Ухвала суду № 80076082, 15.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1074/19

Провадження № 2/461/552/19

УХВАЛА

15.02.2019 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Галицький відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з підстав викладених у фабулі позову.

Разом із подачею позовної заяви позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження №57679714 по виконанню виконавчого напису №12545, вчиненого 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.12.2011 року у розмірі 128361,30 грн. Мотивуючи її тим, що предмет позову у даній справі є взаємопов’язаний із способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернуся до суду. Просить заяву задоволити.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз'ясненням п. 10 зазначеної постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При цьому процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду, позивач належним чином вказав причини, у зв'язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтував існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Виходячи зі змісту та розміру позовних вимог, співрозмірності вимог заяви, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв’язок між заявленими вимогами та способом забезпечення позову, а тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 81, 149-151, 259-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.

Зупинити виконавче провадження №57679714 по виконанню виконавчого напису №12545, вчиненого 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.12.2011 року у розмірі 128361,30 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.Р. Юрків