Ухвала суду № 80062308, 22.12.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4357/17

провадження № 6/361/8/18

22.12.2018

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський акціонерний банк”, ОСОБА_4 про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, у якій просив замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський акціонерний банк” на його правонаступника ОСОБА_3 у цивільній справі № 2-2600/10 за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначав, що 11 листопада 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” (далі – ПАТ “ВіЕйБі Банк” або Банк) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким із ОСОБА_4 на користь Банку стягнуто заборгованість в розмірі 431117 грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 1820 грн. На підставі даного рішення 05 вересня 2011 року Банк отримав виконавчий лист № 2-2600/10, який ним було пред’явлено до виконання та на підставі якого відкрито виконавче провадження № 29252715. 20 червня 2017 року між ним і Банком укладено договір про відступлення прав вимоги № 4583, за умовами якого Банк відступив, а він набув право грошової вимоги до ОСОБА_4 за вказаним грошовим зобов’язанням, тому як новий кредитор (стягувач) він має бути замінений у цьому зобов’язанні в межах набутого права.

Представник заявника ОСОБА_5 у судовому засіданні заяву підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному, просила суд заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у суді проти задоволення цієї заяви заперечувала, посилаючись на те, що станом на 20 червня 2017 року, тобто на момент укладення між ПАТ “ВіЕйБі Банк” і ОСОБА_3 договору про відступлення прав вимоги № 4583, Банк втратив право грошової вимоги до неї, оскільки рішенням Апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року у цивільній справі за позовом Банку до неї про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року ПАТ “ВіЕйБі Банк” відмовлено у задоволенні позову як до основної вимоги, так і до додаткових вимог з підстав спливу позовної давності. Крім того, зазначала, що у договорі про відступлення прав вимоги відсутнє посилання на предмет договору, а саме на передачу новому кредитору прав вимоги за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2010 року, тому вона вважає, що передача кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги не є правонаступництвом.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши заяву та додані до неї документи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2010 року, ухваленим у цивільній справі № 2-2600/10, з ОСОБА_4 на користь ПАТ “ВіЕйБі Банк” стягнуто заборгованість за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року в розмірі 431117 грн. 21 коп. і судовий збір у розмірі 1820 грн. Дане рішення суду набрало законної сили.

05 вересня 2011 року на виконання вказаного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області стягувачу ПАТ “ВіЕйБі Банк” видано виконавчий лист про стягнення із боржника ОСОБА_4 зазначених сум заборгованості.

23 вересня 2011 року на підставі заяви ПАТ “ВіЕйБі Банк” державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 29252715 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа № 2-2600/10, виданого судом 05 вересня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ “ВіЕйБі Банк” заборгованості в загальному розмірі 432937 грн. 21 коп.

20 червня 2017 року на підставі результатів відкритих торгів (аукціону), проведених 28 квітня 2017 року Товарною біржею “Іннекс”, оформлених Протоком електронних торгів № UA-EA-2017-04-18000066-b від 01 червня 2017 року, з реалізації активів ПАТ “ВіЕйБі Банк”, зокрема права вимоги за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року, між ПАТ “ВіЕйБі Банк” і ОСОБА_3 був укладений договір про відступлення прав вимоги № 4583 за вказаним вище кредитним договором.

За умовами даного договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступив новому кредитору ОСОБА_3, а новий кредитор ОСОБА_3 набув права вимоги Банку до позичальника ОСОБА_4, іпотекодавця, поручителя, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, а саме права вимоги Банку за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року (далі – основний договір), укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський акціонерний банк” (далі – також Банк), правонаступником якого є ПАТ “ВіЕйБі Банк”, та ОСОБА_4 із усіма додатковими угодами і додатками до нього, що є невід’ємними його частинами, включаючи права вимоги до правонаступників позичальника, спадкоємців позичальника або інших осіб, до яких перейшли обов’язки позичальника за кредитним договором. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно із п. 2 вказаного вище договору новий кредитор ОСОБА_3 не раніше отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов’язань за основним договором, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах вказаних у Додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов’язань, сплати відповідної заборгованості від поручителів. Права кредитора за основним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги.

За змістом п. п. 4, 5 договору про відступлення прав вимоги № 4583 від 20 червня 2017 року сторонами договору погоджено, що ОСОБА_3 сплачує ПАТ “ВіЕйБі Банк” за відступлення прав вимоги за основним договором грошові кошти в розмірі 416000 грн. Наявні у Банку документи, що підтверджують права вимоги до ОСОБА_4, передаються Банком новому кредитору ОСОБА_3 за відповідним актом протягом 5 робочих днів з дня здійснення повного розрахунку за цим договором.

На виконання п. 4 даного договору про відступлення прав вимоги № 4583 від 20 червня 2017 року заявник ОСОБА_3 сплатив ПАТ “ВіЕйБі Банк” грошові кошти в розмірі 416000 грн., що підтверджується квитанцією № 158783.

На підставі акту прийому-передачі за договором про відступлення прав вимоги № 4583 від 20 червня 2017 року ОСОБА_3 отримав, а ПАТ “ВіЕйБі Банк” передало йому документи кредитної справи за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року, між сторонами проведено повний розрахунок за даним договором і сторони жодних претензій одна до одної не мають.

Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із положеннями чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ч. 1 ст. 378 ЦПК України (у редакції, чинній на момент укладення договору про відступлення прав вимоги № 4583 від 20 червня 2017 року) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що, виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” заміна кредитора у зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У ч. 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

По своїй суті заміна кредитора в зобов’язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв’язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором проводиться згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” за заявою заінтересованої особи, якою є новий кредитор (правонаступник).

Підставою правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво в матеріальних (майнових) правовідносинах, тобто перехід суб’єктивних майнових прав чи обов’язків від одного суб’єкта майнових правовідносин до іншого на підставі договору.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до положень ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 442 ЦПК України (ст. 378 ЦПК України у редакції, чинній на момент укладення договору про відступлення права вимоги № 4583 від 20 червня 2017 року) за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, який отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин може мати місце звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, що відповідає змісту положень ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 та від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов’язковим до виконання.

Згідно із ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 29252715 було відкрите на підставі виконавчого листа № 2-2600/10 від 05 вересня 2011 року з примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ “ВіЕйБі Банк” заборгованості за кредитним договором у розмірі 431117 грн. 21 коп. та судового збору в розмірі 1820 грн., закінчене воно на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 від 15 грудня 2017 року.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2018 року, ухваленою у цивільній справі № 361/5025/16-ц за заявою ОСОБА_4 до ПАТ “ВіЕйБі Банк” про визнання виконавчого листа № 2-2600/10 від 05 вересня 2011 року таким, що не підлягає виконанню, скасовано ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року, якою заяву ОСОБА_4 було задоволено та визнано виконавчий лист, виданий 05 вересня 2011 року Броварським міськрайонним судом Київської області № 2-2600/10 таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, виконавче провадження № 29252715 з примусового виконання якого було закінчено відповідно до зазначеної постанови державного виконавця від 15 грудня 2017 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що без заміни сторони стягувача ПАТ “ВіЕйБі Банк” на його правонаступника ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа № 2-2600/10 від 05 вересня 2011 року заявник ОСОБА_3 як правонаступник стягувача і новий кредитор позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії як стягувач відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

Посилання заінтересованої особи ОСОБА_4 на те, що на момент переходу до ОСОБА_3 права грошової вимоги до неї ПАТ “ВіЕйБі Банк” уже втратило це право грошової вимоги, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2016 року у цивільній справі № 361/1489/16-ц за позовом ПАТ “ВіЕйБі Банк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Із вказаного рішення вбачається, що предметом даного спору була вимога Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року, яка виникла після набрання законної сили заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2011 року та на підставі якого уже було відкрито виконавче провадження, що свідчить про інше грошове зобов’язання ОСОБА_4 та інші позовні вимоги Банку у вказаній цивільній справі, ніж ті, які були розглянуті 11 листопада 2011 року судом у цивільній справі № 2-2600/10 та за якими до ОСОБА_3 на підставі договору про відступлення прав вимоги № 4583 від 20 червня 2017 року перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_4, що спростовує посилання останньої про безпідставність переходу до заявника права грошової вимоги відповідно до рішення суду.

Інші доводи заінтересованої особи ОСОБА_4 висновків суду не спростовують.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_3 на підставі договору про відступлення прав вимоги № 4583 від 20 червня 2017 року як новий кредитор набув права грошової вимоги до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року, скасування постановою апеляційного суду від 07 лютого 2018 року ухвали суду першої інстанції від 03 жовтня 2017 року про визнання виконавчого листа № 2-2600/10, виданого судом 05 вересня 2011 року про стягнення ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 про заміну сторони (стягувача) його правонаступником ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 260, 431, 442 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський акціонерний банк” на його правонаступника ОСОБА_3 у цивільній справі № 2-2600/10 за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.