Ухвала суду № 80052268, 25.02.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2019 р. м. Рівне Справа № 918/103/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікон продукт" (46002, Тернопільська область, м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 3) про визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікон продукт" (далі - відповідач ) про визнання права власності на земельну ділянку.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та оглянувши додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже, оскільки у поданій позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, судовий збір з позовних вимог про визнання права власності визначається з урахуванням вартості майна, як об'єкту набуття позивачем - тобто вимоги зі спору майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Тобто, звернувшись до суду в лютому 2019 року із позовом майнового характеру, судовий збір позивач мав обрахувати та сплатити з урахуванням вартості спірного майна.

Судом встановлено, що позовні матеріали містять в якості доказів сплати судового збору платіжне доручення № PROM1B99IA від 11.02.2019 року на суму 1 921,00 грн.

При цьому зі змісту позовної заяви не вбачається визначення позивачем вартісних показників земельної ділянки.

Пленум Вищого господарського суду України у п.2.7 постанови №7 від 21.02.2013 роз'яснив, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір.

За приписами ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм та наявних матеріалів позовної заяви суд наголошує на тому, що ціна даного позову позивачем взагалі не визначена. При формуванні позовних вимог позивачем не визначено вартості спірного майна, та не вказано доказів, які б обґрунтовували цю вартість.

При цьому за змістом п. 3 ч. 3 ст. 162 та ст. 163 Господарського процесуального кодексу України обов'язок з визначення вартості майна за відповідними вимогами покладається на позивача.

В силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони, зокрема, щодо визначення вартості майна за відповідною позовною вимогою - на позивача.

Відповідно до пп.2.2.1 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

З огляду на вищезазначене, подане позивачем платіжне доручення № PROM1B99IA від 11.02.2019 року про сплату судового збору в сумі 1 921,00 грн. не може бути прийнято судом на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі.

Таким чином, до позовної заяви не додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, враховуючи відсутність сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 2 частини першої ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що суд залишає позов без руху в порядку та на підставах, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Виявлений недолік може бути усунено позивачем шляхом подання до суду відповідних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Положеннями частин третьої та четвертої ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Акціонерному товариства Комерційний банк "Приватбанк" подати господарському суду через відділ канцелярії та документального забезпечення у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали: зазначення ціни позову з підтверджуючими документами; докази cплати судового збору у розмірі з урахуванням вартості спірної земельної ділянки.

3. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Романюк Ю.Г.