Рішення № 80062905, 19.02.2019, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/792/18

Провадження № 2-а/375/4/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі №2 приміщення суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області

про скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із позовом, ОСОБА_1 просить скасувати винесені щодо нього адміністративною комісією при Рокитнянській селищній раді Київської області 18 травня 2018 року постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 459.00 грн за передбачені ст. 155 ч. 3 КУпАПадміністративні правопорушення.

Зазначає, що на засідання комісії він не запрошувався і присутнім не був. Оскаржувані постанови йому було вручені 18.05.2018 року в кабінеті заступника голови Рокитнянської селищної ради Київської області Клименко В.В., який являється також головою адміністративної комісії.

При отриманні постанов він в усній формі просив надати матеріали справ про адміністративні правопорушення і в тому числі протоколи про адміністративні правопорушення, які на його адресу не направлялися і на підставі яких його притягнуто до адміністративної відповідальності. В такому клопотанні йому було відмовлено.

Також зазначив, що він являється фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25.11.2016 року. Основні види діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах та інші.Місцем зайняття підприємницькою діяльністю є: АДРЕСА_1.

Вважає оскаржувані постанови незаконними, як такі, що винесені з грубим порушенням норм законодавства, оскільки в його діях відсутній склад вчинення адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач позов підтримав за викладених у ньому обставин і підстав та просив задовольнити.

Також суду показав, що про жодну з перевірок по місцю здійснення ним підприємницької діяльності, а саме під час роботи закладу після 24 години, на підставі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності, йому не відомо. Будь-які протоколи щодо таких обставин йому не вручалися і не були видані на його вимогу заступником селищного голови, до якого він звертався і який йому вручив копії оскаржуваних постанов. На засідання комісії, де приймалося рішення про накладення на нього адміністративних стягнень, його також не запрошували.

Окрім того, як вбачається із протоколів про адміністративне правопорушення, один з них стосується роботи після 24 години кафе-бару "Росинка", який йому не належить і в якому він не здійснює підприємницьку діяльність.

Вважає, що в його діях відсутній склад передбаченого ч.3 ст.155 КУпАП адміністративного правопорушення і що відповідачем порушено його права під час розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо нього і що таким чином постанови є незаконними та мають бути скасовані.

Представник відповідача позов не визнала та показала суду, що постанови є законними, оскільки винесені за протоколами про адміністративне правопорушення щодо особи позивача. Разом з тим, не змогла заперечити проти доводів у судовому засіданні позивача в тім, що кафе-бар "Росинка" йому не належить і він в ньому підприємницьку діяльність не здійснює, та не змогла пояснити суду на якій підставі комісією на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.155 КУпАП по факту роботи після 24 години вказаного закладу кафе-бару "Росинка". Не пояснила також представник відповідача на запитання головуючого, чому не були вручені позивачу завчасно до засідання комісії протоколи про адміністративні правопорушення, чому він не був запрошений на засідання комісії.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторін та дослідивши пиьмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач являється фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з ЄРДПОУ і основними видами його підприємницької діяльності є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Свою підприємницьку діяльність він здійснює у приміщенні закладу "Cezar Life", що по вул.Першотравнева, 1, в смт.Рокитне Київської області.

25.03.2018 інспектором СРПП Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Василенком В.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 584147 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.155 КУпАП по факту порушення кафе-баром "Росинка" режиму роботи, а саме, що останній не був зачинений близько 01:20 години 25.03.2018. Протокол був складений у присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також посвідчили факт відмови правопорушника від надання пояснень.

Також судом встановлено і що визнала представник відповідача, що кафе-бар "Росинка" позивачу не належить і у приміщенні останнього він підприємницької діяльності не здійснює.

09.04.2018 тією ж самою посадовою особою Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області було повторно складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 584192 за ч.3 ст.155 КУпАП по факту порушення 09.04.2018 близько 00:10 години закладом "Cezar Life" режиму роботи. В чому полягало порушення режиму роботи протокол даних не містить. Протокол був складений у присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які також посвідчили факт відмови правопорушника від надання пояснень.

Копії зазначених протоколів про адміністративне правопорушення позивачу вручені не були. На разі, вони був предметом розгляду адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рокитнянської селищної ради Київської області 18.05.2018, на засідання якої не був запрошеним та не був присутнім позивач і що підтверджується його доводами у судовому засіданні, які формально підтвердила представник відповідача, та змістом протоколів №14 та №15 засідання адміністративної комісії від 18.05.2018. Також зі змісту останніх вбачається, що засідання відбулися формально. На це вказують і зміст винесених комісією оскаржуваних постанов.

Як у протоколах, так і у винесених постановах не зазначено чітко в чому полягає суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративого правопорушення. Зокрема, не зазначено час, місце вчинення правопорушення та чітко не зазначено суть останнього.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до приписів ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Разом з тим, як вбачається, такі вимоги закону на час розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо позивача за ч.3 ст.155 КУпАП відповідчем не дотримані не були. Останній не повідомив своєчасно, а саме не пізніше як за три дні (ст.177-2 КУпАП) позивача про час і місце розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо нього.

Окрім того, відповідачем не було належним чином, тобто у відповідності до вимог ст.178 КУпАП, проведено підготовку до розгляду справ про адміністративні правопорушення і на що вказує те, що комісією не було вирішено питанння чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, зважаючи, що як уже встановлено судом, мали місце поруцшення при складанні протоколів та не було своєчасно повідомлено позивача про час і місце розгляду справ.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позаяк, відповідачем такі вимоги закону були проігноровані.

Об'єктом правопорушень, передбачених ст.155 КУпАП, є суспільні відносини в сфері торгівельної діяльності. Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Вона може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері. Торговельна діяльність в Україні регулюється Господарським кодексом України, законами України «Про захист прав споживачів», «Про споживчу кооперацію», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про лікарські засоби», «Про безпечність та якість харчових продуктів», Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8. 02. 1995 р. № 108, Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.2004 р. № 98, Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185, а також іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, полягає у порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю. Відповідно до п. 8 Порядку заняття торговельною Діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8. 02. 1995 р. № 108, суб'єкти господарської діяльності всіх форм власності, які займаються торгівельною діяльністю, повинні забезпечити: відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування, які будуть використані для торговельної (торговельно-виробничої) діяльності, - вимогам нормативних документів Щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці; постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням; застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення; наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог; продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою. Забороняється продаж товарів, що не мають належного товарного вигляду та із закінченим терміном придатності, а також товарів, що надійшли без документів, які засвідчують їх якість та безпеку. Забороняється обумовлення продажу одних товарів з обов'язковим придбанням інших або примушування покупця одержувати замість здачі інші товари. У разі реалізації товарів імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити інформацію державною чи іншою мовою про найменування, основні споживчі властивості товару, термін його придатності та умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, а також гарантійні зобов'язання. Нормативно-правовими актами, які регулюють торгівельну діяльність, встановлено також інші вимоги щодо правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, порушення яких спричиняє адміністративну відповідальність за ч. 1 коментованої статті.

Відповідно до рішення виконкому Рокитнянської селищної ради Київської області від 07.04.2011 №88 "Про режим роботи розважальних закладів селища" встановлено режими роботи для розважальних закладів селища, а саме кафе, барів, ресторанів, закусочних з 08:00 до 24:00 години.

Позаяк, доказів того, що зміст вказаного рішення був доведений до відома позивача, відповідач суду не подав. Сумнівним також вважати з огляду на види діяльності, якими займається позивач, що заклад"Cezar Life", що по вул.Першотравнева, 1, в смт.Рокитне Київської області, є розважальним і що таким чином на нього поширюється дія вказаного рішення відповідача.

Разом з тим, як визнала у судовому засіданні представник відповідача, кафе-бар "Росинка" позивачу не належить і він підприємницьку діяльність в ньому не здійснює, а тому, дотримавшись вказаних вимог закону комісія відповідача мала б дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення щодо особи ОСОБА_1 № 584147 за ч.3 ст.155 КУпАП по факту порушення кафе-баром "Росинка" режиму роботи, а саме, що останній не був зачинений близько 01:20 години 25.03.2018, складений безпідставно, що таким чином, в його діях не вбачається наявність передбаченого ч.3 ст.155 КУпАП адміністративного правопорушення.

Окрім того, комісією не було зясовано і на що вказують надані відповідачем копії справ про адміністративного правопорушення, чи правильно кваліфіковано його дії в обох випадках за ч.3 ст.155 КУпАП, а саме чи притягувався він протягом року до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 155 вказаного Кодексу, зважаючи, що частина третя вказаної норми встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 цієї статті.

Викладене у сукупності вказує на допущені порушення вимог закону, певної упередженості та формалізму уповноваженими особами органу поліції при складанні протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та комісією при виконавчому комітеті Рокитнянської селищної ради під час розгляду справ про адміністративні правопорушення за цими протоколами щодо його особи.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

При цьому адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП). Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

На переконання суду позивачем обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанов у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На разі, відповідач такого покладеного на нього обовязку не виконав.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до основоположної презумпції, закладеної у норми ст. 62 Конституції України, котру суд вважає слід застосовувати і при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з огляду на викладені правові підстави суд приходить до висновку про відстуність обгрунтованих підстав вважати про наявність в діях позивача складу передбаченого ч.3 ст.155 КУпАП адміністративного правопорушення, як це зазначено у оскаржуваних постановах відповідача від 18.05.2018.

Крім того, суд враховує ту обставину, що як у протоколах засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рокитнянської селищної ради Київської області, так і у винесених нею постановах дата їх складання виправлена з "17.05.2018" на "18.05.2018", що в певній мірі вказує на елементи фальсифікації офіційних документів та заслуговує відповідного реагування зі сторони Рокитнянської селищної ради Київської області.

Позов таким чином підлягає задоволенню, а порушене право позивача відновленню шляхом визнання незаконними та скасування оскаржуваних постанов відповідача.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом у даній категорії справ, останній необхідно стягнути у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі в сумі 704.80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 75-77, 90, 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати постанови адміністративної комісії Рокитнянської селищної ради Київської області від 18.05.2018 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 459.00 грн на ОСОБА_1 за вчинення передбачених ч.3 ст. 155 КУпАП адміністративних правопорушень, а провадження по справах закрити.

Стягнути з Рокитнянської селищної ради Київської області (09600, вул.Першотравнева, 6, смт Рокитне Київської області, код ЄДРПОУ 04358997) на користь держави судовий збір в сумі 704.80 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання через Рокитнянський районний суд Київської області на протязі десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне обгрунтування рішення виготовлено 25.02.2019.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "___"____20____