Рішення № 80076979, 19.02.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7081/18

пр.№ 2/464/463/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,

справа № 461/7081/18,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк»,

відповідач ОСОБА_2 не з'явився,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи: представник позивача ОСОБА_4 не з'явився,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача в якому просить стягнути із останнього заборгованість за договором про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 01.10.2015 із наступними змінами і доповненнями, та станом на 30.11.2018 становить у розмірі 28155,25 грн, з яких: 19993,60 грн борг по кредиту, 6,00 грн – прострочена комісія по сплаті відсотків, 6785,48 грн – сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1055,10 грн – пеня, 220,89 грн – розмір інфляційних втрат на суму нарахованих та несплачених процентів, 94,18 грн – три відсотки річних від простроченої суми нарахованих та несплачених процентів; судові витрати у розмірі 1762,00 грн стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 20000,00 грн у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом від суми залишку заборгованості за кредитом у розмірі 30 %. Відповідачем умови кредитного договору не виконувались, внаслідок чого станом на 30.11.2018 утворилась заборгованість у спірному розмірі. У відповідності до ст. 549, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та умов кредитного договору, просить позов задовольнити повністю. Разом із тим, просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

03 січня 2019 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Прнизначено справу за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання з викликом осіб, що беруть участь у справі.

04 лютого 2019 року представником позивача подано заяву про слухання справи у відсутності сторони позивача. Просить повністю задовольнити позовні вимоги. У разі неявки відповідача без поважних причин не заперечує проти заочного вирішення справи.

19 лютого 2019 року відповідачем до суду подано заяву про слухання справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає повністю. Всі обставини визнав добровільно без будь-якого впливу на нього. Просить суд розтермінувати виконання рішення суду у зв’язку із складним матеріальним становищем, строком на 12 місяців із сплатою заборгованості рівними частинами.

У судове засідання учасники справи не з’явились, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, а тому враховуючи подані сторонами заяви про слухання справи у їх відсутності, суд вважає за можливе провести засідання у відсутності осіб, що не з’явились.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу. Згідно з договору, відповідачу відкрито рахунок № 26251510196275, видано платіжну картку. Встановлено кредит у розмірі 20000,00 грн. Термін дії платіжної картки до 31.10.2018. Процентна ставка за кредитом становить у розмірі 30 процентів річних, які сплачуються щомісячно.

У зв’язку із виникненням заборгованості за вказаним договором, банк звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Положення щодо сплати процентів міститься у п. 4.9 Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. З цього приводу суд зауважує, що відповідач користувався кредитними коштами, однак необхідні платежі за це не здійснював. У зв’язку із цим банк звернувся до відповідача із вимогою про дострокове відкликання кредиту, однак така у встановлений договором строк 30 календарних днів не була виконана.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Аналогічне положення щодо сплати неустойки передбачено п. 4.4 договору.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, кредитодавець взяті на себе зобов'язання за спірним договором виконав та надав грошові кошти відповідачу у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку. Тобто дотримався зі своєї сторони умов договору, у відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Щодо виконання зобов'язань за договором від 01.10.2015 із сторони відповідача, то останній ухиляється від їх виконання.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості за спірним договором заборгованість ОСОБА_3 станом на 30.11.2018 року становить у розмірі 28155,25 грн, з яких: 19993,60 грн борг по кредиту, 6,00 грн – прострочена комісія по сплаті відсотків, 6785,48 грн – сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1055,10 грн – пеня, 220,89 грн – розмір інфляційних втрат на суму нарахованих та несплачених процентів, 94,18 грн – три відсотки річних від простроченої суми нарахованих та несплачених процентів. Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем у поданій заяві визнаний повністю, а тому береться судом до уваги.

За таких обставин суд вважає, що визнання відповідачем позову про стягнення заборгованості за кредитним договором не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Суд враховує добровільність визнання відповідачем обставин, які стосуються позову, а тому, у відповідності до вимог 549, 625, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від у розмірі 28155,25 грн, а позов задовольнити повністю.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання цього рішення суду строком на дванадцять місяці, у зв’язку із складним матеріальним становищем, що склалось внаслідок отримання мінливого заробітку, перебування на утриманні малолітньої дитини, суд прийшов наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України у разі необхідності в резолютивній частині рішення суду також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 435 цього Кодексу за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан .

Таким чином, враховуючи положення процесуального законодавства та встановлені обставини з цього питання, суд враховує матеріальне становище відповідача, що є тими обставинами, що ускладнять виконання рішення суду, а відтак суд прийшов переконання, що ОСОБА_2 необхідно розстрочити виконання цього рішення строком на дванадцять місяців з дня набрання ним законної сили із щомісячним погашенням суми заборгованості у розмірі 2346,27 грн, а клопотання задовольнити повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 82, 206, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов Публічного акціонерного товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу від 01 жовтня 2015 року у розмір 28155,25 грн, з яких: 19993,60 грн борг по кредиту, 6,00 грн – прострочена комісія по сплаті відсотків, 6785,48 грн – сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1055,10 грн – пеня, 220,89 грн – розмір інфляційних втрат на суму нарахованих та несплачених процентів, 94,18 грн – три відсотки річних від простроченої суми нарахованих та несплачених процентів.

Розстрочити ОСОБА_2 виконання цього рішення суду строком на дванадцять місяців з дня набрання рішенням суду законної сили із щомісячним погашенням суми заборгованості у розмірі 2346,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», місце знаходження – місто Львів, вулиця Січових Стрільців, будинок № 9, код ЄДРПОУ 09325703, р/р НОМЕР_1;

відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання – АДРЕСА_1, РНОКППФО НОМЕР_2.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков