Ухвала суду № 80060303, 25.02.2019, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/7/18

Провадження № 2/750/22/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючої судді - Логвіної Т.В.,

при секретарі - Примак Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним свідоцтва про право власності та договору дарування, визнання права власності,

третя особа - друга Чернігівська державна нотаріальна контора,

встановив:

у грудні 2017 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним свідоцтво про право власності та договір дарування, та визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 02.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

24 січня 2019 року та 25 лютого 2019 року позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, 16.01.2019 від представника позивача по довіреності ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Щодо представника позивача по довіреності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.

Згідно п. 18 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.

За приписами ч. 3 ст. 131-2 Конституції України від 28.06.1996 виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно із підпунктом одинадцятим пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 1 січня 2019 року.

Враховуючи положення ст. 131-2 Конституції України, підпункт 11 пункту 161 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з 1 січня 2019 року представництво у суді першої інстанції має здійснюватися виключно прокурорами або адвокатами.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи,у яких ціна позову не перевищується розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси позивача як адвокат суду не надано.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним свідоцтва про право власності та договору дарування, визнання права власності внаслідок повторної неявки позивача до суду, оскільки викладене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у вирішенні даного спору, в той же час з урахуванням предмету спору та суб'єктивного складу сторін проведення судового розгляду справи у відсутності позивача суперечить нормам цивільного процесуального законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 223, 257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним свідоцтва про право власності та договору дарування, визнання права власності залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя