Ухвала суду № 80066988, 18.01.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/20544/18

Провадження №2-з/200/2/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

18 січня 2019 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю., розглянувши матеріали заяву ОСОБА_1 керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, приватний нотаріус Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_7, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.01.2019 року позовну заяву Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

03.01.2019 року ОСОБА_1 керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 700238465221.

Також просить заборонити Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_1, загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 700238465221.

В обґрунтування заяви посилається на те, що предметом спору є оскарження договорів купівлі-продажу спірної квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння. Враховуючи обставини вибуття майна незаконним шляхом з комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, характер вчинюваних правочинів щодо цього майна протягом 2015 року, вжиття зазначених заходів забезпечення позову щодо спірної квартири є співмірним та пов’язаним з предметом спору та може забезпечити виконання судового рішення в разі винесення позитивного рішення суду у справі.

У зв’язку з вищевикладеним, невжиття заходів забезпечення позову безпосередньо призведе у майбутньому до неможливості виконання судового рішення.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз’яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у разі відчуження спірного майна третім особам, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Заходи зустрічного забезпечення позову у вказаній справі не підлягають застосуванню, оскільки підстави, зазначені в ч.3 ст.154 ЦПК України відносно позивача відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-18,149-150,153,154,157,270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, приватний нотаріус Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_7, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 700238465221.

Заборонити Шевченківському Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_1, загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 700238465221.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред’явлення ухвали до виконання 3 рік, до 18.01.2022 року.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також подальшому розгляду справи.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва