Рішення № 80052298, 20.02.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2019 Справа № 920/878/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Сидорука А.І.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Угроїдський цукровий завод";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Цукор»;

про стягнення 2 108 172 грн 70 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Гіппіус Р.О. (в режимі відеоконференції),

від відповідачів - не з'явився,

не з'явився.

УСТАНОВИВ:

Позивач 06.11.2018 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 063 296 грн 20 коп. заборгованості, 409 811 грн 92 коп. інфляційних збитків, 635 064 грн 58 коп. 20 % річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки № 1230/15/15 від 18.08.2014 (надалі - Договір).

21.11.2018 позивач подав заяву, в якій просить суд стягнути 2 108 172 грн 70 коп. з відповідачів, як солідарних боржників.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що першим відповідачем було порушено умови Договору стосовно оплати отриманої продукції, а тому наявні підстави для нарахування 20 % річних від простроченої суми та інфляційних втрат, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Крім того, оскільки перший відповідач був зобов'язаний сплатити за продукцію, яка поставлена по Договору, а другий відповідач - виконати зазначене зобов'язання, у разі невиконання його першим відповідачем, то наявні підстави для стягнення вищевказаних сум з відповідачів, як солідарних боржників.

Перший відповідач надав суду 05.02.2019 відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що стягненню з відповідача підлягає 20% річних в сумі 353 223 грн 98 коп. та 409 811 грн 92 коп. інфляційних втрат. Стосовно 281 840 грн 60 коп. 20 % річних та 1 063 297 грн боргу перший відповідач заперечує, оскільки між позивачем та першим відповідачем були укладені угоди від 14.12.2018, 07.12.2018, 17.12.2018, 19.12.2018 про залік вказаних сум.

Другий відповідач відзив на позовну заяву, у встановлені судом строки, суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що підтримує позовні вимоги, з урахуванням обставин, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Стосовно поданих сторонами заяв, клопотань та інших процесуальних дій, які вчинялись судом.

По-перше, 07.11.2018 судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004620167 для уточнення даних стосовно першого відповідача. Витяг залучений до матеріалів справи (а.с.47-53).

По-друге, 21.11.2018 позивачем було подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-Цукор». Ухвалою суду від 03.12.2018 клопотання позивача було задоволено.

По-третє, до клопотання про залучення до участі у справі позивач додав позовну заяву № 2346 від 13.11.2018, в якій просить суд стягнути 2 108 172 грн 70 коп. з відповідачів, як солідарних боржників. Ухвалою суду від 03.12.2018 суд прийняв до розгляду позовну заяву (уточнення позовних вимог), оскільки позивач в ній не змінює предмет або підставу позову, а уточнює позовні вимоги, з урахуванням залучення ТОВ "Суми-Цукор" як співвідповідача. Крім того, викладенні в заяві обставини фактично були зазначені в позовній заяві від 25.10.2018.

По-четверте, 21.11.2018 позивач надав суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 27.11.2018 зазначене клопотання було задоволене судом.

По-п'яте, 03.12.2018 першим відповідачем було подано клопотання про відкладення судового засідання. Ухвалою суду від 03.12.2018 клопотання першого відповідача було задоволено. Крім того, було продовжино строк підготовчого провадження на 30 днів.

По-шосте, 03.12.2018 позивачем було заявлено усне клопотання про проведення судового засідання 09.01.2019 в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 03.12.2018 клопотання позивача було задоволено.

По-сьоме, 04.12.2018 першим відповідачем була надана заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява була задоволена судом.

По-восьме, позивачем 03.12.2018 було подано до суду заяву про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову № 2544. Також, 03.12.2018 були подані позивачем уточнення до заяви про вжиття запобіжних заходів. Суд прийняв уточнення до розгляду. Ухвалою суду від 04.12.2018 було відмовлено позивачу в задоволенні вказаної заяви.

По-дев'яте, позивачем 03.12.2018 було подано до суду заяву про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову № 2543. Ухвалою суду від 04.12.2018 було відмовлено позивачу в задоволенні вказаної заяви.

Суд, дослідивши надані сторонами докази та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом були встановлені наступні фактичні обставини справи.

18.08.2014 між сторонами було укладено договір поставки № 1230/15/15. Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору та сторонами не спростовується (а.с.13-15).

Згідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язується передати у власність першого відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а перший відповідач зобов'язується сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах Договору.

До Договору були укладені додатки, а саме: № 1230/15/15/1-ззр від 24.03.2015, № 1230/15/15/2-пд від 24.03.2015, № 1230/15/15/3-ззр від 26.03.2015 (надалі - додатки до Договору). Вищезазначений факт підтверджується копіями зазначених додатків до Договору (а.с.16, 20, 26).

Позивач поставив першому відповідачу продукцію на суму 1 417 300 грн 85 коп. Вказаний факт підтверджується копіями видаткових накладних № 19190, № 19198, № 28982, 28995, 35746, 28999, 29012, 35751, 35755. Крім того, факт поставки підтверджується довіреностями на отримання товару (а.с.17-30).

Також, між сторонами був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків, в якому сторонни визнали вищевказану суму (а.с.38).

Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами жодних сумнівів стосовно копій поданих до матеріалів справи доказів зазначено не було.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що факт поставки та прийняття продукції на суму 1 417 300 грн 85 коп. сторонами не заперечується, підтверджується матеріалами справи, а тому суд вважає вказані факти доведеними.

Відповідно до п.3.1 Договору порядок, умови та строки розрахунків за поставлений товар визначаються в додатках до Договору.

Згідно додатків до Договору товар підлягав остаточній оплаті в строк до 30.10.2015.

Перший відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.31-36). Однак перший відповідач станом на 25.10.2018 заборгував позивачу 1 063 296 грн 20 коп.

07.04.2017 між позивачем, першим та другим відповідачами було укладено договір поруки № 2-П (надалі - Договір поруки). Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору поруки (а.с.13-15).

Згідно до п.п. 1.1., 1.2 Договору поруки у відповідності і на умовах, визначених цим Договором поруки, другий відповідач поручається перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов'язання за основним договором - договором поставки № 1230/15/15 від 18.08.2014 на суму 1 107 160 грн 04 коп.

Позивач звертався до першого відповідача з претензією № 3086 щодо сплати заборгованості за Договором (а.с.41-43).

Крім того, позивач звертався до другого відповідача з претензією № 3088 про оплату заборгованості (а.с.105-109).

Оскільки перший відповідач кошти за товар не сплатив, чим порушив умови Договору, а другий відповідач поручився за виконання першим позивачем перед позивачем зобов'язання по Договору, то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення 1 063 296 грн 20 коп. заборгованості, 409 811 грн 92 коп. інфляційних збитків, 635 064 грн 58 коп. 20 % річних з відповідачів, як солідарних боржників.

В грудні 2018 року між сторонами було укладено угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 07.12.2018, 14.12.2018, 17.12.2018, 19.12.2018. Вищезазначений факт підтверджується копіями вказаних угод (а.с. 205-209).

Сторонами вищезазначений факт не спростовується, а тому факт укладення угод про залік зустрічних однорідних вимог є встановленим судом.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.

Щодо вимоги позивач про стягнення з відповідачів 1063296 грн 20 коп. заборгованості.

Як вже було встановлено судом, в грудні 2018 року між сторонами було укладено угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 07.12.2018, 14.12.2018, 17.12.2018, 19.12.2018

Згідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що між сторонами було укладено угоди про залік зустрічних однорідних вимог на суму боргу 1 063 296 грн 20 коп., то зобо'язання із сплати заборгованості першого відповідача перед позивачем на вказану суму по Договору є таким, що припинилось, а тому відсутній предмет спору, стосовно стягнення суми боргу, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Щодо вимоги позивач про стягнення з відповідачів 409 811 грн 92 коп. інфляційних збитків, 635 064 грн 58 коп. 20 % річних (загальний період з 31.10.2015 по 25.10.2018).

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що зішчайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5 додатків до Договору сторонами встановлений інший розмір процентів річних - 20%.

Судом було встановлено, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання на суму 1 063 296 грн 20 коп. за період з 31.10.2015 по 25.10.2018, а тому суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 409 811 грн 92 коп. інфляційних збитків за вказаний вище період.

Також, позивачем нараховано 635 064 грн 58 коп. 20% річних за період з 31.10.2015 по 25.10.2018.

Як вже зазначалось, між сторонами було укладено угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 07.12.2018, 14.12.2018, 17.12.2018, 19.12.2018. В угоді від 19.12.2018 (п.4.1 п. 4 угоди) сторони припинили зобов'язання з оплати 20 % річних на суму 281 840 грн 60 коп.

Враховуючи, що між сторонами було укладено угоду про залік зустрічних однорідних вимог на суму 281 840 грн 60 коп. 20% річних, то зобов'язання першого відповідача перед позивачем із сплати річних на вказану суму по Договору є таким, що припинилось, а тому відсутній предмет спору, стосовно стягнення вказаної суми річних, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

В той же час, судом було встановлено, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання 1 063 296 грн 20 коп. за період з 31.10.2015 по 25.10.2018, а тому суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 353 223 грн 98 коп. 20% річних за вищезазначений період.

Стосовно витрат позивача із сплати судового збору.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 31622 грн 59 коп. судового збору. Вищезазначений факт підтверджується платіжними дорученнями № 297054 від 25.10.2018 (а.с.12).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, однак в іншій частині позовних вимог - закрито провадження у справі, оскільки питання стосовно заборгованості першим відповідачем з позивачем було вирішено лише після звернення позивачем до суду з даною позовною заявою, то суд покладає на відповідачів, як солідарних боржників, судові витрати в розмірі 31 622 грн 59 коп.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Угроїдський цукровий завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Цукор» про стягнення 2 108 172 грн 70 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Угроїдський цукровий завод" (вул. Герасима Кондратьєва, б. 127/1, кв. 15, м. Суми, 40021, код 37053194) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Цукор» (вул. Герасима Кондратьєва, б. 127/1, кв. 15, м. Суми, 40021, код 40649608), як солідарних боржників, на користь Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" (вул. Леніна, б. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143, код 19420704) 409 811 грн 92 коп. інфляційних втрат, 353 223 грн 98 коп. 20% річних від простроченої суми, 31 622 грн 59 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" про стягнення 1 063 297 грн боргу, 281 840 грн 60 коп. 20% річних від простроченої суми - закрити провадження у справі.

4. Видати позивачу - Малому приватному підприємству Фірмі "Ерідон" - наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.02.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко