Постанова № 80053907, 23.02.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/1386/19

Провадження №1-кс/487/1524/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2019 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі слідчого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Батишевої Г.Ю., прокурора - Корнієнко Є.В., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - Іванової П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Бурлаченко Дмитра Володимировича про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єгорівка Роздільнянського району Одеської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, заступника начальника Роздільнянського ВП - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 року слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Бурлаченко Д.В., за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Корнієнко Є.В, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

В клопотанні слідчий зазначає, що групою слідчих Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019161010000050 від 04.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за фактом прохання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах заявника дій, з використанням наданої службовим особам влади та службового становища.

22.02.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення; під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про задоволення клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперчував. Пояснив, що вини своєї не визнає, підозру вважає необгрунтованою. В день затримання зустріч з ОСОБА_7 не призначав, останній сам зателефонував, вважає дані дії провокацією.

В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання посилаючись на недоведеність існування ризиків, враховуючи, що підозрювана має на утриманні малолітню дітину та дружину, офіційну роботу та зареєстроване місце проживання, є учасником АТО. Крім того, зацважила, що підозра не підтвердженна жлдним доказом, є необгрунтованою. Показання свідка ОСОБА_7 є суперечливими, а тому вбачаються ознаки провакації.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів клопотання встановлено, що групою слідчих Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019161010000050 від 04.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

21.02.2019 р. о 10 год.29 хв. в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано ОСОБА_1.

22.02.2019 року о 10 год. 08 хв. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах:

В ході досудового розслідування встановлено, що наказом начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області № 685 о/с від 04.05.2018 капітан поліції ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції Роздільнянського ВП ГУ НП в Одеській області та відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_1 знав та розумів, що вимогами статей 3 та 22 Закону України «Про запобігання корупції», співробітникам органів Національної поліції України заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, ОСОБА_1, діючи усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив тяжкий корупційний злочин, а саме - вимагав та одержав, як службова особа, неправомірну вигоду, за невчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, за наступних обставин.

Так, 23.01.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, ОСОБА_7 на автомобілі марки «Нісан», д.н.з. 007-30 ОТ (16 регіон) перевозив товари народного вжитку в межах митного поста «Кучурган», де був зупинений співробітниками Державної прикордонної служби України, які в свою чергу, викликали слідчо-оперативну групу Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.

Співробітники Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області у складі СОГ доставили ОСОБА_7 та його автомобіль марки марки «Нісан» д.н.з. НОМЕР_2 (16 регіон) до приміщення Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, де відібрали у ОСОБА_7 пояснення з приводу перевезення останнім товарів народного вжитку та зареєстрували відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом.

У подальшому, 24.01.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, ОСОБА_7 прибув до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. Червоноармійська, 5, з метою встановлення стану досудового розслідування кримінального провадження за фактом перевезення товарів народного вжитку ОСОБА_7, який мав місце 23.01.2019.

Перебуваючи у приміщенні Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_7 зустрів начальник ВКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_1, який діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, з метою власного збагачення особисто виказав ОСОБА_7 вимогу передавати йому, тобто ОСОБА_1, неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за не перешкоджання зі сторони ОСОБА_1 та за його вказівкою підпорядкованих йому співробітників Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, у здійсненні ОСОБА_7 перевезення товарів народного вжитку по території Роздільнянського району Одеської області, яке перебуває під юрисдикцією Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.

У подальшому, протягом 20.02.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, ОСОБА_8 здійснив перевезення по території Роздільнянського району Одеської області п'яти автомобілів з товарами народного вжитку, за що, відповідно до раніше виказаної вимоги ОСОБА_1 мусив передати останньому неправомірну вигоду по 100 доларів США за кожен автомобіль, тобто на загальну суму 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 20.02.2019 становило 13586,65 гривень).

У подальшому, діючи з тих же мотивів, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання 21 лютого 2019 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні ресторану «Ларец» за адресою: м. Одеса, площа Віри Холодної, на розі вулиць Преображенської та Буніна, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 21.02.2019 становило 13543,7815 гривень) для себе, за вчинення ним в інтересах останнього дій, з використанням наданої йому влади та службового становища, за не перешкоджання ОСОБА_7 у перевезенні товарів народного вжитку по території Роздільнянського району Одеської області, яка перебуває під юрисдикцією Роздільнянського ВП ГУНГІ в Одеській області, після чого мав можливість розпорядитися вказаними грошовими коштами на власний розсуд.

В подальшому, 21.02.2019 о 10 годині 29 хвилин, заступника начальника Роздільнянського ВП - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України співробітниками правоохоронних органів, в ході особистого обшуку якого у правому зовнішньому кармані куртки ОСОБА_1 виявлено та вилучено грошові купюри номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 5 штук кожна, загальною сумою 500 доларів США, а саме; купюра номіналом 100 доларів США серія LН 76427706В, купюра номіналом 100 доларів США LL 33988772J, купюра номіналом 100 доларів США LL 99055671D, купюра номіналом 100 доларів США LB 21232133Е, купюра номіналом 100 доларів США LL 71725667Н, які останній отримав від ОСОБА_7 на раніше виказану вимогу за безперешкодне перевезення по території Роздільнянського району Одеської області товарів народного вжитку.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, тобто одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджують досліджені матеріали кримінального провадження: заявою ОСОБА_7 про вчинення злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.02.2019; протоколом вручення грошових коштів від 21.02.2019; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину зіс 21.02.2019; протоколом освідування особи від 21.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.02.2019.

Слідчий суддя критично оцінює доводи захисника та підозрюваного про необґрунтованість підозри, пред'явленої йому, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; з метою ухилення від кримінальної відповідальності, користуючись зв'язками у системі правоохоронних органів Роздільнянського району Одеської області, може виїхати за межі України; за рахунок займаної посади та реалізації своїх повноважень має постійні стійкі зв'язки з іншими структурними підрозділами органів державної влади, місцевими жителями, суб'єктами господарювання на території Роздільнянського району та Одеської області, що дає змогу впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; у випадку обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_1, який на теперішній час не відсторонений та не звільнений із займаної посади, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється а саме: надалі вимагати та одержувати неправомірну вигоду від осіб, шляхом використання службового становища або вчинити інший злочин пов'язаний з його службовою діяльністю

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує те, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню доньку, має постійне місце проживання в Одеській області с.Єгорівка, раніше не судимий.

Слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу, оскільки, хоча підозрюваний і має міцні соціальні зв'язки, що свідчить про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування, але не усуває всіх інших, встановлених судом ризиків.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Положення ч.5 ст. 182 КПК України передбачають, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

З урахуванням викладеного, при визначенні розміру застави, слідчий суддя, окрім вищевказаного, також враховує тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, матеріальне становище підозрюваного.

Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного лише у разі внесення застави, що дорівнює 29648,00 грн., оскільки сама правова природа такого запобіжного заходу як застава є альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, а встановлення такого значного розміру застави носить каральний характер для підозрюваного, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи», яка закладена в правовому інституті застави.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Бурлаченко Дмитра Володимировича про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єгорівка Роздільнянського району Одеської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва до 21.04.2019 року включно.

Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з-під варти, в сумі 100 000 (сто тисяч ) грн.

Покласти на ОСОБА_1 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:

- прибувати до слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Бурлаченко Дмитра Володимировича з періодичністю кожної середи місяця з 14-00 год. до 17-00 год.;

- не відлучатися із начеленого пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Миколаївській слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_1 діє до 21.04.2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 25.02.2019 року о 15:30 год..

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва І.В.Боброва