за ОСОБА_1 було визнано право власності за будівлю с надвірними спорудами під №12 по вулиці Чорноморській в м. Одесі.

Отже, після продажу спірного об'єкту учасникам ТОВ фірми "Зевс", позивач, відповідно до свідоцтва про право власності від 24 травня 2004 року, став власником нежилих будівель загальною площею 1315,6 кв.м., розташованих в м. Одесі по вулиці Чорноморській, 12.

24.04.2003 року відповідачем прийнято рішення № 154-ХХІУ "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада", яким в перелік майна під пунктом 11.1.426 включено нежилі будівлі, розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській, 12. Також 22.09.2006 року відповідачем прийнято ще одне рішення - №73-У "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, управління яким здійснює обласна рада", яким затверджено нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, в якому перелік, в який включено нежилі будівлі, розташовані в місті Одесі по вулиці Чорноморській, 12, залишено в редакції розділу 11 додатку до рішення Одеської обласної ради №154-ХХІУ від 24 квітня 2003 року.

Для визначення характеру спірних правовідносин, розмежування публічно-правових та приватно-правових вимог, суду належало перевірити повноваження обласної ради як субєкта владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення та відповідність дій ради нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Суд першої інстанції, визнавши, що вимоги про визнання ТОВ фірми «Зевс»добросовісним набувачем спірної нежилої будівлі та вимоги про визнання за фірмою права власності на будівлю не відносяться до підсудності адміністративних судів,залишив ці позовні вимоги без розгляду, не пославшись при цьому на норму КАСУ. Разом з тим, у випадку, коли справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд , відповідно до п.1ч.1ст.157 КАСУ закриває провадження у справі. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на дане порушення норм процесуального права.Отже, рішення судів в цій частині є такими, що не відповідають нормам КАСУ.При новому розгляді справи суд має встановити які вимоги належать до адміністративної юрисдикції, а які до інших видів судочинства, та в залежності від цього прийняти правильне процесуальне рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Ухвалила:

Касаційні скарги Одеської обласної ради та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 1 листопада 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у порядку та у строк, передбачений статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: