Рішення № 80063139, 22.02.2019, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/638/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Бурлига Н. Л., Скрипник Р.А.,

з участю позивача ОСОБА_1, її представника адвоката Черчика В.П.

та відповідача ОСОБА_3, та його представника ОСОБА_4,-

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про розподіл спільного сумісного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про розподіл спільного сумісного майна, набутого в період шлюбу з ОСОБА_3.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 27.11.1988 року вона та відповідач ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який 19.09.2018 року рішенням Диканського районного суду було розірвано.

За період шлюбу, сторонами, за спільні кошти побудовано житловий будинок на земельній ділянці, площею 0,2247 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельні споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_1. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за відповідачем по справі. Окрім цього, сторонами за час подружнього життя придбано за спільні кошти автомобіль VOLKSWAGEN Caddy, 2008 року випуску, та автомобіль ВАЗ-2100990-20, 2006 року випуску, холодильник "Haiep" HPF- 348 AF, телевізор "LG 33 D 24 MH33DPZ", пральна машина "LG F 1068 LG", бойлер "AGYSTON" № 370009883, котел "POSS" сертифікат ИФ 2006671, супутникові антени 2 шт., мікрохвильова піч " Самсунг" DE 68, газова плита "Норд",ДКУ (Зерноподрівнювач), спальний гарнітур, м'який куточок з кріслами, кухонний гарнітур, кухонний м'який куточок, кухонний стіл, швейна машинка, велосипеди 2 шт., тюнер до телевізора SAT Інтеграл 1840, ДВДВВК DV 315- SY, коврові покриття на підлогу 6 шт., ванна, унітаз, штори, тюль, причіп до легкового автомобіля ПРА-1 №ВУ НОМЕР_4, ковдри, диван з кріслами, шифонер, шифонер, кухонний стіл, кухонний гарнітур (у літній кухні), газова плита "Тула", станок фугальний, циркулярка, диван, комп'ютерний стіл, стіл письмовий, пінопласт, пластик, плита бетонні - 3 шт., шифер б/у 38 шт., шини до автомобіля ВАЗ 210990-20 - 4 шт., бетономішалка, зварювальний апарат ВХІ 200 С2, телевізор LG 42 Д 420, пасіка (14 вуликів), котел чавунний КЧМ-5, міні мийка високого тиску APW - VQA-13 ОР, комп'ютер LG " FLATPOH" L 19245.

Однак, сторони не досягли згоди щодо поділу зазначеного вище майна, що в свою чергу і слугувало зверненню останньої до суду з вказаним позовом. В ньому вона просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та на 1/2 частину ділянки, які розташовані по за вище вказаною адресою, а також стягти з відповідача на її користь в рахунок вартості 1/2 частин вказаних вище автомобілів грошову компенсацію загальною сумою 132 750 грн. При цьому, позивач просить визнати за нею право власності на холодильник "Haiep" HPF- 348 AF, телевізор "LG 33 D 24 MH33DPZ", пральну машину "LG F 1068 LG", бойлер "AGYSTON" № 370009883, котел "POSS", супутникові антени 2 шт., мікрохвильову піч " Самсунг" DE 68, газову плиту "Норд", ДКУ (Зерноподрівнювач), спальний гарнітур, м'який куточок з кріслами, кухонний гарнітур, кухонний м'який куточок, кухонний стіл, швейну машинку, велосипеди 2 шт., тюнер до телевізора SAT Інтеграл 1840,Д ВДВВК DV 315- SY, коврові покриття на підлогу 6 шт., ванну, унітаз, штори - 6 шт., тюль - 6 шт., причіп до легкового автомобіля ПРА-1 № ВУ НОМЕР_4, ковдри - 2 шт., диван з кріслами, шифонер - 2 шт., кухонний стіл, кухонний гарнітур (у літній кухні ), газову плиту "Тула". В той же час просила суд за відповідачем визнати право власності на інші 1/2 частини нерухомого майна, а також залишити у його власності станок фугальний, циркулярку, диван, комп'ютерний стіл, стіл письмовий, пінопласт, пластик, плити бетонні - 3 шт., шифер б/у 38 шт., шини до автомобіля ВАЗ 210990-20 - 4 шт., бетономішалку, зварювальний апарат ВХІ 200 С2, телевізор LG 42 Д 420, пасіку (14 вуликів), котел чавунний КЧМ-5, міні мийка високого тиску APW- VQA-13 ОР, комп'ютер LG " FLATPOH" L 19245.

Відповідач ОСОБА_3, в порядку дотримання вимог ст. 178 ЦПК України подав до суду відзив на позов у якому зазначив, що він позовні вимоги своєї колишньої дружини ОСОБА_1 визнає частково, в частині поділу житлового будинку та земельної ділянки. Однак не погоджується з позовними вимогами щодо стягнення з нього на її користь грошової компенсації в рахунок вартості 1/2 частин автомобілів, оскільки на момент звернення останньої до суду з позовом, вказане майно не є спільною сумісною власністю, оскільки вони не є власниками цього майна. Окрім цього, відповідач ОСОБА_3 зазначає, що він не погоджується з позицією позивача щодо віднесення бетономішалки, пасіки, котла чавунний КЧМ-5, зварювального апарата ВХІ 200 С2 до спільної сумісної власності подружжя. Позивачем ОСОБА_1, на його думку, не надано до суду належних доказів які б могли підтвердити належність вказаних речей до спільної сумісної власності подружжя.

У своєму відзиві на позов відповідач ОСОБА_3 вказує на те що, він погоджується з визнанням за ними права власності на зазначену позивачем побутову техніку та інші речі побутового вжитку, однак при умові сплати за ці речі грошової компенсації, однак не погоджується з оцінкою вартості спірних речей, оскільки вона не відповідає реальній, на момент розподілу такого.

При цьому, відповідач ОСОБА_3 зазначає, що вони з колишньою дружиною не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна подружжя у виді холодильника, пральної машини, бойлера, супутникової антени, газової плити, м'якого куточка з кріслами, тюнера до телевізора, ванни, унітаза, шифонера, столу письмового, пластику, шиферу б/у в кількості 38 шт., шин до автомобіля, комп'ютера, а тому вважає, що дане майно необхідно залишити в їхній спільній частковій власності, оскільки вони є неподільними. Зазначивши, що вказані речі є необхідними для нормального проживання у спірному будинку.

Також, відповідач ОСОБА_3 вважає, що оскільки в позовній заяві відсутній детальний опис робіт, який виконав адвокат позивача, а також квитанція про сплату послуг адвоката, витрат на надання правничої допомоги позивачем не доведені, а тому стягненню з нього не підлягають.

23.08.2018 року ухвалою суду призначено судову будівельно-технічну та судову земельно-технічну експертизи, на вирішення яких поставлено питання щодо можливих варіантів розподілу спірної земельної ділянки та технічної можливості розподілу житлового будинку. При цьому провадження по справі було зупинено.

19.11.2018 року провадження по справі поновлено, а справу призначено до підготовчого засідання.

19.11.2018 року позивач до суду подала уточнену позовну заяву у якій вказує про те, що відповідачем вже здійснено відчуження автомобілів VOLKSWAGEN Caddy, 2008 року випуску, та автомобіль ВАЗ-2100990-20, 2006 року випуску. В подальшому має намір звертатися до суду з відповідним позовом про оспорювання правочинів, а тому виключає позовну вимогу про поділ даних транспортних засобів. З огляду на це, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею та за відповідачем по 1/2 частині права власності на вказане нерухоме майно, а також виділити у порядку розподілу майна подружжя та визнати за нею, як за позивачем холодильник "Haiep" HPF- 348 AF, телевізор "LG 33 D 24 MH33DPZ", пральну машину "LG F 1068 LG", бойлер "AGYSTON" № 370009883, котел "POSS", супутникові антени 2 шт., мікрохвильову піч "Самсунг" DE 68, газову плиту "Норд", ДКУ (Зерноподрівнювач), спальний гарнітур, м'який куточок з кріслами, кухонний гарнітур, кухонний м'який куточок, кухонний стіл, швейну машинку, велосипеди 2 шт., тюнер до телевізора SAT Інтеграл 1840,Д ВДВВК DV 315- SY, коврові покриття на підлогу 6 шт., ванну, унітаз, штори - 6 шт., тюль - 6 шт., причіп до легкового автомобіля ПРА-1 №ВУ НОМЕР_4, ковдри - 2 шт., диван з кріслами, шифонер - 2 шт., кухонний стіл, кухонний гарнітур (у літній кухні ), газову плиту "Тула", а за відповідачем станок фугальний, циркулярку, диван, комп'ютерний стіл, стіл письмовий, пінопласт, пластик, плити бетонні - 3 шт., шифер б/у 38 шт., шини до автомобіля ВАЗ 210990-20 - 4 шт., бетономішалку, зварювальний апарат ВХІ 200 С2, телевізор LG 42 Д 420, пасіку (14 вуликів), котел чавунний КЧМ-5, міні мийка високого тиску APW- VQA-13 ОР, комп'ютер LG " FLATPOH" L 19245.

При цьому, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 та виділити в натурі відповідно до варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз, як другому співвласнику, у складі приміщень: коридор №1-1, кімната 1-1,кімнати №1-7, кімната № 1-8, коридор №1-9, кухня №1-10, сарай літ. Г, гараж літ. Е, погріб вхідний літ. П, вбиральні літ. Т, 29/50 огорожі №1, воріт огорожі літ №2., а також 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою, відповідно до варіанту поділу №1.

Разом з цим, остання просить визнати за відповідачем ОСОБА_3 право власності на іншу 1/2 частину земельної ділянки та вказаного вище житлового будинку та виділити в натурі відповідно до варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз, як першому співвласнику, у складі приміщень: санвузол №1-2, топочна №1-3, кладова №1-4, кімната №1-5, кімната №1-6, літня кухня літ. Б, сараїв літ. В, Д, Ж, 21/50 частин огорожі, а також виділити 1/2 частину земельної ділянки на якій розташований спірний будинок, згідно варіанту поділу №1.

В подальшому, 16.01.2019 року позивачем ОСОБА_1, в порядку ст. 222 ЦПК України подано до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої, остання просить визнати вказані спірні речі, та нерухоме майно, яке складається житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, спільною сумісною власністю подружжя, та здійснити розподіл майна та виділ нерухомого майна в натурі за вказаним вище варіантом.

Остання зазначила, що вказане доповнення нею не було заявлено в підготовчому засіданні з причин складності справи та проведення двох експертиз та отриманням відзиву відповідача вже після призначення справи до розгляду, які в подальшому судом визнанні поважними, а таке уточнення прийнято до розгляду.

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив у якій вона вказала, що бетономішалка, пасіка, котел чавунний КЧМ-5, зварювальний апарат, придбані під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу. Вказаний факт можуть підтвердити свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Позивач ОСОБА_1 у своїй відповіді на відзив посилається на те, що згідно чинного законодавства до складу майна, яке підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. А вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Хоча і відповідач ОСОБА_3 не погоджувався з вартістю майна подружжя, але жодного клопотання щодо призначення експертизи про оцінку спірного майна не заявляв, а як зазначає позивач ОСОБА_1, нею вказана в позові вартість майна, визначена відповідно до дійсної її вартості на час розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 у своїй відповіді на відзив зазначила, що речі, які відповідач просить залишити в спільній частковій власності, не можуть перебувати у такій, оскільки нею ставиться питання про поділ житлового будинку в натурі з окремими входами. При цьому, остання зазначила, що опис робіт адвоката та здійснених витрат буде нею подано безпосередньо до суду.

В подальшому відповідачем ОСОБА_3 було подано заперечення на уточнену позовну заяву у якому він зазначив, що він не визнає уточнені позовні вимоги, та вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивач не доводить належними та допустимими доказами, що вищевказаний будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка є спільною сумісною власністю. Окрім цього, останній зазначає, що земельна ділянка на якій розташований спірний житловий будинок, належить йому, право власності на яку ним набуто шляхом приватизації, а тому відповідно до ст. 57 СК України вона є особистою приватною власністю того, хто її приватизував.

В той же час, запропонований позивачем варіант поділу житлового будинку та земельної ділянки порушує права відповідача на повноцінне проживання та користування тими приміщеннями, які необхідні для забезпечення побутових та особистих потреб. Крім того, без проведення переобладнань, відповідач взагалі буде позбавлений можливості користуватися своєю власністю, оскільки кімнати № 1-6 та № 1-5 потрібно об'єднати в одну житлову кімнату площею не менше 15 кв. м.запропонований варіант розподілу житлового будинку та виділення позивачу в користування частки будинку, яка в будівельно- технічному дослідженні пропонується 2-му співвласнику буде істотно порушувати права другого співвласника (відповідача), оскільки 2-му співвласнику пропонується виділити приміщення в будинку загальною площею 63,1 кв.м, а 1-му 39,2 кв.м, що є значно меншою. Також 2-му співвласнику пропонується виділити в житловому будинку зокрема кухню, великі кімнати (22,1 та 14 к.м), що унеможливлює користування співвласником 1 зазначеними приміщеннями,

До того, ж ОСОБА_3 зазначив, що при задоволенні даної вимоги позивачці буде передано у власність гараж, яким вона не буде користуватися за призначенням, оскільки не має в особистому користуванні транспортний засіб, і не матиме в найближчий час, оскільки не має водійського посвідчення. При цьому, останній користується транспортним засобом, і не матиме можливості належним чином його зберігати від псування та в охоронних цілях.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів про те, що він має можливість здійснити необхідні переобладнання та добудови.

Стосовно іншого майна, яке зазначено позивачем в її уточненій позовній заяві, відповідач ОСОБА_3 зазначив, що така позовна вимога є необґрунтованою, оскільки остання не доводить належними та допустимими доказами, що всі вищевказані речі є спільною сумісною власністю подружжя.

В той же час, акт опису майна від 27.06.2018 року складений депутатом та сусідами не є достатнім доказом для встановлення факту спільної сумісної власності подружжя. Інших доказів придбання у власність за спільні кошти в період шлюбу речей вказаних в акті позивачем не надано. В матеріалах справи відсутня оцінка майна, а з оцінкою речей вказаною в акті опису майна відповідач не згоден, оскільки вона проведена не відповідними фахівцями, в наслідок чого не відповідає реальній цінності речей.

Таким чином, на думку відповідача, позивач ОСОБА_1 не подала до суду відповідних доказів, які визначають дійсну вартість речей вказаних в акті опису майна від 27.06.2018 року. Щодо поданого до суду стороною позивача акту опису майна від 27.06.2018 року, який складено депутатом сільської ради, вважає дану оцінку не належним доказом по справі щодо визначення дійсної вартості майна на час розгляду справи, яка повинна визначатися, у разі відсутності відповідної згоди щодо ціни об'єкту між подружжям, виключно висновком експерта, який здійснює свою професійну діяльність відповідно до Закону України «Про судову експертизу», на відміну від депутата сільської ради. При цьому, клопотання про експертизу не подавалися.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_3 зазначає, що позивачем не доведено понесені нею витрати на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат.

За вказаних обставин відповідач просить суд відмовити в задоволенні уточнених позовних вимогах в повному обсязі.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 уточнену позовну заяву від 16.01.2019 року підтримала та просила задоволити з підстав вказаних у ньому. При цьому, остання просила їй виділити в натурі зазначену частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, в яку входить гараж. Оскільки, в приміщенні гаража знаходиться погреб в якому вона зберігає продукти харчування. До того ж, ОСОБА_1 пояснила, що вона постійно проживає у вказаному житловому будинку, іншого житла не має. За таких обставин на її думку, саме ця частина будинку необхідна їй для повноцінного використання майна необхідного для проживання в ньому.

ОСОБА_1, пояснила, що все майно, яке зазначено у її уточненій позовній заяві є їхнім спільним майном, яке вони придбали за кошти з сімейного бюджету, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Окрім цього просила суд зтягти з відповідача на її користь судові витрати по справі в розмірі 50% це також стосується і витрат понесених нею на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали з підстав зазначених у своєму запереченні. Однак пояснив, що вказане спірне майно, яке складається з побутової техніки, інших речей повсякденного вжитку, дійсно було придбано в період шлюбу за спільні кошти. Будинок побудовано ними разом також за спільні кошти подружжя. Земельна ділянка була приватизована відповідачем під час шлюбу з позивачем, 05 листопада 2008 року.

Окрім іншого, відповідач ОСОБА_3 пояснив, що подальшому проживати у спірному будинку він наміру не має. Однак, вважає, що виділена в натурі частина житлового будинку разом з гаражем повинна бути йому, оскільки він хоч і не має власного автомобіля, але час від часу бере в користування транспортний засіб у доньки, який буде ставити в гараж спірного домоволодіння. На відміну від нього, у позивача ОСОБА_1, навіть відсутнє водійське посвідчення, а тому залишати гаражне приміщення в її користуванні є недоцільним.

Зокрема, відповідач ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що він загалом проти розподілу спірного житлового будинку в натурі, а достатньо б було лише визнати нього та земельну ділянку на якій він розташований право спільної сумісної власності подружжя, та при цьому визнати за кожним із них право власності на 1/2 частину цього нерухомого майна.

Щодо вартості іншого спірного майна, ОСОБА_3 пояснив, що він з такою не погоджується, однак товарознавчу експертизу щодо визначення вартості такого наміру не має, оскільки таке все одно буде оцінено із значним заниженням.

Дослідивши документи справи, заслухавши пояснення сторін їхніх представників та оцінивши наявні в справі докази у сукупності, суд приходить до висновку, що уточнений позов позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що сторони 07 листопада 1988 року зареєстрували шлюб в Орданівській сільській раді Диканського району Полтавської області.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 19.09.2018 року, шлюб між сторонами було розірвано.

Як вбачається належно завіреної копії Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 24.11.2011 року, що замовник ОСОБА_3 - відповідач по справі є забудовником житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1. Право власності на який, у встановленому порядку зареєстровано за ОСОБА_3, що підтверджується належно завіреною копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17.01.2012 року Виконавчим комітетом Орданівської сільської ради Диканського району Полтавської області (а.с.№51,Т.№2).

Спірне будинковолодіння, згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого 22.09.2011 року в цілому складається з житлового будинку позначеного літ. А-1, літньої кухні - літ. Б, сараїв - літ. В, Г, Д, Ж, гаража - літ. Е, погреба вхідного - піт. П, вбиральні - літ. Т, огорожі №1, воріт огорожі №2 ( а.с.№ 17-22 ,Т.№1.)

Земельна ділянка на якій побудовано спірний житловий будинок, площею 0,2247 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_5, на підставі Рішення 17 сесії 5 скликання Орданівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 28.08.2008 року була передана у власність відповідачу ОСОБА_3. Останній в подальшому, у встановленому законом порядку зареєстрував право власності на вказану землю, отримавши Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_6, виданого 05.11.2008 року.

Вказане будинковолодіння було побудоване під час шлюбу, за спільні кошти подружжя, що вбачається з пояснень самих сторін, які наданні ними безпосередньо в судовому засіданні (а.с. № 51,52, №Т.2).

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

При цьому, норми ст. 163 СК України зазначають, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

З ч. 1 ст. 70 СК України вбачається, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11"Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, накопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст.ст.77, 78 ЦПК України), і це є її процесуальним обов'язком (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

Зі змісту ст. 81 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування лежить не на суду, а на сторонах.

Судом не приймаються твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться спірний житловий будинок у відповідності до ч. 5 ст. 57 СК є його особистою приватною власністю.

Як вбачається з Державного акта на землю, право власності на неї відповідачем ОСОБА_3 набуто 05.11.2008 року, на час такого набуття даний вид майна не входив до особистої приватної власності чоловіка або дружини. Зміни в ст. 57 СК України, а саме доповнення цієї статті ч.5, внесені лише 17.05.2012 року.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про те, що спірний житловий житловий будинок з господарськими будівлями, а також земельна ділянка, на якій він розташований, є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки було набуто в період шлюбу сторін, інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі, і підлягає поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, виділивши у власність за позивачем та відповідачем по 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки. А тому вказані уточнені вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо часток нерухомого майна, які підлягають реальному виділенню сторонам, суд виходив з наступного.

Позивач по справі ОСОБА_1 просить суд виділити їй в натурі відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної та земельно -технічної експертизи, як другому співвласнику частину житлового будинку літ.А-1, у складі приміщень : коридор №1-1, кімната №1-7, кімната № 1-8, коридор № 1-9, кухня № 1-10, сарай літ. Г, гараж літ. Е, погріб вхідний літ. П, вбиральні літ. Т, 29/50 частин огорожі №1, воріт огорожі літ. №2., що показано на плані розподілу житлового будинку літ.А-1 за адресою АДРЕСА_1 жовтим кольором

Відповідно відповідачеві ОСОБА_3 при такому розподілі виділити в натурі згідно варіанту № 1 як першому співвласнику частину житлового будинку позначену літ. А-1до якого входить : Санвузол № 1-2, топочна № 1-3, кладова №1-4, кімната № 1-5, кімната № 1-6, літня кухня літ.Б., сарай літ. В, сарай літ. Д, сарай літ. Ж, 21/50 огорожі, що показано на плані розподілу житлового будинку літ.А-1 за адресою АДРЕСА_1 зеленим кольором.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної та земельно- технічних експертиз при такому варіанту поділу спірного майна першому співвласнику на 1/2 частину виділяється частина житлового будинку позначену у додатку № 2 зеленим кольором, загальною площею приміщень 39,2 м2, другому співвласнику виділяється частина житлового будинку виділена жовтим кольором та має загальну площу приміщень 63,1 м2..

При цьому ідеальні частки співвласників у праві власності на житловий будинок, відповідні господарські споруди - за варіантом № 1 розподілу складають по 1/2 частині за кожною особою. Різниця у інвентаризаційній вартості часток складає 0,03 %, тому нею можна знехтувати.

Окрім цього, згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно -технічної експертизи, сторонам по справі для здійснення запропонованого варіанту розподілу зазначеного вище будинковолодіння за власні кошти необхідно провести наступні перебудови, а саме:

1) закласти дверні прорізи: із коридору № 1-1 назовні, із коридору № 1-9 в кімнату № 1-5, із санвузлу № 1-2 в коридор №1-1;

2) улаштувати дверний проріз на місця існуючого віконного виходу з коридору №1-1 назовні;

3)переобладнати коридор № 1-1, улаштувавши санвузол площею не менше 3,8 м2 та коридор шириною не менше 1,1 м;

4) об"єднати кімнати № 1-6 та № 1-5 у єдину житлову кімнату площею не менше 15 м2;

5) (варіант1) переобладнати частину приміщення №

1-5 у кухню;

6) обладнати виділені частини самостійним опаленням та електропостачанням;

7) провести реконструкцію системи газопостачання та водопостачання з встановленням лічильників в межах виділених частин, залишивши підземну частину в спільному користуванні;

8) розділити приміщення горища згідно меж варіанту розподілу з улаштуванням другого виходу, без улаштування перегородки.

