Рішення № 80076864, 21.02.2019, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1533/18

№ провадження 2-а/453/6/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 лютого 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Трембач М.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

його представника – адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 28.12.2018 року без пропуску строку, визначного ч. 2 ст. 286 КАС України, звернулася у суд з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову № 181/24/18-ф/пз, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту ДАБІ Львівської області ДАБІ України ОСОБА_3 відносно нього 19.12.2018 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, котрою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 28.12.2018 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із визначенням дати судового засідання – 21.02.2019 року, з повідомленням учасників справи.

Розгляд справи по суті відбувся у судовому засіданні 21.02.2019 року, з участю позивача та представників сторін.

Позов обґрунтовано тим, що 19.12.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області ДАБІ України ОСОБА_3 стосовно позивача винесена постанова № 181/24/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП. Позивач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною, оскільки стосується події самочинного будівництва, котра мала місце у період з 2000-2006 років. Зазначає, що про таку подію самочинного будівництва відповідачу стало відомо ще у 2011 році, під час проведення перевірки, за наслідками котрої у подальшому було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення та постанову у справі про адміністративне правопорушення від 28.02.2012 року, якою позивача визнано винним за ч. 1 ст. 96 КУпАП і накладення адміністративне стягнення у виді штрафу. Разом з тим, постановою Сколівського районного суду Львівської області у справі № 1320/17/2012, провадження № 2-а/1320/37/2012, зазначену постанову визнано протиправною та скасовано, із вмотивуванням пропуску строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Оскільки провадження у справі відносно позивача залишалося незакритим, відповідачем 03.06.2015 року винесено постанову № 27/2/15-з про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 96 КУпАП, однак не на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, тобто за закінчення строків накладення адміністративного стягнення, а на підстав п. 8 ст. 247 КУпАП, тобто наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.Хоча позивач й усвідомлював неправильність такої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, однак з відповідним позовом про її скасування до суду не звертався. Натомість, з таким позовом до суду звернувся ОСОБА_4 як особа, за чиєю скаргою проводилась повторно перевірка щодо здійснення позивачем самочинного будівництва упродовж 2000-2006 років, за результатами розгляду котрого рішенням Сколівського районного суду Львівської області у справі № 453/946/15-ц, провадження № 2-а/453/1/18, зазначену постанову визнано протиправною та скасовано, із відправленням справи на новий розгляд. На новому розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 96 КУпАП відповідач, замість того, щоб нарешті виконати вказівку суду і закрити провадженні цій справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, тобто за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, всупереч відповідним положенням ст. 38 КУпАП, прийняв оскаржувану постанову, котрою наклав на позивача стягнення у виді штрафу. Відтак, позивач стверджує, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області ОСОБА_3, приймаючи рішення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, діяв за відсутності для цього підстав та у спосіб, який не передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, статтями 245, 247, 280 КУпАП, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України. Просить на підставі ст. ст. 287-289 КУпАП позов задовольнити.

У поданому 18.01.2019 року відзиві на позовну заяву належно уповноважений представник відповідача ОСОБА_5 вважає поданий позов безпідставним, а доводи викладені у ньому необґрунтованими згідно вимог чинного законодавства, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю. Зазначає, що у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, оскільки він здійснив самочинне будівництво у виді реконструкції належної йому квартири АДРЕСА_1, з прибудовою кухні з санвузлом та коридору, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, як це було передбачено Законом України «Про планування та забудову територій», що діяв станом на дату виявлення такої самочинної забудови (2011 рік). Хоча мова йде про самочинне будівництво, здійснене позивачем у період з 2000 по 2006 роки і його виявлення у 2011 році, однак, на переконання відповідача, строк накладення адміністративного стягнення слід рахувати не з дати виявлення такого правопорушення, а з дати набрання законної сили рішенням Сколівського районного суду Львівської області у справі № 453/946/15-ц, провадження № 2-а/453/1/18, котрим визнано протиправною та скасовано постанову відповідача про закриття провадження у справі відносно позивача, із відправленням справи на новий розгляд, який, станом на дату винесення оскаржуваної постанови не сплив. Відповідач стверджує, що суд сам вправі був вирішити питання про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, однак цього не зробив, а відправив справу на новий розгляд, очевидно для прийняття рішення по суті і накладення штрафу на позивача, що і було зроблено відповідачем. За таких обставин відповідач переконаний, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області ОСОБА_6, виносячи 19.12.2018 року, тобто після набрання вказаним рішенням Сколівського районного суду Львівської області законної сили, оскаржувану постанову відносно позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП, діяв у передбачений законом спосіб та дійшов вірного висновку про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу.

Позивач своїм правом, передбаченим ст. 163 КАС України на подання суду відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, де б міг викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, не скористався.

Позивач та його уповноважений представник – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні поданий адміністративний позов підтримали повністю, просили його задовольнити.

Представник відповідача – головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області ОСОБА_3 у судове засідання щодо розгляду справи по суті з’явився, просив у позові відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області, винесеною 31.05.2012 року у справі № 1320/17/2012, провадження № 2-а/1320/37/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника інспекції ДАБК у Львівській області ОСОБА_7, з участю осіб, які не брали участі у справі – ОСОБА_4 та ДАБІ України (які подали апеляційну та касаційні скарги) про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, котра залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 року та постановою Верховного Суду від 04.10.2018 року у цій справі, визнано протиправною та скасовано постанову від 28.02.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.. При прийнятті судом вищевказаної постанови питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 96 КУпАП не вирішувалось, оскільки суд, станом на дату винесення такої постанови, не був наділений відповідними повноваженнями.

Зазначеними судовими рішенням трьох інстанцій в одній адміністративній справі встановлено, що 27.02.2012 за зверненням Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області Інспекцією ДАБІ у Львівській області у АДРЕСА_2 проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, результати якої зафіксовані у акті та протоколі про адміністративне правопорушення № 24/4-пз. Згідно вказаного акта та протоколу, під час перевірки встановлено, що у 2000 році ОСОБА_1 провів добудову веранди, яку у 2006 році переобладнав у кухню та санвузол, без погодження проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території» та ст.ст. 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність». Це підтверджується і технічним паспортом квартири АДРЕСА_3, складеного 26.02.2007 КП ЛОР «Стрийське МБТІ», який містить спірні перебудови, а також копією постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2015 по справі № 2а-250/12/1370 (набрала законної сили 29.10.2012 року), якою встановлено, що на час придбання ОСОБА_4 14.12.2007 квартири № 11 у вказаному вище будинку, добудова частини житлового будинку ОСОБА_1 уже була проведена. Про здійснення цієї добудови Інспекції ДАБК у Львівській області було відомо ще у квітні 2011 року, що підтверджується її листом від 23.04.2011 № 7/13-06-2452, у якому така повідомляла адвокату ОСОБА_9, що проектна документація на переобладнання та добудову квартири АДРЕСА_4 відсутня та дозвіл не видавався. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 цу цій справі, суд виходив з того, що позивача 28.02.2012 року протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки на час винесення постанови від 28.02.2012 року закінчився визначений ч. 1 ст. 38 КУпАП строк, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.

Отже, вже станом на дату винесення Сколівським районним судом Львівської області постанови від 31.05.2012 року у справі № 1320/17/2012, провадження № 2-а/1320/37/2012, було констатовано закінчення строку, визначеного ч. 1 ст. 38 КУпАП, для можливості притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, враховуючи те, що вищевказаним рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили і яким встановлені обставини щодо особи – ОСОБА_1, котрий брав участь у цій справі та бере участь у даній справі, а саме обставинищодо закінчення строку, визначеного ч. 1 ст. 38 КУпАП, для можливості притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення, такі обставини, в силу ст. 78 КАС України, при розгляді даної справи доказуванню не підлягають.

Як уже йщлося вище, питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 96 КУпАП судом при прийнятті постанови 31.05.2012 року не вирішувалось, у зв’язку з чим, таке питання, у межах наданих повноважень, було вирішене директором Департаменту ДАБІ у Львівській області ОСОБА_10 03.06.2015 року шляхом прийняття постанови № 24/2/15-з про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Встановлено, що оскільки справа була закрита на підставі п. 8 ст. 247 КУпАП, тобто у зв’язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, а не на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, тобто у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, то рішенням Сколівського районного суду Львівської області, ухваленим 03.10.2018 року у справі № 453/946/15-а, провадження № 2-а/453/1/18, за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ДАБІ України, з участю третьої особи – ОСОБА_1, про скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, котре набрало законної сили, згадана вище постанова була визнана протиправною та скасована, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 96 КУпАП була надіслана судом на новий розгляд, для прийняття рішення з урахуванням постанови Сколівського районного суду Львівської області, винесеної 31.05.2012 року у справі № 1320/17/2012, провадження № 2-а/1320/37/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника інспекції ДАБК у Львівській області ОСОБА_7, з участю осіб, які не брали участі у справі – ОСОБА_4 та ДАБІ України (які подали апеляційну та касаційні скарги) про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, тобто закінчення на момент розгляду такої справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Разом з тим, при новому розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 96 КУпАП головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області ОСОБА_3 19.12.2018 року, постанова Сколівського районного суду Львівської області, винесена 31.05.2012 року у справі № 1320/17/2012, провадження № 2-а/1320/37/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника інспекції ДАБК у Львівській області ОСОБА_7, з участю осіб, які не брали участі у справі – ОСОБА_4 та ДАБІ України (які подали апеляційну та касаційні скарги) про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, знову не була врахована, так як на позивача накладено стягнення у виді штрафу, з порушенням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і накладення адміністративного стягнення.

Суд звертає увагу на те, що з’ясовуючи при новому розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача обставини, які мають значення для накладення адміністративного стягнення, відповідачем не враховано положень ст. 38 КУпАП.

Так, в силу ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Порушення, вчинене позивачем, тривало у часі з 2000 року по 2006 рік, тобто до припинення будівельних робіт і було виявлене відповідачем ще у 2011 році. Натомість, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача винесена 19.12.2018 року, тобто більш як через сім років з дня його виявлення, а, отже після закінчення на момент розгляду справи строку, передбаченого ч. 1 ст. 38 КУпАП.

У свою чергу, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, в силу п. 7 ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 № 181/24/18-ф/пз, винесену 19.12.2018 року відносно позивача у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, котрою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Зважаючи на те, що згідно з ч. 5 ст. 288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору, судові витрати за розгляд справи слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-78, 90, 229, 241-246, 250, 257-258, 262, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 № 181/24/18-ф/пз, винесену 19.12.2018 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, котрою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване місце проживання: 82600, АДРЕСА_5; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області; місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37471912.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 22 лютого 2019 року.