Ухвала суду № 80043353, 20.02.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 0910/1-14/2011

Провадження №1-в/713/5/19

УХВАЛА

іменем України

20.02.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого - судді Кириляк А.Ю. за участі секретаря Матейчук Л.Ю., прокурора Веренько Л.П., начальника Вижницького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Вижницького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, засудженого 23.08.2013 року вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 28 ст. 364 ч.2, ч. 2 ст. 28 ст. 366 ч.2, 126 ч.1 України та призначено покарання до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

09.06.2017 р. ухвалою Гусятинського районного суду, Тернопільської області замінено не відбуту частину основного покарання 1 рік 11 місяців 09 днів більш м'яким, а саме позбавлення волі виправними роботами з відрахуванням із заробітної плати на користь держави 10 %, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник Вижницького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт: ОСОБА_2.

В клопотанні вказує, що 29.06.2017р. на громадянина ОСОБА_2 до Вижницького районного сектору з питань пробації надійшла та була прийнята до виконання ухвала Гусятинського районного суду.

03.07.2017 р. ОСОБА_2 було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді виправних робіт під підпис .

В період відбування покарання ОСОБА_2 порядок та умови відбування покарання у виді виправних робіт не порушував, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався. На заходи профілактичного характеру реагує правильно. Порушень трудової дисципліни та покладених на нього обов'язків не допускав. Сумлінно ставиться до праці. Від ФОП ОСОБА_3 надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання. По місцю проживання характеризується з позитивної сторони. Дана поведінка гр.-на ОСОБА_2 свідчить про те, що засуджений зробив позитивні висновки та твердо став на шлях виправлення. Станом на грудень 2018 року засуджений ОСОБА_2 відбув більше 2/3 строку призначеного покарання (зазначено в обліковій картці та спостережній довідці).

Вважають за доцільне направити матеріали, щодо засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду, для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання у виді виправних робіт: на підставі ч.І ст.81 КК України, ст.46 ч. 3 КВК України та ст. 537 ч. 1 п.2 КПК України.

В судовому засіданні начальник Вижницького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1 клопотання підтримав просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_2 в судововому засіданні просив його звільнити від призначеного вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області року 23.08.2013 року вироком у виді виправних робіт ОСОБА_2.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що не має підстав для задоволення клопотання.

Вислухавши сторони, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали суд вважає за необхідне відмовити в клопотанні , виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Косівського районного суду від 23.08.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 364 ч.2, ч. 2 ст. 28 ст. 366 ч.2, 126 ч.1 України та призначено покарання: за ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 364 КК України - 4 ( чотири ) позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки, за ч.2 ст. 28 ст. 366 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 1 рік, за ч.1 ст.126 КК України - 100 (сто) годин громадських робіт. На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено у вигляді - 4 ( чотири ) роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, в органах місцевого самоврядування пов'язані з організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 роки.

На підставі ч.5 ст. 74, п.1 ч.1 ст. 49 КК України його звільнено від призначеного судом покарання за ч.1 ст.126 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області 05.12.2013 року вказаний вирок залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.06.2015 року вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області, змінено. Засуджено ОСОБА_2 за ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком 2 роки.

Вироком Косівського районного суду від 02.10.2013 року, ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28; ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190; ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та призначено покарання: за ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначено основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік; за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно - господарських функцій, строком на 3 (три) роки.

09.06.2017 р. ухвалою Гусятинського районного суду, Тернопільської області замінено не відбуту частину основного покарання 1 рік 11 місяців 09 днів більш м'яким, а саме позбавлення волі виправними роботами з відрахуванням із заробітної плати на користь держави 10 %, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Згідно ст.81 КК України основною підставою для умовно-дострокового звільнення є те, що засуджений довів своє виправлення.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року « Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

За основу визначення мінімально необхідної частини строку, після відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, покладено тяжкість вчиненого злочину, форму вини, рецидив злочинів, вид покарання, яке відбуває засуджений, а також той факт, що особа раніше звільнялася умовно-достроково від відбування покарання.

Крім того передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.

Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покаранню виконанням покладених на засудженого законних обовязків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконання громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов»язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.

Заслухавши доводи засудженого ОСОБА_2, начальника Вижницького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1, прокурора, який просив відмовити в клопотанні, дослідивши письмові докази , суд вважає що викладені в клопотанні обставин та досліджені в суді матеріали справи не дають підстав щодо задоволення клопотання Вижницького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 537 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання начальника Вижницького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена через Вижницький районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: А. Ю. Кириляк