За вказаних вище обставин суд не приймає до уваги твердження відповідача ОСОБА_3 зазначенні у його заперечені, що вказаний варіант розподілу буде істотно порушувати права другого співвласника - відповідача ОСОБА_3.

В той же час, як вбачається з пояснень сторін, позивач ОСОБА_1 постійно проживає у вказаному житловому приміщенні, гаражне приміщення використовує регулярно, оскільки в ньому знаходиться погріб, в якому вона зберігає продукти харчування, іншого житла у власності не має.

Відповідач ОСОБА_3 безпосередньо в судовому засіданні пояснив, що в спірному житловому будинку в подальшому проживати наміру не має, а планує змінити своє постійне місце проживання. Але має намір в гаражному приміщенні ставити автомобіль для його схоронності та зберігання, який бере у користування в своєї дочки, тому просить суд виділити йому в натурі саме частину з гаражем.

Окрім цього, як вбачається з довідки виданої 02.01.2019 року, Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, що таке не суперечить умовам генерального плану забудови с. Орданівка Диканського району Полтавської області.

Отже, за вказаних вище обставин, приймаючи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 регулярно користується погребом, який знаходиться в гаражному приміщенні, постійно проживає в даному житловому будинку, натомість відповідач ОСОБА_3не планує проживати в ньому взагалі, має намір змінити постійне місце проживання, користується гаражем час від часу, коли бере в своє користування транспортний засіб у своєї дочки, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову і в даній частині позовних вимог виділивши в натурі позивачу ОСОБА_1, частину житлового будинку та господарських будівель, яка в себе включає гаражне приміщення.

Як вбачається з копії товарних чеків, які досліджені безпосередньо в судовому засіданні, що холодильник "Haiep" HPF- 348 AF, телевізор "LG 33 D 24 MH33DPZ", пральна машина "LG F 1068 LG", бойлер "ARYSTON" № 370009883, котел "POSS" сертифікат ИФ 2006671, міні мийка високого тиску APW- VQA-13 ОР, м'який куточок з кріслами, коврові покриття на підлогу, комп'ютерний стіл, набір кухонних меблів "Оля", кухонний м'який куточок, кухонний стіл, стіл письмовий, розкладний кухонний стіл, зварювальний апарат ВХІ 200 С2, газова плита "Норд", дві шафи, були придбані в період перебування сторін у шлюбі між собою.

Окрім того, за відповідачем ОСОБА_3 04.01.2008 року було зареєстровано право власності на бортовий причіп, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

В той же час, в період шлюбу сторонами за спільні кошти придбано супутникові антени 2 шт., мікрохвильова піч " Самсунг" DE 68, ДКУ (Зерноподрівнювач), спальний гарнітур, швейна машинка, велосипеди 2 шт., тюнер до телевізора SAT Інтеграл 1840, ДВДВВК DV 315- SY, ванна, унітаз, штори, тюль, ковдри, газова плита "Тула", станок фугальний, циркулярка, диван, пінопласт, пластик, плити бетонні - 3 шт., шифер б/у 38 шт., шини до автомобіля ВАЗ 210990-20 - 4 шт., бетономішалка, телевізор LG 42 Д 420, пасіка (14 вуликів), котел чавунний КЧМ-5, комп'ютер LG " FLATPOH" L 19245. Вказаний фак, в судовому засіданні підтвердив відповідач ОСОБА_3

Тому суд приходить до висновку про те, що вказані речі є також спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу.

Окрім того, позивач ОСОБА_1 зазначила, що при оцінці вказаного майна, виходила з дійсної вартості такого, з урахуванням зносу.

Сам відповідач ОСОБА_3 хоча і не погоджувався з вказаною вартістю спірного майна, однак заявляти клопотання про проведення судової товарознавчої експертиз не мав наміру, оскільки вважає, що дана експертиза також не встановить дійсної вартості такого.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" відзначив, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, для визначення якої при необхідності призначається експертиза.

Судом на береться до уваги твердження відповідача ОСОБА_1 щодо Актами опису майна, яке знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_1, було визначено оцінку такого, оскільки такі Акти лише були складеними на підтвердження наявності такого в цьому домогосподарстві.

Хоча відповідач ОСОБА_3 і не погодився з визначеною позивачем вартістю майна, однак вказав, що проведення експертизи є недоцільним, при розгляді справи, на підставі товарних чеків та пояснень сторін встановлено, що причіп, побутова техніка, меблі та інші речі повсякденного вжитку, які є предметом спору по справі, дійсно були придбані у шлюбі за спільні кошти подружжя, свого варіанту поділу ним не подано.

