Рішення № 80058374, 18.02.2019, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/619/18

Провадження №2/574/84/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Лігерко Т.О.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області та Буринської районної державної адміністрації Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з цим позовом мотивуючи тим, що 05.12.2004 року помер їх чоловік та батько ОСОБА_5, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, яку він прийняв шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, але юридично за життя не оформив. Вони прийняли спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, входячи до кола спадкоємців першої черги за законом і отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Разом з тим, оформити свої спадкові права на право на земельну частку (пай) в нотаріальній конторі вони не можуть, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був втрачений. Просили визнати за ним право на цю земельну частку (пай) розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості по 1/3 частці за кожним.

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольни та підтвердила обставини викладені у позовній заяві.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили справу розглянути без їх участі, про що повідомили суд письмовими заявами.

Представники відповідачів Пісківської сільської ради та Буринської РДА в задоволенні позовної заяви не заперечували, просили справу розглянути без їх участі, про що повідомили суд письмово листами.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер батько та чоловік позивачів ОСОБА_5, який мешкав в м.Буринь, Сумської області, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) , яка перебувала у колективній власності САПТЗТ «Присеймівське» розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено сертифікатом серії НОМЕР_4, яку він прийняв шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року згідно вимог ст.529, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем першої черги за законом, але юридично за життя не оформив, що підтверджується поясненнями позивачки ОСОБА_1, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5, копією свідоцтва про народження ОСОБА_5, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6, довідкою Пісківської сільської ради, інформаційною довідкою про вартість земельної частки (паю), довідками відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстав свідоцтва про право на спадщину) (а.с.10,12-14,22-24,57-58).

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - позивачі по справі відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від неї, входячи до кола спадкоємців за законом першої черги і на частину спадкового майна отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується поясненнями позивачки ОСОБА_1, довідкою Буринської міської ради, копіями паспортів позивачів, копіями свідоцтв про народження та шлюб позивачки ОСОБА_3, копією свідоцтва про шлюб позивачки ОСОБА_1, копією спадкової справи (а.с.11,26-37,60-76).

Разом з тим, позивачі не спроможні отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса на вище вказану земельну частку (пай), оскільки оригінал цього правовстановлюючого документу був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати позивачі не спроможні, у зв'язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з витягу з газети «Рідний Край», роз'яснення відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області та листа приватного нотаріуса Анохіна О.В. (а.с.15-16,25).

Однак право ОСОБА_6 на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_6, будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_5, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Присеймівське» 22.06.1995 року і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №832, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.17-21).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачами не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що позивачі прийняли спадщину, але не можуть скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість їх вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.529,548,549 ЦК Української РСР, ст.ст. 392, 1218, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №66/94 від 10.11.1994 року, «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області та Буринської районної державної адміністрації Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, (місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3), по 1/3 частки за кожним, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_5, право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності САПТЗТ «Присеймівське» розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії №0184078, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №832.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 25.02.2019 року.