Вирок № 80062680, 25.02.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15293/18

Провадження № 1-кп/369/371/19

В И Р О К

іменем України

25.02.19 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

за участю: секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Сідашова О.В.

захисника Марущака Я.В.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018110200005878 від 07.10.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лебедин Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 04.01.2017 року вироком Лебединського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці, звільнений 16.06.2017 року з арештного дому «Шосткинської виправної колонії (№ 66)» по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим вироком від 04.01.2017 року Лебединського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці, звільнившись 16.06.2017 року з арештного дому «Шосткинської виправної колонії (№ 66)», 06.10.2018 року близько 23 години, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, переслідуючи мету проїхати на автомобілі до магазину, розташованого на АЗС «КЛО» в смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись відсутню власника та інших осіб поблизу себе, підійшов до автомобіля НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про право власності належить ОСОБА_3 та знаходився на території мийки «Vianor Express» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Ярослава Мудрого, 31, ключами, які мав при собі, відкрив ліві передні двері вказаного автомобіля, сів за кермо, за допомогою ключа до замка запалення, який також мав при собі, привів в дію двигун та рушив з місця, в результаті чого незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, вартість якого, відповідно до висновку експерта № 12-2/928 від 27.11.2018 року, становить 309061,80 грн., та поїхав на ньому в напрямку смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, проте, в подальшому, по вул. Васильківській в с. Новосілки був затриманий працівниками ГРПП.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 309061,80 грн.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 вину у висунутому йому обвинуваченні визнав, суду пояснив, що він працював на автомийці, на якій залишили для проведення комплексної мийки автомобіль НОМЕР_2, він вирішив проїхатися в магазин, проте був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, а він відмовився, тому патрульні почали складати протокол про адміністративне правопорушення, а під час перевірки власника транспортного засобу виявили, що ОСОБА_2 керує автомобілем без дозволу власниці, після чого його затримали. У вчиненому щиро розкаявся, просив його не ув'язнювати, оскільки він має жінку, з якою планує створити сім'ю, бажає працювати та довести суспільству свою соціальну цінність.

Судовий розгляд відбувався у відсутність потерпілої ОСОБА_3, яка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, оскільки вона претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 вона не має, при призначенні покарання поклалася на розсуду суду.

За таких обставин, враховуючи позицію обвинуваченого, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники зміст фактичних обставин, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України з допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Тому, оцінюючи всі обставини у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, доведена повністю і кваліфікує його дії за вказаною статтею як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд бере до уваги, що він раніше судимий за умисний корисливий злочин до покарання у виді арешту, який повністю відбув, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, а також при призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину за ч. 2 ст. 289 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи всі обставини вчиненого ОСОБА_2 діяння та дані, які характеризують його особу, суд приходить до переконання про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 289 КК України, без конфіскації майна.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_2 визнав свою провину, потерпіла до нього претензій не має, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 може відбутися без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації, тому ухвалює рішення про звільнення обвинуваченого від призначеного йому покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та обов'язок, передбачений п. 4 ч. 2 ст. 76 КК України виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» скасувати, звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12018110200005878 у розмірі 1716 (однієї тисячі сімсот шістнадцять) грн.

Речові докази у справі:

-диск з відеозаписом подій, який долучений до справи, зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон марки «Lenovo», ІМЕІ НОМЕР_3/НОМЕР_4, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Києво-Святошинськго ВП ГУ НП в Київській області, повернути власнику ОСОБА_2;

-автомобіль НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_3, залишити в її розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та захиснику, а також направляється потерпілій.

Суддя Омельченко М.М.