При цьому, останній спочатку мав намір сплатити компенсацію, за частину таких, однак жодних коштів ним внесено на відповідний депозитний рахунок не було, а в подальшому заперечував про визнання таких спільною сумісною власністю подружжя.

До того ж позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що речі які вона просить залишити у її приватній власності дійсно їй потрібні для забезпечення повноцінного життя та облаштування свого побуту. А речі, які дійсно потрібні відповідачеві, які зокрема складаються з інструментів, якими її колишній чоловік користується, вона просить залишити йому, оскільки залишення останньому таких є більш доцільним.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги той факт, що відповідач своїм правом щодо проведення товарознавчої експертизи для визначення вартості речей не скористався, при цьому позивач вказала середню ринкову вартість таких, з врахуванням їх зносу та інтенсивності використання, окрім того, береться до уваги використання спірного майна сторонами. До того ж судом приймається до уваги та обставина, що спірний житловий будинок підлягає поділу в натурі з реальним виділенням часток, а це в свою чергу унеможливить використання побутової техніки та інших речей повсякденного вжитку, які підлягають поділу, при залишенні їх у спільній сумісній власності подружжя, а призведе до порушення рівності прав сторін на вільне користування та розпорядження такими, суд приходить до висновку, що таке підлягає поділу згідно уточнених позовних вимог позивача ОСОБА_1

27.08.2018 року Диканським районним судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову забезпечення позову, згідно якої накладено арешт на вказане спірне майно.

В той же час, відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позов підлягає задоволенню, а жоден учасник справи не заявив вмотивованого клопотання про скасування застосованого забезпечення позову у вигляді арешту, суд приходить до висновку, що такий на вимогу ч. 7 ст. 187 ЦПК України продовжує діяти на протязі дев'яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Під час розгляду справи до постановки рішення по справі позивачем ОСОБА_1 суду був надана лист з Відділу містобудування, архітектури та житлового - комунального господарства Диканської РДА про підтвердження технічної можливості щодо переобладнання спірного будинку, як вимагає чинне законодавство.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 50% понесені нею судові витрати, які складаються зі сплаченого нею судового збору сумою 8 551 грн. 40 коп., судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 352 грн. 40 коп., 4 500 грн. за проведення експертиз, а також витрати на надання правової допомоги в сумі 10 000 грн.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу, проведенням експертиз, а також інші витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В той же час, відповідно до ч. 1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з огляду на викладене та клопотання позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50 % понесених нею судових витрати у вигляді сплаченого нею судового збору в сумі 8 551 грн. 40 коп., судового збору за подачу заяви про забезпечення позову - 352 грн. 40 коп., витрат на проведення експертиз в загальній сумі 4 500 грн., понесених витрат на правову допомогу, що становить 10 000, а всього 11 701 грн. 90 коп. (23 403,80 грн. : 2).

Керуючись ст. ст. 57, 60, 61, 63, 69, 70, 163 СК України, ст. 57 СК України в редакції 10 квітня 2008 року, ст. 368, 372 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 133, 141, 158, 187, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, до ОСОБА_3, проживаючого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, про поділ спільного сумісного майна подружжя, задоволити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку площею 0,2247 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_5.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя холодильник "Наіер" HPF-348 AF, телевізор "LG 33 D 24 MH33DPZ", пральна машина "LG F 1068 LG", бойлер "AGYSTON" № 370009883, котел "POSS" сертифікат № ИФ 2006671, супутникові антени 2 шт., мікрохвильова піч " Самсунг" DE 68 , газова плита "Норд", ДКУ (зерноподрівнювач), спальний гарнітур, м'який куточок з кріслами, кухонний гарнітур, кухонний м'який куточок, кухонний стіл, Швейна машинка, велосипеди 2 шт., тюнер до телевізора SAT Інтеграл 1840, ДВД ВВК DV 315- SY, коврові покриття на підлогу 6 шт, ванна , унітаз, штори - 6 шт., тюль - 6 шт., ковдри - 2 шт., диван з кріслами, шифонер , шифонер, кухонний стіл, кухонний гарнітур (у літній кухні), газова плита "Тула", станок фугальний, циркулярку, диван, комп'ютерний стіл, стіл письмовий, пінопласт, пластик, плити бетонні - 3 шт., шифер б/у 38 шт., шини до автомобіля ВАЗ 210990-20 - 4 шт., бетономішалку, зварювальний апарат ВХ1 200 С2, телевізор LG 42 Д 420, пасіку (14 вуликів), котел чавунний КЧМ-5, міні мийку високого тиску APW- VQA- 13 ОР , комп'ютер LG " FLATPOH" L 19245, причіп до легкового автомобіля ПРА-1, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Виділити в натурі із спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. А-1 у складі приміщень: коридор № 1-1, кімната № 1-7, кімната №1-8, коридор № 1-9, кухня № 1-10, з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. Г, гараж літ. Е, погріб вхідний літ. П, вбиральня літ. Т, 29/50 частин огорожі № 1, ворота огорожі літ. № 2, розташованого по АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, позначеного жовтим кольором, як другому співвласнику (Додаток № 2) .

