Ухвала суду № 80065735, 18.01.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/758/410/19

Справа № 758/667/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2019 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Корнілова Ж.О. за участю секретаря Злобінця М.С., прокурора Сітара Д.В., захисника Коломійця С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського районного УП ГУ НП в м. Києві Смілянського А.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка офіційно не працює, не заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2018 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ст. 302 ч.2, 303 ч.2 КК України, та призначено їй покарання за ст. 302 ч. 2 КК України - 1 (один) рік 2 (два) місяці позбавлення волі; за ст. 303 ч. 2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського районного УП ГУ НП в м. Києві Смілянський А.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовує тим, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 303 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2018 № 42018101070000240.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 16.01.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України - у втягненні в заняття проституцією за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час у невстановленому місці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за попередньою змовою із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, вчиняла дії направлені на втягнення осіб в заняття проституцією.

ОСОБА_4, за попередньою домовленістю із ОСОБА_5, у невстановлений досудовий час та місці розмістили в друкованих та інтернет виданнях інформацію рекламного характеру про прийом на роботу дівчат в масажний салон «ІНФОРМАЦІЯ_9» для фактичного втягнення останніх у заняття проституцією.

Так, на початку грудня 2018 за адресою: АДРЕСА_1, з метою втягнення особи в заняття проституцією, ОСОБА_5, за попередньою домовленістю із ОСОБА_4, зустрілася з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та в ході співбесіди для прийому на роботу масажисткою в масажний салон «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомила умови роботи у вказаному салоні, а саме, що масаж необхідно робити у оголеному вигляді, збуджувати чоловіків дотиками оголеного тіла та рук до їх статевого члену, та потім шляхом мастурбації доводити їх до оргазму, сім'явипорскування, за що обіцяла ОСОБА_6 грошову винагороду від 30% до 40% зароблених коштів від розрахунку клієнта.

Крім цього, в жовтні 2018 за адресою: АДРЕСА_1, з метою втягнення особи в заняття проституцією, ОСОБА_5, за попередньою домовленістю із ОСОБА_4, зустрілася з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та в ході співбесіди для прийому на роботу масажисткою в масажний салон «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомила умови роботи у вказаному салоні, а саме, що масаж необхідно робити у оголеному вигляді, збуджувати чоловіків дотиками оголеного тіла та рук до їх статевого члену, та потім шляхом мастурбації доводити їх до оргазму, сім'явипорскування, за що обіцяла ОСОБА_7 грошову винагороду від 500 до 1800 гривень за один статевий акт.

Крім цього, в грудні 2018 за адресою: АДРЕСА_1, з метою втягнення особи в заняття проституцією, ОСОБА_5, за попередньою домовленістю із ОСОБА_4, зустрілася з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, та в ході співбесіди для прийому на роботу масажисткою в масажний салон «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомила умови роботи у вказаному салоні, а саме, що масаж необхідно робити у оголеному вигляді, збуджувати чоловіків дотиками оголеного тіла та рук до їх статевого члену, та потім шляхом мастурбації доводити їх до оргазму, сім'явипорскування, за що обіцяла ОСОБА_8. грошову винагороду від 30% до 40% зароблених коштів від розрахунку клієнта.

Крім цього, на початку грудня 2018 за адресою: АДРЕСА_1, з метою втягнення особи в заняття проституцією, ОСОБА_5, за попередньою домовленістю із ОСОБА_4, зустрілася з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, та в ході співбесіди для прийому на роботу масажисткою в масажний салон «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомила умови роботи у вказаному салоні, а саме, що масаж необхідно робити у оголеному вигляді, збуджувати чоловіків дотиками оголеного тіла та рук до їх статевого члену, та потім шляхом мастурбації доводити їх до оргазму, сім'явипорскування, за що обіцяла ОСОБА_9 грошову винагороду від 30% до 40% зароблених коштів від розрахунку клієнта.

Таким чином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, своїми умисними діями, які виразились у втягнені в заняття проституцією за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 303 КК України.

Підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень є зібрані в кримінальному провадженні докази: протокол впізнання; протоколи допитів; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 16.01.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 303 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до тяжкого, та санкція передбачає покарання до 7 років позбавлення волі.

Відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинний дій.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків:

на той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує, що ОСОБА_4 ніде не працює та немає постійного прибутку раніше судима за аналогічний злочин, однак на шлях виправлення не стала та продовжила злочинну діяльність.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Sel^uk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).

Так, ОСОБА_4 раніше судима.

Крім цього, характер інкримінованих дій свідчить про низький рівень правосвідомості підозрюваного.

Вказане свідчить, що будучи судимою підозрюваний ОСОБА_4 на шлях виправлення не стала та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує на те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчиненні злочини, підозрюваний ОСОБА_4 намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування в аспекті практики Європейського суду з прав людини, слід відмітити, що ризик переховування є актуальним з огляду на наступне: обвинувачений раніше судимий за аналогічний вид злочину.

Вказане свідчить про відсутність стабільних соціальних зв'язків в місті Києві та підвищує актуальність ризику переховування.

Крім цього, актуальним є ризик незаконного впливу на свідків, з метою залякування останніх.

Перебування на волі підозрюваного може призвести до того, що свідки будуть побоюватися за своє життя та здоров'я, а вплив на них може призвести до зміни показань, що матиме негативне значення для кримінального провадження.

Крім цього, у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний може вживати заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій, шляхом знищення чи приховування речових доказів.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).

Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу, що домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вказаним ризикам . З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.

Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Частиною 3 ст. 183 КК України передбачено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.

Водночас відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий суддя просить визначати розмір застави вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити; підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували, посилаючись на сукупність обставин, зазначених у ст. 178 КПК України та відсутність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 178 КПК України та незаконність затримання підозрюваної у зв'язку з відсутністю підстав для її затримання.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 303 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2018 № 42018101070000240.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 16.01.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України - у втягненні в заняття проституцією за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя оцінює в сукупності обставини, зазначені у ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного і місці його постійного проживання; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваної; наявність судимостей у підозрюваного.

Крім цього, враховую наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинний дій, і відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою може бути застосований.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваному, оскільки вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховуватися від органу досудового розслідування. З цієї позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів. Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.

Такими чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів до 16.03.2019 включно. Одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. З визначенням розміру застави у розмірі 153680 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи в залежності від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Захисник Коломієць С.В. подав скаргу щодо незаконності затримання підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, посилаючись на те, що відсутні підстави для затримання ОСОБА_4, передбачені ст. 207 КПК України, чим порушено ст. 208 КПК України.

Вказана скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Як вбачається з доданих матеріалів, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України уповноваженою службовою особою - слідчим СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві лейтенантом поліції ОСОБА_11 Затримання здійснено відповідно до ст. 208 КПК України, повідомлено зрозумілою ОСОБА_4 мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину вона підозрюється, а також роз'яснено всі процесуальні права, передбачені ст. 208 КПК України, про що 15.01.2019 складено протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину. Крім цього, на виконання вимог ст.ст. 276- 278 КПК України 16.01.2019 складено та вручено повідомлення про підозру.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 207, 208, 219, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві старшого лейтенанта поліції Смілянського А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів до 16.03.2019 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у розмірі 153680 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи в залежності від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ж. О. Корнілова