Ухвала суду № 80042498, 22.02.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8800/18

№ провадження 1-кс/646/1549/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2019 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., з участю секретаря Маркової О.В.,

прокурора Фатєєва А.М.,

захисника Поліканова А.М.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Бондаренко О.С., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000849 від 27.07.2018 року, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області Фатєєвим А.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хролі, Харківського району, Харківської області, громадянина України, неодруженого, вища освіта, працюючого на посаді інспектора-криміналіста ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області, раніше не судимого, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, та проживає за адресою АДРЕСА_3

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Бондаренко О.С. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з даним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 з метою незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу-канабісу, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Реалізуючи спільний злочинний намір, вищевказані особи за адресою: АДРЕСА_4, за місцем мешкання ОСОБА_7, вирощували кущі конопель, після чого висушували їх за вищевказаною адресою, за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 у господарчій будівлі біля буд. АДРЕСА_6 , у садовому будинку на території садового товариства «Подолянка», с. Подоли, Куп'янського району, Харківської області, якими користується ОСОБА_5, а також за адресою: АДРЕСА_7, де мешкає ОСОБА_6, таким чином виготовляли особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. У подальшому виконуючи спільний злочинний намір на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_2 06.12.2018 р. приблизно о 18.10 год. за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 зустрівся із ОСОБА_8 та незаконно збув останньому речовину рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України №3335 від 08.01.2019 р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, склала: 0,7743 г. За збут вищевказаного особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 250 гривень. Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у розмірі 3000000 гривень, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є працівником правоохоронного органу, що у сукупності свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, характер вчинених кримінальних правопорушень свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 просив у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що він має намір співпрацювати з органом досудового розслідування, не має наміру переховуватись, тому просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту або застави.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що підозра, пред'явлена ОСОБА_2 є необґрунтованою, жодних грошових коштів у останнього в ході обшуку не вилучалось, органом досудового розслідування не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому вважає можливим обрати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відомості про вчинення зазначеного злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000849 від 27.07.2018 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України.

20.02.2019 р. у рамках здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 свідчать: заява та протокол допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 06.12.2018 р., висновок експерта від 08.01.2019 р., протоколи про наслідки проведення негласної слідчої дії та про результати проведення контролю за вчиненням злочину, протокол обшуку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підозра є обґрунтованою.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 п. 1 Конвенції поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13 листопада 2007 року).

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 р. зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia).

Суд вважає, що на момент вирішення питання про запобіжний захід щодо ОСОБА_2 встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується намаганням уникнути відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебуває, не має на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб, які потребують догляду, що свідчить про слабкі соціальні зв'язки ОСОБА_2

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, у т.ч. через свої зв'язки в органах державної влади. Наявність вказаного ризику обґрунтовується обставинами вже вчиненого кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_2діючи за попередньою змовою групою осіб, будучи працівником правоохоронного органу, не вживав заходу по припиненню протиправних дій іншими особами,

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Ризик також обґрунтовується тяжкістю та зухвалістю вчинених кримінальних правопорушень та може свідчити про те, що ОСОБА_2 є небезпечним для суспільства та з метою уникнути відповідальності може вчинити новий злочин.

Слідчий суддя вважає, що на момент вирішення питання про запобіжний захід щодо ОСОБА_2 прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. В судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_2 вчинив будь-які дії, які б свідчили його спробі перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, наявність зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, обґрунтованість підозри, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш ефективним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та з урахуванням встановлених даних про особу підозрюваного обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Доказів того, що підозрюваний за станом здоров'я не може перебувати в умовах слідчого ізолятора суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2працює, раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, утриманців не має, відсутні відомості щодо наявності у нього нерухомості у власності, крім того, підозрюється у незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що дає підстави вважати про задовільний матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_2 та вказує на можливість внесення ним застави у розмірі понад 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576300,00 гривень. Такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Визначений розмір застави має важливе значення для забезпечення належної поведінки підозрюваного та забезпечення дієвості кримінального провадження, зокрема щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 196 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Бондаренко О.С., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000849 від 27.07.2018 року, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області Фатєєвим А.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хролі, Харківського району, Харківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, починаючи з 19.02.2019 р.до 18.04.2019 р. включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити розмір застави ОСОБА_2 576300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень 00 копійок, як достатній для виконання підозрюваним обов'язків, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок у національній грошовій одиниці до Червонозаводського районного суду міста Харкова: р/р 37318098006674; МФО 820172; ЄДРПОУ банку 26281249;одержувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного.

У разі внесення застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов'язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: Т.М. Янцовська