Виділити із спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_5, відповідно до варіанту поділу№1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, як другому співвласнику, позначеного жовтим кольором.

Виділити в натурі із спільної сумісної власності подружися та визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. А-1 у складі приміщень: санвузол № 1-2, топочна № 1-3, кладова №1-4, кімната № 1-5, кімната № 1 -6, літня кухня літ. Б, з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. В, сарай літ. Д, сарай літ. Ж, 21/50 частин огорожі № 1, розташованого по АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, першому співвласнику (Додаток № 2), позначеного зеленим кольором.

Виділити із спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_5, відповідно до варіанту поділу №1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, як першому співвласнику, позначеного зеленим кольором.

З метою здійснення вказаного розподілу будинковолодіння ррозташованого по АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, сторонам по справі за власні кошти слід провести наступні перебудови:

1) закласти дверні прорізи: із коридору № 1-1 назовні, із коридору № 1-9 в кімнату № 1-5, із санвузлу № 1-2 в коридор №1-1;

2) улаштувати дверний проріз на місця існуючого віконного виходу з коридору №1-1 назовні;

3) переобладнати коридор № 1-1, улаштувавши санвузол площею не менше 3,8 м2 та коридор шириною не менше 1,1 м;

4) об"єднати кімнати № 1-6 та № 1-5 у єдину житлову кімнату площею не менше 15 м2;

5) (варіант1) переобладнати частину приміщення № 1-5 у кухню;

6) обладнати виділені частини самостійним опаленням та електропостачанням;

7) провести реконструкцію системи газопостачання та водопостачання з встановленням лічильників в межах виділених частин, залишивши підземну частину в спільному користуванні;

8) розділити приміщення горища згідно меж варіанту розподілу з улаштуванням другого виходу, без улаштування перегородки.

Виділити у порядку розподілу майна подружжя та визнати за ОСОБА_1, право особистої приватної власності на холодильник "Haiep" HPF- 348 AF, телевізор "LG 33 D 24 MH33DPZ", пральна машина "LG F 1068 LG", бойлер "AGYSTON" № 370009883, котел "POSS" сертифікат № ИФ 2006671, супутникові антени 2 шт., мікрохвильова піч " Самсунг" DE 68, газова плита "Норд", ДКУ (зерноподрійнювач), спальний гарнітур, м'який куточок з кріслами, кухонний гарнітур, кухонний м'який куточок, кухонний стіл, швейна машинка, велосипеди 2 шт., тюнер до телевізора SAT Інтеграл 1840, ДВД ВВК DV 315- SY, коврові покриття на підлогу 6 шт., ванна, унітаз, штори, тюль - 6 шт., причіп до легкового автомобіля ПРА-1, реєстраційний номер ВУ НОМЕР_4, Ковдри - 2 шт., диван з кріслами, шифонер, шифонер, кухонний стіл, кухонний гарнітур, газова плита "Тула".

Виділити у порядку розподілу майна подружжя та визнати за ОСОБА_3, право особистої приватної власності на станок фугальний, циркулярка, диван, комп'ютерний стіл, стіл письмовий, пінопласт, пластик, плити бетонні - 3 шт., шифер б/у 38 шт., шини до автомобіля ВАЗ 210990-20 - 4 шт., бетономішалка, зварювальний апарат ВХІ200 С2, телевізор LG 42 Д 420, пасіка (14 вуликів), котел чавунний КЧМ-5, міні мийка високого тиску APW- VQA-13 OP, комп'ютер LG " FLATPOH" L 19245.

Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50% понесених нею судові витрат по справі, які складаються з судового збору в сумі збору в сумі 8 551 /вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят одна/ грн. 40 коп., судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 352 /триста п'ятдесят два/ грн. 40 коп., а також 50 % витрат на надання правової допомоги - 10 000 /п'ять тисяч/ грн., витрати на проведення експертиз в загальній сумі 4 500 /чотири тисячі п'ятсот/ грн., а всього з урахуванням 50 %(відсотків) до стягнення 11 701 грн. /одинадцять тисяч сімсот одна / грн. 90 коп.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий: