Ухвала суду № 80076451, 15.02.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/997/17

Провадження № 4-с/444/2/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 М у виконавчому провадженні № 56424041 з примусового виконання виконавчого листа № 444/997/17, виданого Жовківським районним судом Львівської області 11.05.2018 року, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 М та начальника Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 56424041 з примусового виконання виконавчого листа № 444/997/17, виданого Жовківським районним судом Львівської області 11.05.2018 року.

Скаргу мотивує тим, що Жовківським районним судом Львівської області 11.05.2018 року видано виконавчий лист № 444/997/17 про зміну розміру аліментів та стягнуто з нього, ОСОБА_1, аліменти у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь їх матері ОСОБА_6 в розмірі по 888 грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття, який поданий до виконання в органи державної виконавчої служби.

Стверджує, що по даному виконавчому листу 18.05.2018 року відкрито виконавче провадження № 6424041.

23.11.2018 року він отримав постанови Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 07.11.2018 року, якими встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві полювання, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами смертельної дії, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холощеною зброєю, у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 444/997/17, виданого Жовківським районним судом 11.05.2018 року.

Стверджує, що згідно відомостей вищевказаних постанов заборгованість зі сплати аліментів за період з 02.04.2018 року по 01.11.2018 року становить 13 984,00 грн.

Про неможливість в повній мірі сплачувати аліменти ним неодноразові повідомлялось Жовківський районний відділ ДВС Головного територіального управлінні юстиції у Львівській області у зв’язку із важким матеріальним становищем та надавалися відповідні підтверджуючі документи, однак незважаючи на його фінансовий стан, в тому числі неповернута позика 435 000 грн. згідно Договору позики від 22.12.2016 року, вважає, що Жовківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 07.11.2018 року винесені завідомо незаконні постанови, які грубо порушують його конституційні права та свободи.

Звертає увагу, що ним добровільно сплачувались аліменти по мірі можливості, враховуючи дохід, а саме 27.04.2018 року - 400 грн., 05.06.2018 року- 300 грн., 06.07.2018 року- 400 грн., 02.08.2018 року - 300 грн., 29.08.2018 року - 300 грн., 10.10.2018 року - 300 грн., а невиконання аліментного обов'язку в повному обсязі зумовлено обставинами, які мають істотне значення, з яких вбачається, що він з 02.04.2018 року по 24.10.2018 року постійно перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний, отримував виплату по безробіттю (відповідно до довідки Жовківської філії Львівського обласного центру зайнятості від 02.10.2018 року № 499 зареєстрований як безробітний в Жовківській філії Львівського обласного центру зайнятості з 09.02.2018 року, має дохід (заробіток) за період з 01 квітня по 24 жовтня 2018 року 842 грн. 32 коп., з якого має сплачувати аліменти на утримання трьох дітей в розмірі по 888 грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вважає, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок того, що його дохід недостатній для сплати встановленого розміру аліментів на трьох дітей і складає суму, яка в 19 разів більша ніж частка доходу (заробітку) платника аліментів.

Крім того зазначає, що 07.11.2018 року він звернувся до Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області із заявою про звернення стягнення на його майно, що перебуває в інших осіб по виконанні вищевказаного виконавчого провадження № 56424041 про стягнення з нього аліментів.

Стверджує, що державним виконавцем було порушено порядок накладення стягнень на боржника у зв’язку з невиконанням ним рішення суду про стягнення аліментів. Так, в першу чергу звертається стягнення на грошові кошти боржника, після чого на його заробітну плату, а потім- майно. При цьому в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про вчинення державним виконавцем відповідних дій для задоволення вимог стягувача, а саме щодо наявності чи відсутності коштів на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Зазначає, що як вбачається із його заяви про звернення стягнення на його майно, яке знаходиться в інших осіб, він просить державного виконавця в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст. 53 звернути стягнення на майно, яке достатнє для задоволення потреб стягувача, однак державний виконавець порушує вимоги Закону і не виконує належно свої посадові обов’язки, не звертає стягнення та безпідставно виносить постанови, які порушують його конституційні права, свободи та законні інтереси, а також становлять загрозу подальшого невиконання судового рішення про стягнення з нього аліментів.

Окрім того, вказує, що як вбачається з квитанції № 263 від 22.11.2018 року, ним на даний час сплачуються аліменти в повній мірі згідно рішення суду.

З урахуванням наведених обставин вважає, що вищевказані постанови Жовківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області ВП № 56424041 від 07.11.2018 року підлягають скасуванню як передчасні та такі, що винесені з порушенням вимог закону.

Учасники в судове засідання не з’явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином.

В той же час скаржник ОСОБА_1, який є боржником у виконавчому провадженні, подав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із службовим відрядженням у м. Хмельницький, Хмельницької області, що підтверджується листом Департаменту спеціальної підготовки та кінологічного забезпечення ДФС України від 31.01.2019 року № 100/93-93-41, а також наказом Закарпатської митниці ДФС про відрядження в м. Хмельницький. Просить відкласти розгляд справи не раніше 29.03.2019 року про що повідомити його завчасно.

Представник стягувача ОСОБА_6- ОСОБА_7 подав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі сторони стягувача.

Крім того подав заперечення на скаргу ОСОБА_1, яке мотивує тим, що станом на 01.12.2018 р. заборгованість із сплати аліментів становить 25471,00 грн., що підтверджується листом ГТУЮ у Львівській області. У вказаному листі також детально розписано, які дії вчинялися державним виконавцем з метою стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Звертає увагу, що заборгованість із сплати аліментів ОСОБА_1 є ще з 2010 року, яку ОСОБА_1 так і не сплатив по цей час.

Зазначає, що Сімейний кодекс України не ставить в залежність наявність доходу в батька до обов’язку утримання ним своїх дітей.

Крім того про достатній майновий стан свідчить і придбання відповідачем будинку за адресою: м. Жовква, вул. Миру, 14 за грошові кошти в сумі близько 400000,00 грн. Ця обставина свідчить про зміну майнового стану відповідача в сторону його покращення. Також цей факт свідчить про те, що відповідач є достатньо заможною і забезпеченою людиною, проте приховує свої доходи для того, щоб уникнути сплати аліментів.

Стверджує, що ОСОБА_1 вводить в оману суд, вказуючи, що в нього на цей час є заборгованість в сумі 435000,00 грн. плюс нараховані відсотки та пеня. Проте близько 350000,00 грн. з суми оплаченої відповідачем за купівлю будинку за адресою: м. Жовква, вул. Миру, 14, була ж йому і повернута виконавчою службою, оскільки він був стягувачем по цьому ж виконавчому провадженню. Ця обставина свідчить про свідоме намагання останнього ввести суд в оману щодо дійсних фактів справи.

Вважає, що подана ОСОБА_1 скарга не містить жодного обгрунтування наявності в нього підстав для застосування п. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», і відповідно неможливості застосування до нього обмежень у праві користування транспортним засобом.

Звертає увагу суду, що вказані обмеження прав боржника застосовуються державним виконавцем як засіб впливу щодо недобросовісного платника аліментів, який має заборгованість з їх сплати більше ніж сукупний розмір в чотири місяці. При цьому цей засіб є найбільш дієвим, адже він вже дозволив сплатити боржникові аліменти в листопаді 2018 року в значно більшому розмірі та який практично дорівнює місячному розміру аліментів.

Щодо доводів скаржника про те, що державний виконавець в першу чергу повинен звертати стягнення на майно боржника, то такі не заслуговують на увагу і вибір способу стягнення не впливає на застосування передбачених ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» заходів впливу на боржника.

Також зазначає, що стягувач навіть за листопад 2018 року не заплатив аліменти в повному обсязі, а лише в сумі 2650,00 грн, тоді як сума аліментів за місяць складає 2916,00 грн., оскільки прожитковий мінімум для дитини в листопаді 2018 р. становив 1944,00 грн.

Крім цього, як відомо стягувачу, ОСОБА_6 в кінці 2018 року боржник був працевлаштований на роботу в ТзОВ "Агрофірма "Еко Садиба", проте це не вплинуло на сплату ним заборгованості по аліментах. А тому вважає скаргу необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 подала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності. При вирішенні скарги просить врахувати подане нею заперечення.

Дане заперечення мотивоване тим, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 05.10.2017 року у справі № 444/997/17 змінено розмір аліментів та вирішено стягувати із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь їх матері ОСОБА_6 в розмірі по 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту набрання законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Постановою Апеляційного суду Львівської області № 444/997/17 від 02.04.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05.10.2017 року без змін.

Зазначає, що у зв’язку із невиконанням ОСОБА_1 рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05.10.2017 р. ОСОБА_6 17.05.2018 р. на адресу Жовківського РВ ДВС подано заяву про примусове виконання виконавчого листа, виданого 11.05.2018 р. Жовківським районним судом Львівської області у справі № 444/997/17.

18.05.2018 року державним виконавцем Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56424041, копію якої скеровано сторонам до відома та виконання. Разом із постановою про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника скеровано розрахунок заборгованості по аліментах, яка станом на 18.05.2018 р. становила 9 561,00 грн.

Дана сума заборгованості складалась із суми заборгованості по цьому ж виконавчому провадженні №56424041, а також із суми заборгованості по виконавчому провадженні №51593931 щодо примусового виконання виконавчого листа Жовківського районного суду Львівської області №444/1554/15-ц від 23.06.2016 р. про стягнення аліментів із ОСОБА_1 в розмірі 810 грн., тобто до зміни їхнього розміру.

Зазначає, що 21.09.2018 року на адресу Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області надійшло звернення представника стягувача, в якому зазначалось про те, що станом на 21.09.2018 року існує заборгованість зі сплати аліментів понад шість місяців, у зв’язку із чим заявник просив вжити заходів щодо стягнення аліментів, а також заходів, передбачених ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження». 10.10.2018 року на адресу Відділу надійшла заява боржника, в якій останній повідомив державного виконавця про те, що ним в період квітень-серпень 2018 р. сплачено аліментів на загальну суму 1700,00 грн.

В той же час звертає увагу, що згідно виконавчого листа Жовківського районного суду Львівської області № 444/997/17 від 11.05.2018 р. із ОСОБА_1, слід стягувати аліменти в розмірі по 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Таким чином станом на 07.11.2018 р. через неналежне виконання боржником судового рішення, а також сплати аліментів в розмірі значно меншому, ніж встановлений судовим рішенням, утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму платежів за чотири місяці.

Державний виконавець зазначає, що враховуючи норми ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" нею були винесені мотивовані постанови, які скеровані сторонам для відома, відповідним установам до виконання.

Всі доводи скаржника у скарзі вважає надуманими, такими, що вводять суд в оману, оскільки твердження скаржника про те, що заборгованість виникла через його ніби-то недостатні доходи не заслуговують на увагу та є безпідставними, зважаючи на імперативну норму ст. 180 СК України.

Також зазначає, що скаржник вводить свідомо суд в оману щодо відсутності у нього достатніх коштів, оскільки у Жовківському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області перебувало зведене виконавче провадження про стягнення коштів із ОСОБА_8 в користь ОСОБА_1, до складу якого входили виконавче провадження № 47594810 із примусового виконання виконавчого листа Жовківського районного суду Львівської області № 444/2702/14-ц від 14.05.2015 року про стягнення із ОСОБА_8 150490,00 грн. на користь ОСОБА_1, виконавче провадження № 51513427 із примусового виконання виконавчого листа Жовківського районного суду Львівської області № 444/680/16-ц від 21.06.2016 року про стягнення із ОСОБА_8 ОСОБА_7 142258,23 грн. на користь ОСОБА_1.

В рамках зведеного виконавчого провадження реалізоване майно боржника, а саме житловий будинок загальною площею 75,5 кв.м. з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Жовква, вул. Миру, 14.

Згідно Протоколу проведення електронних торгів № 220905 , сформованого 16.12.2016 р. ДП «СЕТАМ» переможцем торгів визнано ОСОБА_1, який придбав дане майно за ціною 376 247,02 грн.

Окрім цього ОСОБА_1 як стягувачу платіжними дорученнями № 3645 від 28.12.2016 р. та № 3646 від 28.12.2016 р. перераховано кошти на загальну суму 289 863 грн.

Таким чином ОСОБА_1, будучи стягувачем у виконавчому провадженні, набув право власності на житловий будинок загальною площею 75,5 кв.м. з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Миру, 14 та отримав внаслідок реалізації кошти в сумі 289 863 грн.

З огляду на викладене твердження ОСОБА_1 про важке матеріальне становище, яке заважає йому сплатити аліменти виглядає, як мінімум, сумнівно.

Крім того стверджує, що державним виконавцем зроблено запити для встановлення майна боржника, відкритих рахунків боржника та джерел отримання ним доходів, однак будь-яка інформація відсутня.

Звернути ж стягнення на набуте ОСОБА_1 нерухоме майно не вбачається можливим в силу обмежень, встановлених ч. 7 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».

Стверджує, що станом на 07.11.2018 р. сукупний розмір заборгованості скаржника перевищував суму платежі за чотири місяці, це змусило державного виконавця вживати заходів примусового характеру, визначених Законом.

Звертає увагу суду на той факт, що застування заходів, передбачених ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачає факту ухилення боржника від сплати аліментів, а лише наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, що є різними поняттями по своїй суті.

Вказує, що разом з цим важке матеріальне становище» ОСОБА_1 не завадило йому віднайти кошти для надання їх у позику гр. ОСОБА_8, а згодом віднайти додаткову суму для придбання нерухомого майна вказаної особи.

Просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відповідністі до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Водночас, як встановлено ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом неодноразово відкладався розгляд справи у зв’язку із клопотанням скаржника для дотримання його прав.

Однак систематичність клопотань про відкладення судових засідань зі сторони скаржника свідчить про зловживання своїми правами.

Суд враховує межі розумності, а також і права інших учасників справи, а тому вважає, що клопотання скаржника про чергове відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Так як неявка боржника (скаржника) не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності та відсутності стягувача, її представника та державного виконавця, зважаючи на подані ними заяви.

Крім того, на переконання суду, у матеріалах справи є достатньо доказів для її правильного вирішення.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з’явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 55, 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, а згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положенням статей 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язано державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

06.02.2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким внесено зміни до ряду законодавчих актів, в тому числі і в Закон України «Про виконавче провадження». Зокрема посилено відповідальність платників аліментів у разі допущення заборгованості, введено відповідні заходи та порядок їх застосування, з наданням відповідних повноважень державному виконавцю.

З матеріалів справи №444/997/17 та з наданої на виконання ухвали суду державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження № 56424041 вбачається, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 05.10.2017 року у справі № 444/997/17 змінено розмір аліментів та вирішено стягувати із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь їх матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі по 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту набрання законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області № 444/997/17 від 02.04.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05.10.2017 р. без змін.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Стягувачем ОСОБА_6 17.05.2018 р. на адресу Жовківського РВ ДВС подано заяву про примусове виконання виконавчого листа, виданого 11.05.2018 року Жовківським районним судом Львівської області у справі № 444/997/17.

18.05.2018 року державним виконавцем Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56424041, копію якої скеровано сторонам до відома та виконання. Разом із постановою про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника скеровано розрахунок заборгованості по аліментах, яка станом на 18.05.2018 р. становила 9 561,00 грн.

Дана сума заборгованості складалась із суми заборгованості по цьому ж виконавчому провадженні №56424041, а також із суми заборгованості по виконавчому провадженні №51593931 щодо примусового виконання виконавчого листа Жовківського районного суду Львівської області №444/1554/15-ц від 23.06.2016 р. про стягнення аліментів із ОСОБА_1 в розмірі 810 грн., тобто до зміни їхнього розміру.

21.09.2018 року на адресу Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області надійшло звернення представника стягувача ОСОБА_6- ОСОБА_7, в якому зазначалось про те, що станом на 21.09.2018 року існує заборгованість зі сплати аліментів понад шість місяців, у зв’язку із чим заявник просив вжити заходів щодо стягнення аліментів, а також заходів, передбачених ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження». 10.10.2018 року на адресу Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області надійшла заява боржника, в якій останній повідомив державного виконавця про те, що ним в період квітень-серпень 2018 р. сплачено аліментів на загальну суму 1700,00 грн.

В той же час слід звернути увагу, що згідно виконавчого листа Жовківського районного суду Львівської області № 444/997/17 від 11.05.2018 р. із ОСОБА_1 слід стягувати аліменти в розмірі по 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Станом на 07.11.2018 р. через неналежне виконання боржником судового рішення, а також сплати аліментів в розмірі значно меншому, ніж встановлений судовим рішенням, утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за чотири місяці.

Згідно ч. 9 ст. 71 Закону України " Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, а саме розрахунку заборгованості по аліментах від 01.11.2018 року, боржник ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 16658 грн. 50 коп., тобто сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.

Статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено частиною четвертою, відповідно до якої строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Виходячи із змісту наведеної правової норми, у випадку виникнення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, закон зобов'язує державного виконавця виносити постанови про тимчасові обмеження зазначених прав боржника.

Разом з тим, відповідно до ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Отже у разі незгоди боржника із застосованим до нього тимчасовим обмеженням у праві керувати транспортними засобами, він має довести в суді наявність хоча б однієї з вищезазначених підстав.

Всупереч цьому боржником ОСОБА_1 не наведено жодної із підстав, яка б обмежувала право державного виконавця на обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З відповідей, які надійшли державному виконавцеві на запити, встановлено, що боржник ОСОБА_1 пенсію не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, будь-якого іншого доходу не отримує, рахунків, відкритих фізичними особами-підприємцями немає, рухоме майно на праві власності не зареєстровано.

Скаржником ОСОБА_1 не надано доказів на спростування наявної у нього заборгованості зі сплати аліментів. Також не надано до суду доказів неможливості застосувань тимчасових обмежень боржника у відповідності до п. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання боржника на те, що він не ухиляється від свого обов'язку утримувати дітей, а має на це поважні причини, а саме відсутність доходу, а як наслідок відсутність, на його думку, підстав для вжиття заходів обмеження не приймаються судом до уваги, оскільки ознака ухилення боржника від виконання рішення суду по сплаті аліментів не має значення у даній справі. Підставою винесення постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», є саме наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.

Доводи боржника ОСОБА_1 про те, що оскаржувані постанови державного виконавця порушують його конституційні права, спростовуються вимогами закону. Тимчасові обмежувальні заходи, вжиті державним виконавцем 07.11.2018 року на підставі ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не посилюють відповідальність, а вдосконалюють порядок примусового стягнення, спрямовані на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів з метою зменшення розміру їх заборгованості, забезпечення захисту інтересів та належного утримання осіб, які їх отримують.

Щодо наявності чи відсутності доходів, необхідних для сплати аліментів у боржника, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Дана норма є імперативною та не може бути порушеною, крім випадків, передбачених ст. 188 Сімейного кодексу України.

Під час розгляду скарги боржником на адресу суду не подано жодного доказу, який би свідчив про звільнення його від обов’язку утримувати дітей.

Крім того слід додатково зазначити, що законодавцем в жодному нормативно-правовому акті не поставлено обов’язок утримання дітей в залежність від наявності доходів того з батьків, хто зобов’язаний утримувати дітей.

Щодо звернення стягнення на майно ОСОБА_1, яке перебуває в третіх осіб, то слід зазначити, що у матеріалах виконавчого провадження та скаржником до скарги не долучено жодних належних правовстановлюючих документів, які б свідчили, зокрема, що пиломатеріали, які знаходяться за адресою: с. Гійче, вул. Шевченка, 105, Жовківського району Львівської області в будинковолодінні ОСОБА_9 належать саме ОСОБА_1

Зазначені вище обставини свідчать про те, що у боржника є заборгованість по сплаті аліментів. У зв’язку з цим і здійснюється примусове виконання, під час якого державним виконавцем застосовано заходи виконання рішення суду.

У зв'язку з викладеним суд вважає помилковим доводи скарги про незаконність оскаржуваних постанов.

Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обмежень щодо застосування до боржника тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у праві полювання.

Отже ОСОБА_1 не доведено жодними належними та допустимими доказами факту порушення державним виконавцем п. 10 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неможливості застосування до нього тимчасового обмеження у праві керувати транспортними засобами.

Щодо доводів скарги про відсутність факту ухилення, то вони є безпідставними, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, наявних в ній доказах в їх сукупності та вимогах закону, а відтак не впливають на правомірність дій державного виконавця.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд вважає, що державний виконавець Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 під час здійснення виконавчого провадження вжила заходів для захисту прав стягувача, а тому суд не вбачає підстав для визнання неправомірними та скасування оскаржуваних постанов.

Згідно ч. 1-3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, оцінюючи повно та всебічно докази у справи, надавши всім доводам викладеним в скарзі належну правову оцінку, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити, так як оскаржувані постанови державного виконавця прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, судом під час розгляду справи не встановлено порушення прав скаржника.

Керуючись ст. ст. 353, 447- 451 ЦПК України, ч. 4 ст. 11, ч. 9, 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення, дії державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 56424041 з примусового виконання виконавчого листа № 444/997/17, виданого Жовківським районним судом Львівської області 11.05.2018 року, а саме про: визнання неправомірними дій державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 відносно виконання виконавчого листа № 444/997/17, виданого 11.05.2018 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення аліментів, визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 від 07.11.2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про тимчасове обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 56424041 з примусового виконання виконавчого листа № 444/997/17, виданого Жовківським районним судом Львівської області 11.05.2018 року - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи- для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення, проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя: Зеліско Р. Й.