Ухвала суду № 80071868, 13.02.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

13.02.2019

№ 642/2/18

1-кп/642/258/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів: головуючого судді Бородіної О.В., суддів: Ольховського Є.Б., Євтіфієва В.М., за участю секретаря Буряковської К.Є., прокурора Шевченко В.О., захисників обвинуваченого Литвиненко А.А., Залеської А.А., обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42017220000001464 від 21.12.2017 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, фізична особа підприємець, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

До Ленінського районного суду м.Харкова надійшло 10.12.2018 року клопотання від обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу.

Відповідно до ухвали від 29.11.2017 року слідчого судді Червонорзаводського районного суду м.Харкова у справі 642/5885/17,щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 134720 гривень, а також покладено обов*язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.;2) не відлучатися із Харківської області без дозволу слідчого, суду;3)повідомляти слідчого, суду про зміну свого місця проживання та місця роботи;4)у4тримуватись від спілкування з особами, визначеними слідчим ;5)здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та , у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в*їзд в Україну. Сума застави була сплачена.

Посилаючись, на ст.177 КПК України, відповідно до якою, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

До ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Та обвинувачений вважає, що застосований запобіжний захід щодо нього, не виконує жодної своєї функції, а лише обмежує його права, щодо свободи пересування та можливості заробляти грошові кошти для утримання малолітньої дитини.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засідання підтримав своє клопотання, та просив задовольнити, скасувати запобіжний захід обраний 29.11.2017 р.

Захисник Залеська А.С. також підтримала клопотання ОСОБА_3, та зазначела, що обвинувачений не порушував вимоги, та сумлінно виконував обов*язки покладені на нього.

Захисник Литвиненко А.А. підтримала у судовому засідання клопотання ОСОБА_3, повідомила, що у ОСОБА_3 на утриманні знаходиться малолітня дитини ОСОБА_5, та у Грузії проживає рідний батько , через стан здоровья батько не має змоги приїзджати до України, такоє в осени померла бабуся, яка постійно проживала у Грузії, та ОСОБА_3 не мав можливості приїхати на похорон, з метою відвідування могили, а також вчинення всіх юридичних дій, необхідних для оформлення спадщини.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання про скасування запобіжного заходу , дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку про відмову у задоволені клопотання.

Згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно дост. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Санкція ч.4 ст.190 КК України, що інкримінована ОСОБА_3 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п»яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, тяжкість злочину, яке інкримінується обвинуваченому, а також та обставина, що розгляд кримінального провадження не завершений, дають підстави прийти до висновку про відсутність підстав для скасування запобіжного заходу у виді застави.

Належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, зокрема участь у судових засіданнях та явка за викликом суду, на що він та його захисники посилаються як на підставу для скасування запобіжного заходу, є по своїй суті метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, та свідчить про дієвість та достатність такого заходу, а тому не може бути самостійною підставою для скасування запобіжного заходу.

Нормами Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст.182 КК України, не передбачено обмеження строку дії у часі ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.1ст.182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Отже запобіжний захід у вигляді застави по своїй правовій суті є внесенням грошових коштів, а не виконанням певних обов'язків, які покладаються відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК Українина підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні відповідного запобіжного заходу.

Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачає, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

У своєму клопотанні обвинувачений посилається на обмеження його прав щодо свободи пересування у зв»язку із покладеними на нього обв»яками передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ст.194 КПК України обов*язки передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Як вже було зазначено, відповідно до ухвали від 29.11.2017 року слідчого судді Червонорзаводського районного суду м. Харкова щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 134720 гривень, а також покладено обов»язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.;2) не відлучатися із Харківської області без дозволу слідчого, суду;3)повідомляти слідчого, суду про зміну свого місця проживання та місця роботи;4)утримуватись від спілкування з особами, визначеними слідчим ;5)здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та , у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в»їзд в Україну.

З того часу термін дії опокладених обов»язків не продовжувався, клопотань прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України

не подавалось..

Отже, ухвала про застосування запобіжного заходу від 29.11.2017 року припинила свою дію в частині дії покладених обов'язків на ОСОБА_3.

За таких обставин посилання ОСОБА_3 щодо обмежень його прав покладеними обов»язками безпідставні.

Оскільки суд не вбачає підстав для скасування застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відсутні підстави для повернення суми застави, передбачені ч.7ст.182 КПК України, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.182, 183,п.6 ст.194, ст.199, 331, 376 КПКУкраїни, колегія суддів,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3. про скасування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42017220000001464 від 21.12.2017 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.В. Бородіна

Суддя: Є.Б.Ольховський

Суддя: В.М.Євтіфієв