Рішення № 80067419, 07.02.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3947/18

Провадження № 2/209/266/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 лютого 2019 року м. Кам'янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 25007, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є акціонерне товариство "Укрсоцбанк") заборгованості в загальній сумі 620177,77 доларів США, що виникла з договору невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 22 червня 2007 року між ним та АТ "Укрсоцбанк" був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 про надання кредитних коштів у розмірі 400000 доларів США. В листопаді 2018 року йому стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 31 жовтня 2017 року було вчинено виконавчий напис про стягнення з нього на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості в загальному розмірі 620177,77 доларів США. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 було відкрите виконавче провадження № 57643327, а 28 листопада 2018 року в рамках цього виконавчого провадження приватним виконавцем був здійснений опис та арешт належного йому нерухомого майна - автомийного комплексу за адресою: м. Кам'янське, вул. Широка, 5 "А", про що складено постанову від 28 листопада 2018 року. Вважає, що виконавчий напис від 31 жовтня 2017 року є незаконним та таким, що не підлягає виконанню за наступних підстав: Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов’язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Предметом доказування у цивільних справах даної категорії за загальним правилом є обставини, які свідчать про існування правових підстав для вчинення виконавчого напису, зокрема, існування у боржника відповідного боргу перед кредитором. Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Як вбачається з виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 31 жовтня 2017 року, стягнення здійснюється за період з 12 вересня 2016 року по 12 вересня 2017 року. Відповідно до п. 2.4. Договору про внесення змін № 6 від 24 липня 2013 року до договору невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року, сторони домовились, що погашення кредиту в сумі 297000 доларів США здійснюється позичальником не пізніше 23 листопада 2013 року. Тобто, 24 листопада 2013 року у АТ «Укрсоцбанк» з’явилось право вимоги щодо повернення кредиту в сумі 297000 доларів США, оскільки 23 листопада 2013 року було останнім днем повернення кредиту. Таким чином, на момент звернення банку до нотаріуса (31 жовтня 2017 року) минуло більше трьох років з моменту виникнення права вимоги у АТ «Укрсоцбанк» за договором №105/2-43-7 від 22 червня 2007 року до боржника, отже відповідачем порушено правила звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Вищевикладені обставини свідчать про відсутність правових умов, наявність яких у сукупності необхідна для вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення коштів. Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною і нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (якою, в свою чергу, вносилися зміни Переліку № 1172), зокрема, в частині кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями, тож починаючи з 22 лютого 2017 року нотаріуси не мають правових підстав для вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Відповідно до додатку № 1 до Договору про внесення змін № 6 від 24 липня 2013 року до договору невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року, сторони договору погодили графік погашення відстрочених до сплати процентів, який передбачає погашення процентів до червня 2022 року. Відповідно до умов п. 3.2.7. кредитного договору № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року, банк має право вимагати дострокового виконання позичальником всіх зобов’язань за цим договором, за письмовим повідомленням кредитора до позичальника, що має наслідком дострокове, протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора виконання позичальником всіх своїх зобов’язань за договором, а саме сплату процентів. Відповідачем зазначені вимоги кредитного договору № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року не виконані, будь-які повідомлення позивачу не направлялися, тож строк погашення заборгованості по процентах, визначений кредитним договором до червня 2022 року, не настав, проте оскаржуваним виконавчим написом з позивача запропоновано стягнути загальний залишок заборгованості за процентами, тобто всю залишкову суму за договором - без будь-яких підстав. Таким чином, у позивача відсутня безспірна заборгованість, відповідачем та нотаріусом порушені вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що відповідно є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню.

07 грудня 2018 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року відкладено підготовче судове засідання за заявою представника відповідача.

10.01.2019 року представник відповідача подав відзив на позов, у якому зазначив, що відповідачем на обґрунтування стягнення нотаріусу були подані всі необхідні документи, відповідно до вимог законодавства. Оскільки, відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 р. № 1172 у редакції від 22 лютого 2017 року стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Отже, позивач у порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надав належних доказів, щодо підтвердження позовних вимог.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року відкладено підготовче судове засідання у звязку з неявкою учасників процесу на 07.02.2019 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, письмово просили суд розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання нез'явився, письмово просив суд розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 причину неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлений належним чином

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 червня 2007 року між сторонами було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7, за умовами якого позивачу було надано кредит у розмірі 400000 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних за кредитом та комісій, з погашенням кредиту відповідно до графіку з терміном погашення не пізніше 21 червня 2017 року. На забезпечення виконання зобов’язань за договором № 105/2-43-7 від 22 червня 2007, між сторонами було укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано нежитлову будівлю, загальною площею 999,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам’янське), вул. Широка, 5«А». Ці обставини підтверджується копією договору № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року з додатками (а.с. 12-25).

Згідно договору від 24 липня 2013 року (а.с. 34-42) про внесення змін № 4 до договору невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року, повернення кредиту буде здійснюватися відповідно до графіку з терміном погашення не пізніше 22 червня 2022 року.

Згідно п. 2.4 договору від 24 липня 2013 року (а.с. 47) про внесення змін № 6 до договору невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року, сторони домовилися, що погашення кредиту в сумі 297000 доларів США здійснюється позичальником не пізніше 23 листопада 2013 року.

За заявою ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 31 жовтня 2017 року вчинив виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано стягнути на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла по договору невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2017 року, боржником за яким є ОСОБА_1, стягнення заборгованості проводиться за період з 12 вересня 2016 року по 12 вересня 2017 року, загальна сума заборгованості становить 620177,77 доларів США, що підтверджується копією виконавчого напису (а.с. 11).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Постановою Кабінета Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662, у редакції від 22 лютого 2017 року, було внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зокрема пунктом 2 було доповнено перелік після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту:

“Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.”.

Правова позиція судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17:

«З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

Проте не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.».

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що нотаріусом при вчиненні нотаріального напису не перевірено: безспірність заборгованості, дотримання строків для звернення стягувача до нотаріуса для захисту своїх прав, відправлення боржнику вимоги про усунення порушень боргових зобов’язань. Відповідачем до суду не надано жодного доказу на спростування цих обставин. Окрім того суд вважає, що між сторонами наявний спір щодо заборгованості за договором невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2017 року, тому виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 25007, є таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 25007, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є акціонерне товариство "Укрсоцбанк") заборгованості в загальній сумі 620177,77 доларів США, що виникла з договору невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 від 22 червня 2007 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 07 лютого 2019 року.

Суддя К.Л. Шендрик