Рішення № 80068229, 20.02.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/4333/18

Провадження № 2/204/320/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Невеселій К.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” суму страхового відшкодування у розмірі 22491 грн. 99 коп.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 жовтня 2017 року об 11 год. 50 хв. в місті Дніпро по вул.Юрія Савченка відбулася дожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ЗАЗ 110307», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volksvagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №203/4320/17 від 07 грудня 2017 року. В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Volksvagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2, який на момент ДТП був застрахований Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Українська страхова група” відповідно до договору добровільного страхування №28-0199-14-00050 від 18 лютого 2014 року. 23 жовтня 2017 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надав всі необхідні документи. Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Українська страхова група” на виконання умов Генерального договору добровільного страхування №28-0199-14-00050 від 18 лютого 2014 року, на підставі рахунку №КС00006986 від 26 жовтня 2017 року, страхового акту №ССКА-4704 від 08 листопада 2017 року, та розрахунку до нього, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 22491 грн. 99 коп., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №203/4320/17 від 07 грудня 2017 року, ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до ДТП 21 жовтня 2017 року та притягнено до адмістративної відповідальності у вигляді штрафу. Таким чином, до позивача, виплативши потерпілій стороні, на основі договору добровільного страхування страхове відшкодування, перейшло право вимоги до винної особи — відповідача, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач, представник відповідача, кожен окремо, заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Вислухавши заперечення відповідача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв’язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що 21 жовтня 2017 року об 11.50 годині, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110307, номерний знак 110307, рухаючись по пр. Пушкіна в м. Дніпрі, після проїзду перехрестя пр. Пушкіна та вул. ОСОБА_5, навпроти буд. 6б, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем «Volksvagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушила вимоги п. 13.1 ПДР України (арк.с.10)

Відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 340 грн. (арк.с.10). Доказів на спростування своєї вини ОСОБА_1 не надавала, свою вину під час розгляду справи про адміністративне правопорушення визнала в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-14-00050, укладеного між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» і ОСОБА_3, ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» взяло на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «Volksvagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (арк.с.4). Таким чином, відповідно до вказаного договору визначено, що пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є страховим випадком.

23 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (арк. с.5).

23 жовтня 2017 року ПАТ «СК «Українська страхова група» складено ОСОБА_2 огляду пошкодженого транспортного засобу, встановлено наявність пошкодження: кришки багажника, бампера 2 (арк.с.6).

Згідно з рахунком ТОВ «Гранд Авто» від 26 жовтня 2017 року № КС00006986 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volksvagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2, становить 23401 грн. 79 коп. (арк.с.7).

Відповідно до страхового ОСОБА_2 № ССКА – 4707 розмір страхового відшкодування, яке підлягає сплаті ОСОБА_3 за договором страхування № 28-0199 -14-00050 від 18 лютого 2014 року складає 22491 грн. 99 коп. (арк.с.9).

Як вбачається з платіжного доручення № 31432 від 08.11.2017 року ПАТ «СК «УСГ» перерахувало ОСОБА_3 страхове відшкодування 28-0199-14-00050 від 01.02.2017 стр. ОСОБА_2 ССКА -4704 від 07.11.2017 року в сумі 22491 грн. 99 коп. (арк.с.11).

Виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, ПАТ «СК «Українська страхова група» звернулося до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, до особи, відповідальної за завдані збитки.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України “Про страхування”).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша ст. 10 Закону України “Про страхування”).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).

Відповідно до ст.9 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб ЗАЗ 110307 забезпечено полісом обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0343492 від 05.05.2017 року, страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 100000 грн., сума франшизи 2000 грн. (арк.с.63).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик особи, яка завдала шкоду. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість особи, що завдала шкоди у передбаченому Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” порядку. Після такої виплати деліктне зобов’язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст.3 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у ст.38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об’єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України “Про страхування” до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов’язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов’язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов’язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тому, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Уклавши договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов’язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов’язку страхувальника, який завдав шкоди.

Такого правового висновку дійшла ОСОБА_6 Верховного Суду в Постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, відступивши від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

З огляду на принцип диспозитивності у цивільному процесі особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Таким чином, розглядаючи позов, саме в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих позивачем, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1, на користь ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” матеріальної шкоди в розмірі 22941, 99 грн. слід відмовити.

Проте, згідно п.12.1 ст.12 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Тому, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 2000 грн. франшизи, оскільки це передбачено полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0343492 від 05.05.2017 року (а.с.63).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст.ст.12,13,15,16,76-82,141,258,259,263-265,273, ЦПК України, ст.ст. 979, 980, 933, 1149 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” франшизу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар