Рішення № 80066839, 20.02.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8402/18

(2/199/1354/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.02.2019 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Спаї В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Перетятько А.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Дніпро у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування, з урахуванням уточнених позовних вимог, посилаючись на те, що 15 серпня 2017 р. о 15:00 ОСОБА_2 у м. Дніпро на вул. Маршала Малиновського в районі будинку № 70а керував автомобілем НОМЕР_1, та, порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Автомобіль «Volkswagen Crafter» р/н НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до реєстраційного свідоцтва серія СХХ № 463641, виданого 23.09.2014 року.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2017 р. визнано винуватим ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова суду набрала законної сили.

Позивач зазначає, що діями ОСОБА_2 позивачу було завдано майнову шкоду у розмірі 72 825,47 грн. згідно висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку № 099/17 від 30 листопада 2017 р. судового експерта ОСОБА_4 Проте, вартість відновлювальних робіт та матеріалів, які необхідно використати для повного відновлювання автомобіля НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, становить 83878,00 грн. в т.ч. ПДВ згідно рахунка-фактури № Ж-479 від 31 серпня 2017 року, наданого ФОП ОСОБА_5

За підрахунками позивача загальний розмір завданої позивачу майнової шкоди становить 83878,00 грн.: станом на дату звернення до суду позивач не відновив пошкоджений автомобіль, оскільки не отримав жодних виплат ні від відповідача, ні від страхової компанії, а відновити його за власні кошти не вбачається можливості.

Також позивач вказує, що з моменту дорожньо-транспортної пригоди та по теперішній час позивач не має змоги користуватися своїм автомобілем, а саме не може його використовувати як у особистих справах, так і в справах, пов’язаних із заробітком. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситися, крім того, пошкодили улюблений автомобіль. Від такого стану та позбавлення позивача додаткового заробітку виникло нецільове використання сімейних грошей, в результаті чого постраждали, окрім позивача, і члени його родини, що призвело до розладу стосунків.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача матеріального збитку в розмірі 83 878,00 грн., відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2819,20 грн.

В судове засідання, в якому ухвалено судове рішення, позивач не з’явився, представник позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач не скористався правом брати участь в судових засіданнях, та в силу ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа не скористалася правом брати участь в судових засіданнях.

Суд, врахував заяву представника позивача та дослідивши докази, дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2018 р., яка набрала законної сили 19 вересня 2018 р., ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на правопорушника накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 11, 11 звор.).

Постановою судді встановлено, що 15 серпня 2017 року о 15:00 ОСОБА_2 у м. Дніпро на вул. Маршала Малиновського в районі будинку № 70а керував автомобілем НОМЕР_4, та, порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Автомобіль «Volkswagen Crafter» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до реєстраційного свідоцтва серія СХХ №463641, виданого 23.09.2014 року (а.с. 10).

Цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_6, застраховано в ПрАТ «Європейський Страховий Союз» на підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 2135720 терміном дії з 23.12.2016 по 22.12.2016.

Відповідно до висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля № 099/17 від 30 листопада 2017 року, складеного судовим експертом ОСОБА_4 (свідоцтво №571 від 26.10.2001, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_3, складає 72825,47 грн. (а.с.12-37).

Згідно рахунку-фактури №ЯК-479* від 31.08.2017 ФОП ОСОБА_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_7) вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_8 склала 83878,00 грн. (а.с.38).

Правовідносини виникли між учасниками справи із відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Розв’язуючи позовну вимогу, суд керується наступним.

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 6. ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ч.ч.1 та 2 ст. 509 ЦК зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу.

За загальним правилом, відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки — особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов’язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 11.07.2004 №1961-IV.

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 3), який визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 закону №1961-IV).

Згідно зі ст. 6 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст.ст. 9, 22—31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов’язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов’язком боржника — відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника — в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання — первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування — виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок щодо страхового відшкодування.

Відповідно до ст.511 ЦК України зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з ч.ч.1 та 4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування в деліктному зобов’язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань — деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов’язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди й цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов’язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі ст. 599 ЦК виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов’язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов’язку згідно зі ст.1194 ЦК — відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (стст.36, 37 закону №1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов’язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст. 1194 ЦК.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов’язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №754/1114/15-ц.

Оскільки вина відповідача у завданні шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (позивачу) встановлена постановою суду, та відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля склав суму у розмірі 83878,00 грн., то саме в зазначеному розмірі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача розмір матеріальної шкоди.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Що стосується вимоги позову про відшкодування моральної шкоди позивачу від адміністративного правопорушення особі, то, розв’язуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд погоджується із доводами позивача щодо того, що в результаті пошкодження належного йому майна відповідачем, він зазнав душевних страждань.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди з урахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин (неможливість використання автомобіля для особистих цілей та для цілей отримання прибутку, що викликає пригнічений стан, виникнення нецільового використання сімейних грошей) та характеру спричиненої моральної шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, для суду наявні підстави для стягнення на користь позивача з відповідача на відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, 10 000,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору, розв’язано у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 83/25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10, м. Луганськ, квартал Якіра, 4/14) на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 83 878 (вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 83/25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10, м. Луганськ, квартал Якіра, 4/14) на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 83/25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10, м. Луганськ, квартал Якіра, 4/14) судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

Дата складення повного судового рішення 25 лютого 2019.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї